"Харків був і залишається українським містом. Це точка неповернення"
Людські міркування про те, що прикордонна Харківщина і місто Харків відрізняються від інших регіонів України присутністю російської ментальності, з чого випливає наявність так званого домашнього сепаратизму, спростували свіжі події, що остаточно поховали ідею так званої ХНР: це матч відбіркового турніру до ЧС-2018 між національними збірними України та Туреччини і День міста, який об'єднався у свідомості харків'ян з Днем Незалежності.
ТИСЯЧІ ФАНІВ, ЯКІ ЗАСПІВАЛИ ХОРОМ ГІМН НА СТАДІОНІ "МЕТАЛІСТ", НАДИХНУЛИ УКРАЇНСЬКИХ ГРАВЦІВ НА ПЕРЕМОГУ
...Феноменальні кадри зафіксували відеокамери на стадіоні "Металіст" увечері 2 вересня: більше 40 тисяч глядачів на матчі між національними збірними України та Туреччини встали, щоб виконати хором Гімн України. Весь стадіон...
Квитки на гру збірних були розкуплені заздалегідь. На гостьовий сектор відвели більше 2,2 тис. місць, хоча, як повідомлялося, гру хотіли б відвідати близько 10 тис. турецьких уболівальників. Перед матчем п'ять тисяч фанів з усієї України, включаючи три тисячі харків'ян, пройшли колоною до стадіону від залізничної станції Харків-Балашовський разом з президентом Федерації футболу України Андрієм Павелком. З боків і ззаду колони – посилені наряди поліції, включаючи кінну. Люди йшли з прапорами України, скандували: "Слава Україні – героям слава!" Судячи зі звітів поліцейських, під час ходи ніяких інцидентів не зафіксовано, якщо не брати до уваги відомі кричалки від ультрас на адресу Путіна.
Тим самим, говорить відомий харківський політолог, кандидат політичних наук, керівник громадської організації "Слобожанський регіональний центр" Валерій Дудко, харків'яни в черговий раз – і вже багато разів з початку військового конфлікту на Донбасі – продемонстрували своє неприйняття політики країни-агресора і віддали перевагу національним інтересам.
Два слова про матч. Кожен гол вболівальники зустрічали стоячи, скандуючи: "Україна!" Бог почув фанів, а, можливо, і букмекерів, які поставили на національну збірну: 2:0 на нашу користь! Після матчу радісний народ не поспішав залишати стадіон, поблажливо відзначаючи вдалі паси турецьких футболістів. Однак три тисячі поліцейських, які охороняли порядок на стадіоні і навколо нього, політкоректно очистили трибуни, і сотні фанів ще довго впивалися перемогою України на площі біля стадіону.
А ось демарш відомої активістки Femen Анжеліни Діаш, яка вибігла на поле за декілька хвилин до початку матчу з оголеними грудьми, де написано Erdogan killer (з англ. "Ердоган – вбивця"), ніхто не оцінив: мабуть, не зрозуміли. Діаш вже з'являлася безкарно топлес на публіці, в тому числі під час спільної прес-конференції президента України Петра Порошенка та його білоруського колеги Олександра Лукашенка. Цього разу феміністку відвели в поліцію, де склали адміністративний протокол за дрібне хуліганство і... відпустили: який Ердоган і яка Femen, коли у Харкові футбол!
ДЕНЬ ХАРКОВА ТА ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: ДВА СВЯТА ПОСПІЛЬ КРАЩЕ, НІЖ ОДНЕ!
День міста та День Незалежності, що слідують у календарі один за одним – 23 і 24 серпня – харків'яни святкували як один, спільний день, висловлюючись в мережі, що два свята поспіль краще, ніж одне. Хоча не обійшлося і без "альтернативних" відгуків: "День Харкова – це особисте свято кожного харків'янина, а День Незалежності – свято держави, загальне, значить, нічиє конкретно".
Як каже голова Ради ветеранів України в Харківській області полковник у відставці Анатолій Хіневич, масштаб у свят різний, а мета одна: виховати молодь у повазі до історії свого народу.
"День міста започаткований на честь повного визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників 23 серпня 1943 року. Це було 74 роки тому, а пам'ять про цей день живе і буде жити, і вона належить усім харків'янам. Це пам'ять про трагедію: за цей час тут загинуло людей більше, ніж у Сталінграді: на 1 травня 1941 року в Харкові проживало 900 тисяч людей, а в серпні 1943-го – до 200 тисяч. Тому зрозумілим є особливий, харківський патріотизм. У той же час, якщо порівнювати свята за масштабом, ще невідомо, де було більше народу: День Незалежності відзначали не тільки у Харкові, а у всіх містах і селах Харківської області, а тут проживає більше 2 млн осіб", – пояснює Хіневич.
Щоб свята вистачило на всіх, програма Дня міста включала до сотні заходів, причому за часом розрахованих також на святкування Дня Державного Прапора України та 26-ї річниці Незалежності України.
...З ранку 23 серпня півтисячі харків'ян зібралися на мітинг біля пам'ятника "Батьківщина-мати" у Лісопарку – з українськими прапорами, квітами та вінками для братських могил, поминальним молебнем за загиблими, сльозами пам'яті. Безкоштовні автобуси – турбота міськради! – возили ветеранів з площі Свободи на меморіальний комплекс "Висота маршала Конєва", що в 20-ти кілометрах від Харкова.
Цього ж дня в сквері на проспекті Незалежності урочисто підняли Прапор України, на прийомі у мера Харкова Геннадія Кернеса зустрічали гостей – членів іноземних делегацій – і вшановували ветеранів, в оперному театрі славили нових номінантів на звання "Почесний громадянин Харкова", годували та поїли народ на Фестивалі вуличної їжі...
ОТАМАН, ЯКИЙ НЕ ДАВ ПРИСЯГИ РОСІЙСЬКОМУ ЦАРЕВІ
Чимало людей, серед яких багато було в уніформі і вишиванках, зібрав і відкритий напередодні Дня Незалежності поблизу метро "Історичний музей" пам'ятник: кошовому отаману війська Запорозького Іванові Сірку (1610-1680). Земляк, родом з Мерефи під Харковом, Сірко прославився не тільки тим, що за всю історію Запорозької Січі саме його обирали на посаду 8 разів підряд, і не тільки тим, що провів 54 великих та малих боїв, при цьому жодного разу не залишився переможеним. Сірко – кошовий отаман, який не дав присяги російському цареві. Саме його образ відтворений у відомій картині настільки ж великого земляка, художника Іллі Рєпіна, де запорожці пишуть листа турецькому султану...
Примітно, що у серпні 2014 року бійці "Східного Корпусу" за свій рахунок встановили біля фонтану "Дзеркальний струмінь" перший пам'ятний знак – камінь – на честь Івана Сірка, ім'я якого увічнено на прапорах і шевронах військового підрозділу.
Як сказав на відкритті пам'ятника лідер "Східного Корпусу" Олег Ширяєв, постать Сірка завжди наводила жах на ворогів українського народу.
"Сірко – захисник нашої землі, символ козацького духу й нескореності. У цьому сенсі він пройшов з нами бої 2014-2015 років і є беззастережно нашим покровителем. Цим символом ми стверджуємо, що Харків був, є і буде українським містом. Це точка неповернення, яка якорем фіксує українську ідентичність міста.
...Бронзовий отаман, як задумано, стоїть на валу фортеці, у руці – прапор з його родовим гербом – першим гербом Харкова. в ногах – сагайдак зі стрілами, поруч – гармата. Висота пам'ятника з постаментом із сірого граніту – майже 7 м, вага – близько 4 тонн.
Автор скульптури – харків'янин, заслужений діяч мистецтв України Олександр Рідний, здобув популярність і за межами України прихильністю до історії рідного краю. До речі, створений ним пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років, де ключовими фігурами стали члени української родини – батьки і двоє дітей, невипадково встановлений на Бєлгородському шосе як нагадування про трагедію тим, хто приїздить у Харків з боку Росії...
Увечері я побачила в мережі повідомлення від якоїсь Олюшки з приводу Дня Незалежності: "З ранку включила 1+1, а там згадують про те, як це було, як приймали таке історичне рішення. Скільки надій, скільки радості! Я тоді мала була, і не розуміла нічого... Як би там не було, я люблю Україну і своє місто, люблю наших людей, наші свята і традиції. І хочеться всупереч всьому сподіватися на краще".
СЕРГІЙ ЖАДАН: СХІД – ЦЕ УКРАЇНА: КУЛЬТУРНО, МЕНТАЛЬНО І ПОЛІТИЧНО
"Для нас важливо показати, що Схід – це Україна: культурно, ментально і політично. І нам це вдалося".
Таку оцінив літературно-музичний фестиваль "Дорога на Схід", що відбувся вперше в прифронтовому Ізюмі на Харківщині, його ініціатор і організатор, харків'янин, відомий український письменник і музикант Сергій Жадан.
"Ізюм – неймовірно важливе місто. Якщо ви їдете на Схід, у воєнну зону, ви так чи інакше через нього їдете. Але це не просто ворота на Схід, не просто межа між Слобожанщиною та Донбасом, це місце фантастичної природної краси і важливої історичної спадщини ", – пояснив Жадан на прес-конференції щодо підсумків фестивалю.
Півсотні музикантів, у тому числі з прифронтових районів, а також відомі літератори стали героями фестивалю, який зібрав за два дні в Ізюмі і селі Іванівка поблизу нього до десяти тисяч глядачів.
...Що писати про фестиваль?! Його треба бачити і чути. Столичні гурти "Тартак", "ШАNА", "The ВЙО", "Жадан і собаки", музиканти з Харківської області, рок-групи "Изобарра Тор" (Сватове), "Смолова галерея" (Слов'янськ), етно-колектив "Заграйярочка" (Волноваха)... Хедлайнери програми – Юрій Андрухович і «АртПоле» з виставою "Альберт або Вища форма страти", виставка творів народних майстрів, ярмарок з кулінарними поєдинками і безкоштовним частуванням, фольклорні ансамблі та професійні вокалісти, український фанк та етно-рок прямо на березі Сіверського Дінця, що протікає через Ізюм. Тієї самої річки, де наприкінці серпня президент України Петро Порошенко відкрив оновлений міст, який «постраждав» від важкої техніки, яка прямувала в зону АТО... Нарешті, що символічно, в Ізюмі, на єдиній в Україні площі Джона Леннона (кол. – Леніна) не випадково прозвучали пісні британської групи The Beatles. Тут урочисто (за Жаданом – за єднання Сходу і Заходу) відкрили мурал: портрет Джона Леннона на весь торець 4-поверхової будівлі, створений групою харківських художників «Kailas-V»...
Сергій Жадан, як він сказав журналістам, не виключає, що черговий, третій фестиваль "Дорога на Схід" відбудеться наступного року у зоні АТО, у Станиці Луганській.
Світлана Лігостаєва, Харків.
