Ціна чи цінність? Вплив системи публічних закупівель на досягнення цілей сталого розвитку
Організатор: ГО «Європейський соціально-економічний інститут».
До участі запрошені: представники органів державної влади, бізнесу, народні депутати, представники профспілок, а також соціальні та міжнародні партнери.
Модератор: Олександр Шубін – к.е.н., експерт з питань економіки праці Єврокомісії, Міжнародної організації праці, Європейської конфедерації профспілок, Міжнародної конфедерації профспілок.
Питання для обговорення:
- Яким може бути загальнодержавний ефект від переходу публічних закупівель на соціальні критерії – у показниках зайнятості, легалізації зарплат і надходжень до бюджету?
- Скільки додаткових податкових надходжень (ПДФО, ЄСВ) може дати детінізація зарплат підрядників, що виконують державні контракти, у масштабах усієї країни?
- Як зростання частки «білих» зарплат серед виконавців держконтрактів вплине на наповнення Пенсійного фонду та місцевих бюджетів у період відбудови?
- Скільки нових легальних робочих місць, зокрема для ветеранів і людей з інвалідністю, може створити реформа публічних закупівель за прикладом розрахунків дослідження?
- Які підходи, що застосовуються в країнах ЄС — соціальні квоти у Словаччині та Румунії, обов’язкові соціальні умови у Словенії — можуть бути корисними для України та дадуть відчутний економічний ефект?
- Як автоматизована перевірка через державні реєстри (Prozorro, ДПС, Пенсійний фонд, Держпраці) може масштабувати ці ефекти на всю економіку без додаткового навантаження на бюджет?
Чому це важливо?
Публічні закупівлі щороку перерозподіляють в Україні кошти, що дорівнюють приблизно чверті ВВП країни, а в умовах повоєнної відбудови ця частка лише зростатиме. За даними авторів дослідження «Ціна чи цінність? Вплив системи публічних закупівель на досягнення цілей сталого розвитку», кожна гривня, вкладена у контракт із соціальною складовою, уже в перший рік повертається державі до 25-30% у вигляді податків (ПДФО, ЄСВ, військовий збір), а політика підтримки українських виробників у 2025 році вже забезпечила 0,95 відсоткового пункту зростання ВВП.
ГО «Європейський соціально-економічний інститут» представить оцінку того, який ефект у масштабах усієї країни може дати реформа системи публічних закупівель, а саме: як вплине відмова від моделі «найнижчої ціни» на користь урахування соціальної цінності пропозицій. У дослідженні порівняно досвід України з досвідом Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини, Словенії та країн Балтії, а також запропоновано низку змін до законодавства.
Довідково. ГО «Європейський соціально-економічний інститут» (ГО «ЄСЕІ») створена для розвитку політики у сферах зайнятості, ринку праці, соціального захисту та розвитку людського потенціалу та наближення цієї політики до європейських стандартів. Мета організації — посилити голос громадянського суспільства у процесах реформ і зробити шлях України до ЄС швидшим, сталим та справедливим.
У межах проєкту «Ціна чи цінність? Вплив системи публічних закупівель на досягнення цілей сталого розвитку» ГО «ЄСЕІ» за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні провела дослідження та запрошує до участі в експертній дискусії з його обговорення представників уряду, бізнесу, народних депутатів, соціальних та міжнародних партнерів.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Система публічних закупівель України має не лише будуватися на принципі найнижчої ціни, а й враховувати нецінові та соціально-трудові критерії постачальників товарів та послуг.
На цьому під час презентації в Укрінформі результатів аналітичного дослідження "Ціна чи цінність?", проведеного ГО "Європейський соціально-економічний інститут", наголосила координаторка проєкту Анна Пугачова.
Як зазначила Пугачова, публічні закупівлі є потужним важелем впливу на вітчизняну економіку. У 2025 році видатки зведеного бюджету України становили понад 6 трлн грн. При цьому, за даними аналітиків, загальна сума договорів, укладених через систему Prozorro, сягнула 1,34 трлн грн.
«Загалом на публічні закупівлі припадають 20-25% видатків зведеного бюджету, а з урахуванням закритих оборонних процедур ця частка сягає 32-38%. Щороку в системі беруть участь від 80 до 120 тис. унікальних постачальників, а 10-15% офіційно зайнятих у комерційному та виробничому секторах отримують зарплату саме з публічного замовлення», - розповіла експертка.
Вона нагадала, що українська система закупівель пройшла тривалий еволюційний шлях, однак наразі постала потреба інтегрувати в неї передовий європейський досвід.
«Домінування моделі закупівель за принципом «найнижчої ціни» створює низку критичних ризиків для держави та бізнесу. По-перше, нерідко економія існує лише на папері: початкова низька ціна часто компенсується подальшими змінами умов договорів та додатковими роботами. По-друге, така модель «сприяє» витісненню добросовісного бізнесу: компанії з офіційним працевлаштуванням та «білими» зарплатами мають вищу собівартість і програють закупівлі за демпінговими цінами», - зауважила Пугачова.
Альтернативою, що відповідає практиці країн ЄС (зокрема Польщі, Румунії та Словаччини), є модель «найкращої пропозиції», де ціна поєднується з неціновими критеріями. Вона дає змогу оцінювати якість, строки, вартість та соціальні параметри предмета торгів.
Так, автори дослідження пропонують удосконалити законодавчу базу. Зокрема йдеться про Закон України «Про публічні закупівлі» №4888-IX, який набрав чинності 24 червня 2026 року. Поки що він поступово вводиться у дію і повноцінно має запрацювати з 24 березня 2027 року.
«Ми пропонуємо встановити певні запобіжники з урахуванням ціннісної складової ще на вході, приміром, не допускати до торгів учасників, які порушують соціально-трудові критерії - мають заборгованість із виплати зарплат чи сплати ЄСВ. Водночас надати переваги бізнесу з високою якістю зайнятості, наявністю офіційно зареєстрованих колективних договорів та гідним рівнем оплати праці», - зауважила Пугачова.
Інтеграція системи Prozorro з іншими державними реєстрами, зокрема Пенсійного фонду України, допоможе запровадити автоматичну перевірку відповідності постачальників ще на етапі подачі заявок.
Експерти зазначають, що впровадження соціальної цінності в публічні закупівлі дозволить не лише підвищити якість виконання державних контрактів, а й сприятиме виведенню економіки з тіні, захисту прав працівників та легалізації ринку праці в масштабах усієї країни.
Як повідомлялося, від початку 2026 року понад 83 тис. фізосіб-підприємців стали переможцями закупівель через Prozorro. Загалом вони виграли більше 923 тис. тендерів
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
