Презентація проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum»
Організатори: Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Український культурний фонд.
Спікери: Марина Бутенко — координаторка проєкту; Наталія Кондратенко — експертка з наукового супроводу; Дарина Землякова — адміністраторка та редакторка сайту; Оксана Сулима — провідна екскурсоводка проєкту; Світлана Баклицька — фахівчиня з перекладу українською жестовою мовою (УЖМ); Марина Бабець — фахівчиня з аудіодискрипції.
Модератор: Віктор Кропивний — комунікаційний менеджер проєкту.
Питання до обговорення:
- Як виникла ідея проєкту?
- Як «діджитал-музей у кожен дім» змінює роль фізичного музею?
- Для кого насамперед цей проєкт: для локальної громади, України, світу, дослідників, людей з інвалідністю?
- Що означає «оживити закриті фонди» на практиці?
- За якими критеріями обрано саме 60 об’єктів для оцифрування?
- Що робити з рештою колекції — чи є план продовження?
- Як VR-тур доповнює фізичний музей, а не замінює його?
- Хто тестував доступність і як залучали цільову аудиторію?
Чому це цікаво?
Проєкт «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» — новий етап розвитку музейної стратегії з оцифрування фондів та створення доступного цифрового середовища.
Ключовий елемент проєкту — запуск нового інклюзивного вебсайту Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, який відповідатиме міжнародним стандартам доступності WCAG 2.1 та об’єднає в єдину базу даних понад 5 000 цифрових копій експонатів, створених музейниками за останні роки.
Також розроблено імерсивний VR-тур із багатомовними аудіогідами, панорамну відеоекскурсію у форматі 360° із супроводом українською жестовою мовою та аудіодискрипцію до 60 обраних оцифрованих експонатів.
Проєкт передбачає взаємодію відвідувача з музеєм через цифровий простір, де культурні артефакти стають доступними у глобальному мережевому середовищі.
Створення «цифрового двійника» музею допомагає подолати проблему тимчасової недоступності фізичного простору через безпекові заходи, а також географічні та фізичні бар’єри. Водночас високоточні цифрові копії стануть інструментом для науковців і педагогів під час створення інтерактивних виставок та сучасних освітніх програм.
Проєкт «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» — це стратегічний крок до стабільної, безпечної та безбар’єрної роботи музею, збереження української культурної спадщини та її доступності для широкої аудиторії. Він сприятиме формуванню нової парадигми музейної справи в Україні, де фізичний та цифровий досвід доповнюють один одного.
Реалізація проєкту стала можливою завдяки ресурсній підтримці Українського культурного фонду в межах конкурсної програми УКФ «Культурна спадщина».
Ознайомитися з елементами проєкту можна за посиланнями:
сайт музею — http://pkm.poltava.ua/ua/
ютуб-канал — https://www.youtube.com/@Poltava_Local_Lore_Museum.
Формат заходу – онлайн Zoom.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Полтавський краєзнавчий музей презентував цифрові колекції та віртуальні екскурсії
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського представив цифрову платформу, яка дає змогу досліджувати музейні колекції онлайн.
Про це повідомили представники музею під час презентації проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» на Ютуб-каналі Укрінформу.
«Основний фонд музею налічує більше 230 000 експонатів. І він включає предмети дуже унікальні, предмети світового рівня. Це і давньоєгипетські колекції, і античні старожитності, і антикварна зброя, археологічні знахідки національного значення, визначні мистецькі твори, етнологічні, природничі артефакти та багато-багато іншого. І Полтавський краєзнавчий Digital Museum - це проєкт, що трансформує традиційний музей у відкритий цифровий хаб», - розповіла координаторка проєкту Марина Бутенко.
Через ремонтно-реставраційні роботи, які тривають із 2021 року, можливості для відвідування музею наразі обмежені. Але нині на сайті музею доступні понад 5000 оцифрованих експонатів, 3D-моделі, відеоекскурсії з оглядом на 360 градусів, аудіосупровід та переклад українською жестовою мовою.
У межах останнього проєкту оцифрували 60 предметів: 50 у двовимірному форматі та 10 у тривимірному. На платформі також розмістили п’ять відеоекскурсій із панорамним оглядом на 360 градусів і десять аудіогідів - п’ять тематичних текстів українською мовою та їхні англійські адаптації.
Експертка з наукового супроводу Наталія Кондратенко наголосила, що цифрове відтворення дає змогу розглядати предмет навіть детальніше, ніж під час звичайного огляду у вітрині. Втім, це не створює конкуренцію реальному відвідуванню музеїв.
«Фізичний музей залишається простором безпосередньої зустрічі з предметом, емоційного досвіду та усвідомлення його унікальності. Ми з вами звикли говорити, що музей зберігає предмети для майбутніх поколінь. Сьогодні він має подбати і про те, щоб ці предмети були присутні в цифровому просторі, де формується значна частина знань сучасної людини», - наголосила вона.
Адміністраторка та редакторка сайту Дарина Землякова розповіла, що платформа об’єднує цифрову бібліотеку предметів, 3D-моделі та відеоекскурсії. Користувачі можуть самостійно обирати, що саме досліджувати, і повертатися до матеріалів у зручний час.
Окрему увагу команда приділила доступності. Відеоекскурсії супроводжуються перекладом українською жестовою мовою, а для людей із порушеннями зору передбачена аудіодискрипція - словесний опис візуального змісту. На сайті також можна змінювати контрастність, розмір шрифту та інтервали між текстом.
Фахівчиня з перекладу українською жестовою мовою Світлана Баклицька зазначила, що для користувачів важливі не лише наявність перекладу, а й розмір зображення перекладача, контрастність і можливість переглядати матеріали самостійно, не очікуючи на організовану екскурсію.
Фахівчиня з аудіодискрипції Марина Бабець додала, що словесний опис допомагає людям із порушеннями зору самостійно отримувати інформацію про експонати та краще уявляти їхній вигляд.
За словами Марини Бутенко, цифровий музей надалі планують розвивати, доповнюючи його матеріалами про Полтавщину. Команда також працюватиме над фізичною доступністю музейного простору з урахуванням обмежень, пов’язаних зі статусом історичної будівлі.
Проєкт реалізували Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Український культурний фонд. Колекцію можна переглянути на сайті музею.
Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві на подвір’ї краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працює тактильна експозиція, створена в межах проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність». Вона має зробити музейні матеріали доступнішими для людей із порушеннями зору та слуху, а також для інших відвідувачів.
Відео: