Пам’ятник мамонтові замість ґуральні і “росія” з малої букви

Пам’ятник мамонтові замість ґуральні і “росія” з малої букви

3227
Ukrinform
Чому пам'ятник вимерлій тварині став частиною герба Недригайлівської землі?

Біля райцентру Недригайлів, що на Сумщині, розташованого на трасі Суми-Київ, розкинулося невеличке село Кулішівка. Для необізнаних воно може здатися нічим непримітним, схожим на тисячі інших українських сіл. Тим часом, у цього населеного пункту є „родзинка”, якою може похвалитися тільки він: тут здіймається перший у світі пам’ятник мамонту.

КІСТКИ ЧУДОВИСЬКА У ГРАФСЬКОМУ МАЄТКУ

Згідно з історичними довідками, у першій половині XIX століття село належало представникові знатного роду Юрію Головкіну, котрий був попечителем Харківського університету. Його маєток розташовувався неподалік (за 3 км) від Кулішівки в тодішньому містечку Костянтинові.

Восени 1839 року граф розпочав будівництво ґуральні – спиртово-горілчаного заводу. Його робітники, копаючи фундамент, знаходять величезні кістки: не з коня і не з корови! Злякавшись, чоловіки відразу ж розповіли про знахідку графові, порадивши припинити будівництво, адже, мовляв, це поганий знак…

Розмов про знайдені кістки „чудовиська”, звісно, було на всю округу! На рештки невідомих тварин натрапили са́ме в період, коли науковці тільки-но починали вивчати доісторичних істот. Юрій Головкін як освічена й забезпечена для свого часу людина збагнув, що йшлося про справжню археологічну знахідку, і відразу ж повідомив про це своєму другові професору медицини Харківського університету Іванові Калиниченку, який особисто прибув із експедицією до Кулішівки. За десять днів археологічних розкопок на березі річки Хусь ученим вдалося зібрати два повних скелети мамонтів, хоча могло бути й більше – на заваді розкопкам стали ґрунтові води. Знайдені тут рештки мамонта ідентифіковані як Mammuthus trogontherii (степовий мамонт) — дорослий самець цього виду сягав 4,5 м заввишки і був до 18 тонн завважки, мав бивні до 5 м завдовжки.

Величезні кістяки із Кулішівки вивозили підводами. Однак подальша доля всієї знахідки наразі невідома.

Крім скелетів мамонтів, учені знайшли ще й кістки ссавців льодовикового періоду: шерстистого носорога, великорогого оленя та диких коней.

Пояснюючи таку велику кількість кісток в одному місці, вчені говорять, що тут, імовірно, була стоянка первісних людей доби пізнього палеоліту. З цього приводу жителі Кулішівки жартують: мовляв, наші предки м’ясо „знямали”, а кістки лишили нам – для історії.

ОРИГІНАЛЬНИЙ ПАМ’ЯТНИК І РОСІЯ З МАЛОЇ ЛІТЕРИ

У 1841 році у Кулішівці на відзначення наукового відкриття було встановлено один із найоригінальніших у світовій історії пам'ятник мамонтові. Автором його проекту став сам Іван Калиниченко. Кошти на його виливку на одному із заводів Харкова дав власник маєтку Юрій Головкін. У той час, коли археологія ще тільки-тільки починала про себе заявляти, він гідно оцінив знахідку і не пошкодував грошей, щоб її увічнити не тільки в історичних книгах, а й наочно. Саме за меценатство, громадянську та соціальну позицію, романтизм і патріотизм, легку й освічену натуру і шанували графа селяни – на той час таких людей, як він, були одиниці

Втім той, хто прибуде до Кулішівки з твердим наміром побачити бронзового вилитого у весь ріст мамонта, розчарується.

Насправді пам'ятник має вигляд чотиригранної металевої стели, встановленої на невеликому кам'янистому постаменті, на гранях якої згори вказаний рік „1841”, зображено барельєф мамонта й викарбувано інформацію про цінність і важливість цієї палеонтологічної знахідки.

Неабиякий інтерес викликає один із написів, адже він є до всього ще й свідченням того, що саме тут проходив кордон між Московським царством і Польсько-Литовською Річчю Посполитою.

„На пам’ятнику викарбувано: „Село Кулешовка. Место сие было границею между Польшей и россією». І це не друкарська помилка: слово „Росія” справді написане з малої літери. Кажуть, що граф Головкін не міг помилитися в граматиці – скоріше за все, це було свідомим рішенням, що свідчило про складні відносини Польщі та Росії, а оскільки він виходець із польського роду, можливо, вирішив показати свою перевагу, характер, амбіції щодо сусідів за межею”, - розповідає сумський історик, автор розвідки „Історія Недригайлова” Геннадій Іванущенко, який упродовж п’яти років очолював обласний архів.

МАМОНТ НА КОНВЕРТІ, ЕТИКЕТЦІ ТА ГЕРБІ

Самі мешканці Кулішівки стверджують, що пам’ятник має ще й магічну властивість. За їхніми словами, якщо його тричі обійти за годинниковою стрілкою і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться.

...Нагадаємо, що кістки мамонта у Кулішівці були виявлені під час будівництва ґуральні, яке так і не завершили. Тому аби віддати належне ініціативі графа Головкіна, у 1996 році Сумський лікеро-горілчаний завод випустив горілку „Недригайлівська”, на етикетці якої зображений саме мамонт. А до цього його кольорове фото можна було побачити на сторінках популярного в радянські часи журналу „Огонек”, на поштових конвертах, значках і, найголовніше, – він став частиною герба Недригайлівської землі.

„Ми повинні шанобливо ставитися до своєї історії. І зберігати, в тому числі і таким чином, її визначні пам’ятки. Пам’ятник мамонту, безумовно, - належить до числа таких”, - говорить директор заводу Володимир Демура.

Тривалий час цей пам’ятник був єдиним у світі, встановленим на честь вимерлої тварини. Решта згодом були споруджені в кількох містах російського Сибіру: Якутську, Салехарді та в Ханти-Мансійську.

У 2007 році пам’ятник мамонту (разом із Софроніївським монастирем та Круглим двором) увійшов до трійки „чудес” від Сумщини у „топ-100” найдивовижніших об’єктів держави.

З цього ж року він став однією з пам’яток Державного історико-культурного заповідника „Посулля”, а з 2013 року – входить до маршруту, який пропонує туристичний кластер „Посулля”.

Сергій Ханін, Суми


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-