Валерій Коровій, голова Вінницької ОДА
На Вінниччину інвестори приходять через сприятливий бізнес-клімат
04.12.2017 09:36 786

Вінниччина живе за тими ж законами, що й інші області, утім, інвестори сюди йдуть охочіше. Завдяки цьому область вже кілька років утримує лідерські позиції в профільній для регіону аграрній сфері. Окрім того, поступово перетворюється на популярний бізнесовий майданчик, де іноземні компанії розташовують свої промислові виробничі потужності. На думку голови Вінницької ОДА Валерія Коровія, запорукою економічного розвитку регіону стало максимальне «відлучення» чиновників від впливів на бізнес. Як це було цьогоріч і в недавній ретроспективі він розповів Укрінформу.

 - Валерію Вікторовичу, давайте спочатку про сільське господарство. За рахунок чого області вдалося вийти на перші місця з виробництва сільгосппродукції?

- Справді, якщо подивитись на дані статистики, то протягом трьох останніх років Вінниччина є абсолютним лідером за всім комплексом показників. Це і найбільший вал зерна, - ми вийшли на перше місце в країні, розраховуємо на 5 млн тонн, і найбільше виробництво молока та м’яса. Окрім того, область забезпечує 40% вітчизняного виробництва яблук і чи не чверть цукру тощо. Якщо ж проаналізувати за рахунок чого досягнуто таких результатів, то побачимо, що в область увійшли дуже потужні інвестиційні ресурси, реалізується низка дуже потужних проектів. Зараз в  аграрній галузі реалізуються 86 інвестиційних проектів на суму понад 14,8 млрд грн, направлених на розвиток аграрного виробництва, інфраструктури зберігання сільськогосподарської продукції, модернізації виробничих потужностей підприємств харчової та переробної промисловості сільськогосподарських підприємствах області. Тільки за перше півріччя 2017 року капітальні інвестиції в сільське господарство Вінниччини склали 1,8 млрд грн.

Окрім того, ми створили умови, за яких аграріям працювати комфортно і вигідно. Бо раніше в цій області органи влади, особливо на місцях, так «турбувалися» за розвиток аграрного бізнесу, що чітко вказували, куди везти на переробку цукровий буряк, кому віддавати в оренду землю, в кого купувати гербіциди і пестициди тощо. На широкий загал вони себе били в груди і розказували, які з них великі хлібороби.

Коли ж ми починали формувати свою політику на регіональному рівні щодо підприємств АПК, то зробили, як на мене, дуже правильну річ. Ми категорично заборонили чиновникам втручатися в процеси перерозподілу земель, або питань, які стосуються бізнесу. Це був дуже важливий крок, тому що внаслідок адміністративного втручання, наприклад, в цукрову галузь у 2013/14 роках сільськогосподарські підприємства масово припинили вирощувати цукровий буряк, бо ніхто з переробників, до яких наказали возити сировину, з ними не розрахувався! В такий спосіб в регіоні відбувалась повна дезорганізація ринку.

Окрім того, ми жорстко припиняли будь-які спроби голів РДА втручатися в процес накопичення земельних паїв у того чи іншого аграрного бізнесу, що також було в попередні роки дуже притаманне Вінниччині.

В результаті нам вдалося зробити унікальну річ: ми створили комфортне конкурентне середовище, де запорукою успіху є лише ефективна робота, а не підтримка якогось чиновника. Бо інакше навіщо підприємцю підвищувати ефективність, якщо його інтереси хтось лобіює і він в будь-якому випадку отримає прибуток? А той, в кого таких преференцій немає, - навіщо йому інвестувати в підвищення ефективності, якщо все одно він матиме збитки, бо його конкуренти у кращих умовах? Я не ідеалізую ситуацію, але ми зараз бачимо, як працює аграрний бізнес.

Окрім того, треба подякувати українському уряду і особисто Володимиру Гройсману за те, що створено умови, які прибрали картельні змови з наших портів. Тому що в попередні роки, як тільки аграрії збирали добрий урожай – ринки обвалювали. Наразі ж високі врожаї супроводжуються високими цінами на світових ринках.

Ми, до речі, цього року вже спостерігаємо, що значна частина невеликих аграрних підприємств починає експортувати свою продукцію за кордон, раніше ж у цій царині були тільки посередники. Ось нещодавно ми святкували День працівників сільського господарства і один з  фермерів розповідав, що вже відвантажив першу партію яблук до Великобританії! Це говорить про, те що в галузі відбулися системні зміни.

- Ви згадували про потужних інвесторів, які працюють в аграрній сфері та пов’язаній з нею переробній галузі регіону? Що це за підприємства?

- Наприклад, «Миронівський хлібопродукт», який наразі в південно-східній частині області є локомотивом зростання. З приходом компанії Вінницька область на сьогодні вже продукує чотириста тисяч тонн м’яса на рік. Зараз вони розпочали другий етап реалізації інвестиційного проекту – стартувало будівництво біогазового комплексу.  Чи візьмімо «Вінницький олійножировий комбінат», який переробляє 3 тис. тонн зерна олієвмісних культур на добу.

В нас є потужні цукрові заводи, - це 4 із семи працюючих, які за добу переробляють по 10 тис. тонн сировини. Ми маємо реалізацію проекту молочного заводу у Вінниці, потужністю 600 тис. тонн, ще  400 тис. тонн молока переробляє «Люстдорф», потужно працюють молокопереробні заводи у Літині та Хмільнику. За рахунок цього створене потужне конкурентне середовище на ринку молока, і у Вінницькій області, пори все, спостерігаються одні з найбільш високих закупівельних цін на молоко від аграріїв, особливо, від промислових виробників.

Але цьогоріч я був дуже зацікавлений в іншому. Ми за підтримки компанії «Миронівський хлібопродукт» провели експеримент, поставивши за мету реалізувати 50 стартапів малого бізнесу у сільській місцевості. Коли побачили результати, я був просто зачарований. Тому що ці стартапи дуже різні. Скажімо, людина в підвалі у гаражі почала  вирощувати шампіньйони. Інша  почала вирощувати малину, смородину і голубику, яка користується великим попитом. Дехто розвів виноград, який вдається не гірший, ніж у південних областях. А в с. Сокілець Немирівського району людина придбала 10 велосипедів і здає їх в оренду туристам.  Якби ми хоча б по 200-300 таких стартапів на рік реалізовували, а особливо у сільській місцевості!

- Це допомогло б вирішити проблему безробіття? Бо ж люди масово виїздять за кордон.

- Якщо подивитися на статистику, ви будете здивовані: офіційно кількість безробітних, які реєструються в центрах зайнятості, скоротилася удвічі, з 30 тисяч до 15. Але проблема в іншому. У Вінницькій області нараховується 780 тисяч економічно активного населення. Офіційно працюють 280 тисяч людей. Понад 180 тисяч зайняті в малому бізнесі. А де ж іще 300 тисяч? Мовою економістів це називається сірим ринком зайнятості. Це ті працівники, чиї трудові права не узаконені, сезонні працівники. Ті, хто виїздить на заробітки за кордон.  Вони соціально незахищені, зокрема, перед старістю, коли треба буде виходити на пенсію.

Тому ми наразі реалізуємо поетапну стратегію, спрямовану на створення робочих місць, пов’язаних із заповненням вакансій представниками саме цього «сірого» сектору ринку зайнятості, щоб показати людям, що вони тут, удома, теж можуть працювати.

Після девальвації гривні 2015 року робоча сила в Україні в доларовому еквіваленті стала дешевою. І це висококваліфікована робоча сила. Ми, українці, маємо одну унікальну властивість, це відзначають всі іноземні компанії, - нам генетично дано швидко навчатися, опановувати нові технології. І цей фактор потрібно використовувати.

Зараз на базі вінницького «45-го заводу» вже започаткований проект американської компанії «Делфі», де буде створено 2100 робочих місць. Японська компанія «Фуджікура» увійшла в м. Немирів – це ще 700 робочих місць на першому етапі. Зараз завершуємо перемовини щодо розміщення у Вінниці виробничих потужностей іншої японської компанії – Sumitomo Corporation(виробництво деталей для автомобільної промисловості). Це дасть можливість протягом двох років створити ще близько 4 тисяч робочих місць. Нам дуже важливо, що ця компанія прагне створити тут одну з материнських компаній, і тут буде сконцентрований топ-менеджмент.

Наступного року у Вінниці запускається  підприємство UBC Group, материнська компанія якого розташована у Харкові. Зараз триває активна фаза будівельних робіт в Індустріальному парку, де буде створено ще 2,5 тис. робочих місць.

Поряд із цим, ми спільно з Вінницькою міською радою реалізуємо другий етап нашої стратегії. Вона спрямована на те, щоб створювати конкурентоспроможні високооплачувані  робочі місця. І дуже важливо залучати у Вінницьку область, в  місто Вінницю компанії, які тут  забезпечать зайнятість «білих комірців». Тільки тоді Вінниця зможе позиціонуватися не просто як виробничий майданчик, а як бізнес-центр. Зокрема, з цією метою ми спільно вирішуємо й питання,  пов’язані з реконструкцією Вінницького аеропорту.

До речі, те, що Вінниця кілька років поспіль визнається найкомфортнішим містом для проживання,  - дуже вагомий фактор, який спрацьовує, коли компанії приймають рішення про інвестування.

Для мене також принципово важливо, що згідно з останнім рейтингом USAID у поточному році Вінниччина визнана областю, яка має найбільш сприятливий бізнес-клімат в Україні. Після нас з великим відривом йдуть Львівська, Рівненська, Тернопільська та інші області. У рейтингу, де державу назвали партнером бізнесу, наша область також на першому місці.

Антоніна Мніх, ВІННИЦЯ. 4 грудня 2017 року.

Фото: Олександр Лапін, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-