Від сюжету до відповідальності: реакція держави на викриття медіа
Організатори: ГО «Антикорупційний штаб».
Учасники: Сергій Миткалик - голова правління ГО “Антикорупційний штаб”; Ілона Катушинська - керівниця управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів НАЗК; Віктор Гунько - заступник начальника управління Головного слідчого управління Нацполіції; Ярослав Вороніжський - заступник керівника підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення та стратегічного розвитку НАБУ; Георгій Шабаєв - журналіст-розслідувач програми “Схеми”; Анна Бабінець - керівниця агенції журналістських розслідувань “Слідство.Інфо”; Вікторія Ковцун - журналістка Bihus.Info; Марія Музичка - юристка Bihus.Info; Світлана Остапа - голова Наглядової ради Суспільного Мовлення.
Модераторка: Євгенія Вірлич - заступниця голови правління ГО «Антикорупційний штаб».
Коротко. Журналістські розслідування регулярно виявляють факти, які можуть свідчити про недостовірне декларування, конфлікт інтересів, корупційні або інші правопорушення. Водночас такі матеріали не завжди стають підставою для перевірок НАЗК чи розслідувань з боку правоохоронних органів. При цьому не всі редакції мають спроможність робити окреме звернення чи заяву до НАЗК і правоохоронців щодо виявлених під час розслідування фактів.
Під час заходу учасники обговорять, як нині НАЗК і правоохоронці працюють із розслідуваннями та зверненнями журналістів, а також як удосконалити механізми реагування на матеріали медійників, аби посилити їхній вплив.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Держава недостатньо реагує на антикорупційні викриття медіа - журналісти-розслідувачі
Журналістські антикорупційні розслідування не завжди стають підставою для перевірок НАЗК чи розслідувань з боку правоохоронних органів.
Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Від сюжету до відповідальності: як удосконалити реакцію держави на викриття медіа», організованого ГО «Антикорупційний штаб».
Журналістські розслідування регулярно виявляють факти, які можуть свідчити про недостовірне декларування, конфлікт інтересів, корупційні або інші правопорушення. Водночас такі матеріали не завжди стають підставою для перевірок НАЗК чи розслідувань з боку правоохоронних органів.
«Ми провели невелике дослідження, надіславши запити до всіх обласних прокуратур. І з понад 20 з них нам дали відповідь лише п'ять стосовно підстав внесення відомостей до ЄРДР на основі журналістських розслідувань по корупційних злочинах. Наприклад, Вінницька прокуратура повідомила, що за 2025 рік було 757 корупційних правопорушень, з них 59 - на основі звернень, 128 - внаслідок самостійного внесення слідчими, і лише 1 кримінальне провадження розпочато за матеріалами, які оприлюднено в медіа. А зі всіх прокуратур, які надали нам інформацію, – лише 2 провадження зареєстровано на основі публікацій ЗМІ – у Вінниці та Чернівцях, які надали такі дані. З чого ми робимо висновок – правоохоронна частина не до кінця допрацьовує щодо внесення відомостей до ЄРДР на основі інформації з медіа», - зазначив голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.
Для розслідувальної журналістики дуже важливо, щоб викриті нею факти корупції мали правові наслідки.
«Ми в своїй роботі весь час зосереджуємося на тому, щоб наші розслідування мали якийсь вплив. Коли ми беремося за якусь тему – головне, щоб після розслідування було якесь світло в кінці тунелю. Щоб не просто – люди бідкалися, а влада розводила руками, а щоб у подальшому були наслідки цих матеріалів. Коли ці теми стосуються корупційних статків – ми дивимося, чи може бути в подальшому якась відповідальність за те, що людина набула у власність якесь майно, яке не відповідає стилю її життя і доходам», - сказав журналіст-розслідувач програми «Схеми» Георгій Шабаєв.
За спостереженнями журналістів-розслідувачів, кримінальні справи проти корупціонерів порушуються швидше з політичних міркувань, а не через резонанс злочину.
«Ми пишемо запити до НАЗК чи НАБУ після того, як опублікували ту чи іншу історію. Нам відповідають, що почали перевірку чи ще щось. Але, за моїми спостереженнями, призначення перевірок чи порушення проваджень або справ – це суто політичне рішення. І це не сильно залежить від математики (корупційних зловживань – ред.)», - вважає керівниця агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» Анна Бабінець.
Більш ефективною у взаємодії з правоохоронними органами розслідувальна журналістика могла б стати завдяки власній юридичній підтримці, яка є не в кожному такому медіа.
«Всі запити й будь-які уточнення після кожного сюжету – це все заслуга наших юристів і велика їхня робота. Коли є потужна юридична команда, це дуже спрощує життя журналістам, які в міру своєї професійної діяльності не до кінця знають юридичні нюанси та аспекти. Все, що відбувається після сюжету у роботі з правоохоронними органами – це вже більше завдання юристів. Вони пишуть такі звернення фактично після кожного нашого сюжету», - поділилася журналістка Bihus.Info Вікторія Ковцун.
Під час заходу, зокрема, обговорювали, як удосконалити механізми реагування на матеріали медійників, аби посилити їхній вплив.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони розширює права військових на викриття корупції.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
