Учасники експедиції «У пошуках героїв» знайшли поховання 213 українських комбатантів на 105 цвинтарях у семи країнах Європи; це тільки початок роботи з меморіалізації пам’яті про українських воїнів, похованих за кордоном.

Про це йшлося під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій підсумкам експедиції.

«Щодо конкретної чисельності (могил українських комбатантів – ред.), то в цілому досліджено понад 100 тисяч місць поховань, меморіальних місць, 105 кладовищ, і по українських комбатантах це 213 могил», - сказав головний спеціаліст відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський.

За словами голови Крайової пластової ради Юрія Юзича, учасники експедиції досліджували передусім долю 20 тисяч ветеранів армії Української Народної Республіки, які у листопаді 1920 року опинилися в Польщі. Коли стало зрозумілим, що відновити боротьбу за Україну не вдасться, частина з них залишилася у Польщі, частина повернулася в радянську Україну, частина - попрямувала до країн Європи у пошуках кращої долі.

«Найбільша кількість вояків, яка була в таборах інтернованих, поїхала до Франції в 1924 році. Це був тотальний виїзд. І вони їхали не вчитись, вони їхали не додому - вони їхали для того, щоби просто жити, мати гроші на життя і харчування. Вони їхали працювати на фабрики і заводи», - розповів Юзич.

В основному, за його словами, обирали еміграцію до Лотарингії, де було багато сталеливарних заводів, шахт, де добували руду, а також до міста Гренобль і його околиць.

«Працюючи з історичною літературою, стало очевидно, що у Франції є тисячі могил українських ветеранів, і ми про них нічого не знаємо. Немає жодного видання, окрім однієї книжки, яка була видана там мікроскопічним накладом», - сказав Юзич.

Під час підготовки експедиції «У пошуках героїв» він дослідив некрологи газети «Українське слово», що виходила у Франції, за понад 40 років. Зрештою експедиція відбула за маршрутом Словаччина — Австрія — Швейцарія — Франція — Люксембург — Німеччина — Польща. Її учасники за 21 день проїхали 8700 км, досліджуючи поховання бійців УНР та інших видатних українців.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров поінформував, що було досліджено понад 100 тисяч могил на 105 цвинтарях. «Це безпрецедентна за масштабом експедиція місцями українських поховань за кордоном, яка є важливою частиною роботи зі створення Українського національного пантеону», - наголосив він.

Водночас голова правління Благодійного фонду «Героїка» Олег Слабоспицький наголосив, що досліджено далеко не всі поховання українських комбатантів, попереду ще велика робота, це лише початок. За його словами, під час експедиції було ідентифіковано приблизно 500 поховань українців за кордоном.

Офіцер 2-го корпусу НГУ «Хартія», співзасновник ГО «Історична правда» Вахтанг Кіпіані зауважив, що цього разу не вдалося достатньо уваги приділити похованням у Німеччині, це, вочевидь, буде зроблено під час другої експедиції.

При цьому глава УІНП зазначив, що експедиція «У пошуках героїв» відбулася завдяки сприянню керівника Офісу Президента Кирила Буданова.

«Ця ідея була реалізована завдяки допомозі Кирила Олексійовича Буданова, який зміг зробити все, щоб ми подолали маршрут у 8700 км. (…) І, зрештою, така подія в Україні вперше відбулася на державному рівні. Тому що до цього жодних таких експедицій, які були б уможливлені державою, не відбувалося. Переважно це Пласт, громадські активісти, історики, журналісти, фонд «Героїка», який багато чого зробив в минулі роки», - зазначив Алфьоров.

Як повідомлялося, Олександр Алфьоров раніше заявляв, що Український інститут національної пам’яті нарахував 11076 поховань і згадок про поховання українців за кордоном. Чимало з цих могил вже втрачені через те, що ними ніхто не опікувався, зокрема й могила першої жінки в армії УНР Христини Сушко.