Проєкт «Тисячовесна» має реалізовуватися як синергетичний проєкт із залученням усіх культурних інституцій та тих, хто створює культурні продукти в Україні, а держава має продовжувати фінансувати культуру навіть в умовах війни.

Про це сказав голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час пресконференції «Підсумки проведення мистецьких конкурсів програми “Тисячовесна“» в Укрінформі.

«У мене є побоювання, щоби прекрасний за задумом проєкт “Тисячовесна” - ініціатива Президента, яку реалізує Міністерство культури, - не “з’їла” діяльність державних культурних інституцій», - зазначив Потураєв.

За його словами, після обговорення питання на засіданні комітету він побачив, що така небезпека зберігається і, на його особисту думку, навіть зростає.

«Це дуже небезпечно, тому що інституції, зокрема в галузі культури, важливі. Вони пройшли складний шлях становлення і зростання. Вони довели свою дієздатність, ефективність і прозорість», - сказав голова комітету.

Водночас, на переконання Потураєва, «Тисячовесна» має потенціал стати проєктом, який об’єднає всі інституції, пов’язані зі стратегічною політикою держави у сфері стимулювання створення українських культурних продуктів.

Він також визнав, що під час першого етапу проєкту інституції були залучені не тією мірою, якою могли б бути.

«Хотілося б, щоби ті помилки були вивчені. І щоб під час наступної “Тисячовесни” ці помилки були відрефлексовані, вивчені і далі ми би рухалися саме шляхом синергії і синтезу міністерських зусиль, інституцій, і тих, хто створює культурні продукти», - сказав Потураєв.

У цьому контексті він запевнив, що парламент виконає свої зобовʼязання щодо ухвалення бюджету на 2027 рік, у якому буде передбачено фінансування розвитку культурної та інформаційної сфер.

Потураєв також наголосив, що навіть в умовах війни державі варто фінансувати культуру, навівши як приклад Велику Британію часів Другої світової війни.

«Чи варто фінансувати культуру і культурні продукти під час війни? Так, тому що це допомагає нації перемогти. Досвід Британії однозначно про це свідчить», – зазначив він.

За його словами, у Британії в роки війни, попри нестачу ресурсів, держава фінансувала кінематограф, а державно-приватне партнерство сприяло розвитку галузі та формуванню нових культурних інституцій.

Другим важливим висновком із британського досвіду Потураєв назвав необхідність залучення до таких програм саме культурних інституцій.

«Я переконаний, що “Тисячовесна” має продовжуватися. Але вона має продовжуватися як синергетичний проєкт із залученням абсолютно всіх, хто створює культуру в Україні», – підсумував Потураєв.

Водночас народний депутат від «Європейської солідарності», член профільного комітету Микола Княжицький заявив, що наразі зарано оцінювати успішність «Тисячовесни», оскільки культурні продукти, на які виділялися кошти, ще не представлені.

За словами депутата, він ознайомився з інформацією про закупівлі, пов’язані з реалізацією проєкту, зокрема щодо перекладів, маркетингу та оренди. Він звернув увагу на те, що водночас низка державних культурних установ не має коштів на оренду та комунальні послуги.

«У нас Кримський дім скоро зачиниться… суди і немає чим платити. А тут ми витрачаємо за оренду в один день більше мільйона», – сказав депутат.

Княжицький водночас визнав, що проєкт може мати позитивні результати після того, як будуть створені фільми та поставлені вистави.

Окремо Княжицький порушив питання прозорості розподілу коштів. Він вважає, що кошти можна було б розподіляти через державні культурні інституції, які мають встановлені правила та довіру суспільства. Своєю чергою ці інституції вже самі б проводили конкурси у межах ініціативи та виділяли фінансування переможцям.

Депутат також наголосив на важливості створення переможцями якісного контенту.

Водночас Княжицький наголосив, що підтримує ідею державної підтримки української культури.

«Ідея Президента прекрасна. Питання в тому, як вона буде реалізована», – сказав він.

За його словами, успішним проєкт стане за умови, що кошти спрямовуватимуться через культурні інституції, а створені продукти будуть представлені широкій аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у 2027 році бюджет національної культурної ініціативи «Тисячовесна» планується збільшити до 5,4 млрд грн.

У 2027 році бюджет програми "Тисячовесна" планується збільшити до 5,4 млрд грн - Бережна

У наступному році бюджет національної культурної ініціативи «Тисячовесна» планується збільшити до 5,4 мільярда гривень.

Про це віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна сказала під час круглого столу в Укрінформі.

"У 2027-му році, якщо нас підтримують народні депутати, бюджет буде 5,4 млрд грн", - зазначила Бережна.

За її словами, ці кошти буде розподілено з урахуванням дослідження медіаспоживання. Вона зазначила, що серед нововведень наступного року планують додати книжки, а також розглядають можливість включення відео- та онлайн-ігор.

Бережна зауважила, що загальний запит на фінансування цьогорічної ініціативи перевищив її бюджет у 4,8 раза.

"Коли ми відкрили подачу заявок у квітні, то переживали, що люди не будуть подаватися. Але отримавши 2634 заявки із загальним запитом на понад 15 млрд грн, зрозуміли, що держава готова продовжувати творити, а в креативної та культурної спільноти є проєкти та бажання", - сказала міністерка.

Вона висловила переконання, що в наступному році попит буде ще більший, зокрема через успішне проведення ініціативи цього року.

Генеральний директор "Укрінформу" Сергій Череватий наголосив на важливості продовження культурних проєктів, попри війну.

«Бажаю, щоб у подальшому ця дискусія дозволила провести вектор на майбутні гарні культурні проєкти, які дозволять нам, незважаючи на важкий час війни, підтримувати розвиток наших культурних напрямків», - сказав Череватий.

Він додав, що Укрінформ є партнером проєктів у театральній, кінематографічній та інших культурних сферах.

Як повідомлялося, “Тисячовесна” є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд грн. Програма покликана посилити український культурний простір і підтримати створення сучасного українського контенту.

На програму було подано 2634 заявки, у пітчинг пройшли 1227 проєктів. Серед переможців 545 проєктів.

Відео: