«Київське сміття» ще небезпечніше за «львівське» - 05.07.2017 08:00 — Новини Укрінформ
«Київське сміття» ще небезпечніше за «львівське»

«Київське сміття» ще небезпечніше за «львівське»

Аналітика
3921
Ukrinform
Навколо обіцяного закриття Полігону №5 у Підгірцях, розгортається незрозуміла тяганина, яка загрожує поховати обіцянки

Україна уже рік напружено спостерігає за розвитком ситуації навколо львівського сміття, навіть мем такий сформувався «львівське сміття». Але у нас у столиці є об’єкт значно більший, старіший і небезпечніший. Це Полігон твердих відходів №5 у селі Підгірці, якому вже більше 30 років. На що перетворилися за цей час сотні тисяч тон побутового сміття столиці – вже ніхто не може сказати, вплив на довкілля - катастрофічний. Це – техногенна бомба, яка може вибухнути щомиті в 10 км. на південь від Києва.

Через екологічну і техногенну загрозу рік тому Київ вирішив закривати Полігон №5, який безконтрольно експлуатується вже десятки років і є більш ніж небезпечним як для навколишніх сіл так і для столиці. Київ проводить роботи на Полігоні не так швидко, як хотілося б, пояснюючи це тим, що досі жодне звалище в Україні не закрите цивілізованим способом, бракує досвіду, доводиться консультуватися з іноземними колегами, їздити переймати технології. Вносити зміни до законодавства і починати нарешті будувати сміттєпереробні заводи, які у ньому взагалі не передбачені.

А тим часом, події стали розвиватися, прямо скажемо, несподівано. Днями сільська рада Підгірців і собі розпочала пошук інвестора для будівництва заводу біля Полігону.

Громадяни прилеглих до звалища сіл стривожені і намагаються докричатися до чиновників та ЗМІ. Адже по факту це може означати не обіцяне у 2018 році закриття звалища, з наступною рекультивізацією території, а продовження завезення відходів у Підгірці. Отож і виходить, що замість планового поступового закриття там розгортається змагання за те, хто надалі буде володіти Полігоном №5.

Від «старого» сміття ми вас звільнимо, але «свіженького» - підвезем

Все почалося восени 2016 року, коли громадські активісти села Підгірці та сусідніх сіл на чотири дні перекрили в’їзд сміттєвозів на звалище. Після цього 27 жовтня 2016 року КМДА прийняла рішення про поступове закриття Полігону, до кінця 2018 року задля гарантії “техногенно-екологічної безпеки”. Відтоді на Полігоні ведуться протиаварійні роботи – укріплення схилів та дамб, які стримують витік отруйного фільтрату в навколишні села і потрапляння його у водойми. Гори сміття почали пересипати грунтом.

Документ, яким сільрада забороняє КМДА проводини роботи на Полігоні №5

Та цьогоріч сільська рада Підгірців заявила про власні плани щодо звалища. 26 травня 2017 року голова сільради Сергій Кравченко оприлюднив документ, яким сільрада за рішенням сесії забороняє КМДА проводити будь-які роботи на Полігоні. Мовляв, укріплення дамб насправді проводиться не з метою закриття Полігону, а для продовження його функціонування і після 2018 року.

У травні ж сільрада оголосила громадські слухання щодо нового генплану забудови села. У тому генплані в санітарній зоні навколо Полігону та і на самому звалищі розміщені підприємства для переробки чи спалювання сміття. Громадські слухання проходили у “тихому” форматі: кожен, хто хотів взяти участь, мав зробити запис у журналі громадських слухань, котрий знаходився у сільраді. Мешканка села, яка робила запис останньою, сказала, що усього записів було всього 17. Отже, люди не прийшли або просто не знали про слухання.

ГО “Стоп корупції” та ГО “Єдина Мрія” на прохання місцевих активістів провели опитування громадян Підгірців та прилеглих сіл. З’ясувалося, що більшість людей у Підгірцях узагалі не були поінформовані про плани сільради. Громади ж сіл Романків, Креничі, Гвоздів, Великі та Малі Дмитровичі висловили обурення, оскільки і Полігон і будь-які заводи, які можуть ще більше погіршити екологію регіону, на їхню думку, стосуються усіх прилеглих сіл і потребують публічних обговорень з громадами.

А 28 червня депутат сільради Підгірців Олександр Колпачов (попередник Сергія Кравченка у кріслі голови сільради) оприлюднив Інвестиційну пропозицію, де йдеться про те, що сільрада та КП “Підгірці-Екосервіс” оголошують початок проведення конкурсу на технологію переробки ТПВ. А фактично - про пошук інвестора для будівництва заводів в санітарній зоні Полігону та зобов’язується найближчим часом позбавити селян такого нещастя, як звалище, та забезпечити цивілізовану переробку сміття. Людям обіцяють робочі місця на заводі. Активісти місцевих громад забили на сполох.

Якщо Київ закриває смітник, то яке сміття збирається переробляти сільрада? Звідки у неї такі велетенські кошти? Адже реконструкція, рекультивація та подальше утримання полігонів – це сотні мільйонів гривень. Хто є власником земель під Полігоном, хто є суб’єктом господарювання? Адже «покладів» для цього недостатньо, для забезпечення багатомільйонних інвестицій потрібна «свіжа» сировина.

Столична влада: земля належить державі, Полігон №5 закриємо у 2018-му

Ми звернулися з запитаннями про правовий статус Полігону №5 до заступника голови КМДА Петра Пантелєєва. Він сказав, що землі під Полігоном належать державі, орендарем їх є компанія “Київспецтранс”, у санітарній зоні не допускається будівництво жодних об’єктів, а із землями, на яких ці заводи ніби-то заплановані, ще потрібно розбиратися.

Пан Пантелєєв також підтвердив, що місто має намір здійснити рекультивацію полігону. Місто орієнтується на озвучені терміни – тобто, на остаточне закриття Полігону у кінці 2018 року. Також він запевнив, що і після закриття об’єкту, Київ буде виділяти кошти на безпечне його утримання, а до існуючої установки з переробки фільтрату будуть додані додаткові секції.

Адже фільтрат і після припинення ввозу сміття буде накопичуватися. Петро Пантелєєв також повідомив, що Київ відмовився від ідеї будівництва будь-яких заводів на Полігоні та біля нього. Оскільки екологія регіону потребує оздоровлення, а сам Полігон є дуже небезпечним.

Зараз знайдено два нових майданчики для вивезення сміття (де саме він поки що не може сказати) , а також найближчим часом у Києві будуть працювати дві сучасні лінії з переробки твердих побутових відходів – одна у Голосіївському районі, друга – на базі «Грінко-Центру».

Користувачем земель під Полігоном є компанія “Київспецтранс”. Ми зателефонували її директору Андрію Грущинському, який сказав, що компанія має акт на безстрокове користування землями під Полігоном, а отже, доки сміття возять у Підгірці (тобто, до 2018 року) ніхто не може там нічого будувати. Також Андрій Грущинський наголосив на тому, що межі Полігону, вказані на мапі Генерального плану забудови, якою користується Сільрада Підгірців – неточні. І заводи, вказані там, розміщені насправді не в санітарній зоні, а на самому Полігоні.

Таємничий журнал

Журналісти Укрінформу поїхали і до Підгірців, де зустрілися з сільським головою Сергієм Кравченком. Спочатку попросили у нього журнал громадських слухань. Журнал він не надав, бо він, мовляв, у проектантів. А чому, цікаво, оригінал, а не копія? Як таке можливо? Але на запитання, чи читав він журнал сам, Сергій Кравченко відповів, що читав… частково. Погодьтеся, теж більш ніж цікаве ставлення до думки громади, якщо вірити, що вона таки була висловлена.

Щодо земель в санітарній зоні, то, як з’ясувалося, сільрада відвела їх для цієї мети у 2014 році. Який саме завод, яка вартість його будівництва також дізнатися не вдалося. Сергій Кравченко каже, що це має вирішити інвестор після обговорення з сільрадою та громадою. Ну, припустимо, що це так. Але хіба для розмови з громадою не потрібні попередні плани та розрахунки?

Втім, ці риторичні запитання, лише підкреслюють, в якій обстановці конструюються контрплани навколо об’єкта, який одночасно становить колосальну небезпеку і здатний забезпечити комусь великі гроші.

Громадські слухання «про ядерну бомбу», результати яких… приховують

Але от ще запитання: хто возитиме свіже сміття на новий завод, якщо Київ припинить його вивіз в Підгірці? Адже переробляти сміття лише з Обухова – нерентабельно. Сергій Кравченко скептично ставиться до планів Києва по закриттю Полігона до 2018 року. Каже, що з Києва вже неодноразово обіцяли закрити звалище, але далі слів справа не йшла. І сільрада вирішила взяти смітник під власний контроль.

Підгірцівська Сільрада // Фото: Вікіпедія

Однак, як, навіть за наявності заводу, сільрада збирається утилізувати сміття, що накопичилося за 30 років?... Київ засипатиме першу карту полігону грунтом, а Підгірці її розкопуватимуть і сортуватимуть чи палитимуть зогнилі небезпечні відходи? Це важко уявити, та і сам сільський голова сказав, що він не технолог і як саме це відбуватиметься, не знає.

Ну, і ще кілька супутніх деталей. Після візиту до Сергія Кравченка журналісти “СтопКору” розмістили на своєму інформаційному порталі замітку про те, як без участі громад “протягується” новий генплан у Підгірцях.

Банківські рахунки дружини-домогосподарки сільського голови Сергія Кравченка

Згадали вони і про мільйони гривень на рахунку дружини-домогосподарки Сергія Кравченка і про дев’ять земельних ділянок, зазначених у декларації його батька – Кравченка Сергія Павловича, депутата Підгірцівської Сільради. Нині голова Сільради Сергій Сергійович Кравченко фігурує у досудовому розслідуванні, що його проводить Поліція Київської області за фактом привласнення та розтрати коштів, виділених на ремонт дороги у Підгірцях.

Покажіть філантропа, або Хто дасть селу півмільярда «зелених»?

Після розмови з сільським головою ми зустрілися з жителями Підгірців та сусідніх сіл, місцевими активістами. Люди стривожені і заявляють, що ніяких справді громадських слухань проведено не було.

Голова ГО “Єдина Мрія” Галина Кінкер сказала, що люди чудово розуміють, якщо у Підгірцях з’явиться будь-який завод, проконтролювати його екологічну безпеку буде непросто. І чим більше сюди звозитимуть сміття, тим краще для заводу. А отже – будівництво заводу біля звалища, це не припинення захоронення сміття, а його продовження. “У нашому регіоні висока статистика захворювань на рак та хвороби дихальних шляхів. Ми переймаємося екологічною ситуацією, ми блокували Полігон і не хочемо, аби через кілька років нам довелося блокувати ще і завод, який може виявитися підприємством для спалювання сміття”, - наголосила Галина. Окрім того, Галина Кінкер заявила, що непоінформованість мешканців сіл дає простір для різних маніпуляцій.

Наразі незрозуміло, чи Підгірцівська Сільрада проявляє власну ініціативу, намагаючись взяти Полігон №5 під контроль, чи просто озвучує бажання значно крупнішого гравця, який поки що ховається в тіні. Знайти інвестора, який дасть сільраді 100 мільйонів доларів США на будівництво сучасного сміттєперобного заводу непросто. Не кажучи вже про значно дорожчий завод з переробки старих зогнилих відходів (до 400-500 мільйонів доларів США).

Та тим часом сільрада Підгірців обіцяє своїм мешканцям, що як тільки тут постане завод – смітник зникне. А Київ шукає гроші для будівництва сортувальних ліній та нові майданчики для захоронення неперероблених відходів, свідомо чи вимушено зволікаючи з роботами по закриттю Полігону №5. Активні громадяни намагаються добути бодай якусь інформацію і зрозуміти – кому ж вірити і як позбутися цього сміттєвого лиха. Громади навколишніх сіл вже “наїлися” сміття і готові самі ініціювати збори громад і вимагати від чиновників та депутатів доступу до інформації.

Напруга навколо Полігону зростає пропорційно до зменшення часу до його запланованого закриття – 1 жовтня 2018 року. І якщо Києву все ж таки вдасться вкластися в терміни і закрити Полігон №5, то чи залишиться він у власності та під протекторатом столиці? Чи не потрапить цей об’єкт техногенної небезпеки для цілого регіону і для Києва до рук нового, ніким не контрольованого господаря?

Ми будемо стежити за розвитком подій, бо справжня битва за Полігон ще попереду!

Юрій Сандул, Антоніна Лесич, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>