Стратегія інформаційної безпеки 2021–2025 років: оцінка реалізації
Організатори: Центр демократії та верховенства права за фінансової підтримки Heinrich-Böll-Stiftung, Бюро Київ – Україна.
Учасники: Ольга Никорак — координаторка програми «Безпека людини» Фонду імені Гайнріха Бьолля (онлайн); Тарас Шевченко — директор з розвитку Центру демократії та верховенства права; Павло Бурдяк — аналітик Центру демократії та верховенства права (онлайн); Олена Спесивцева — юристка з авторського права та медійного права напряму «Незалежні медіа», співавторка дослідження (онлайн); Ярослав Юрчишин — голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова; Олександр Макобрій — заступник директора департаменту-начальник відділу з питань інформаційної безпеки департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України; Микола Балабан — заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (онлайн); Ольга Юркова — співзасновниця StopFake; Євген Магда — політолог, директор Інституту світової політики; Олександр Ободович — начальник управління з питань медіа, європейської та євроатлантичної інтеграції Державного комітету телебачення і радіомовлення України; Роман Кіфлюк — медіаексперт і національний радник по Україні в International Media Support (ІМS); Світлана Сліпченко — заступниця виконавчого директора «Вокс Україна»; Ольга Юркова — співзасновниця StopFake.
Модератор: Олексій Третьяков-Гродзевич — менеджер проєктів Центру демократії та верховенства права.
Коротко. Дослідження «Стратегія інформаційної безпеки 2021–2025 років: оцінка реалізації» демонструє підсумки виконання Стратегії інформаційної безпеки України 2021–2025 років і містить рекомендації щодо наступного стратегічного циклу. Дослідження підготовлено Центром демократії та верховенства права за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.
Довідково. Стратегію інформаційної безпеки України затверджено Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021, План заходів з її реалізації — розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 272-р.
Дослідження ґрунтується на аналізі офіційних документів і звітів за 2023–2025 роки, а також на результатах експертних зустрічей, організованих Центром демократії та верховенства права спільно з Центром стратегічних комунікацій.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Акредитація триватиме до 13:45 13 серпня 2026 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Ще довоєнна Стратегія нацбезпеки допомогла адаптуватися органам влади під час повномасштабної війни - депутат
Попри те, що нинішню Стратегію національної безпеки України ухвалено ще у 2020 році, її не варто міняти, бо вона стала базовою для адаптивності органів влади під час повномасштабного вторгнення.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин під час експертного обговорення в Укрінформі стратегій національної та інформаційної безпеки 2021- 2025 років.
Під час дискусії звернули увагу на те, що нинішню Стратегію національної безпеки України було ухвалено ще до повномасштабного вторгнення, й висловили думку, що у зв’язку із суттєвою зміною безпекової ситуації її варто змінити на більш адаптовану до сучасних реалій. Однак проти цього висловився голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Ця стратегія стала однією з баз адаптивності органів влади під час повномасштабного вторгнення. Є доцільність переглядати плани реалізації стратегії, а сама стратегія на те і є, щоб намагатися її розвивати. Одна з двох стратегій, які затверджуються не лише на рівні уряду, а й парламенту – це стратегія нацбезпеки та антикорупційна стратегія. І чомусь антикорупційну стратегію ми під час війни вже вдруге намагаємося міняти, на відміну від національної стратегії. Бо, очевидно, не готові брати на себе ті ризики, які зараз реальність формує для нас. Тому й діємо в тактичному форматі, а не в стратегічному», – вважає Юрчишин.
На його думку, війна логічно поставила пріоритет тактики над стратегією, тим більше, що розробка стратегій все ще розуміється в Україні «по-радянськи». Водночас перемогти у війні без стратегії теж неможливо, переконаний депутат.
«Ми розглядаємо стратегію відірвано від інших процесів, хоча стратегія – це завжди компонент чогось системнішого. Умовно кажучи, стратегія розвитку державної служби є елементом реформи публічної служби, а не лише питанням зарплат, конкурсів, добору тощо. В Україні є постколоніальний спадок, коли ми стратегічно не мислили, а наші міністерства довгий час були не органами формування політик реалізації стратегій, а більше виконавчими структурами. Це нам дісталося у спадок від Радянського Союзу, і зараз ми ще досі переформатовуємо цей підхід. Скажімо, формування бюджетних резолюцій на два роки чітко показує – наскільки ми «готові» до якихось стратегічних рішень. Війна логічно поставила пріоритет тактики над стратегією - це дуже чітко видно по національній стратегії безпеки. Але перемогти тактично – не реалістично, й дуже важливо мати стратегічні рішення», - наголосив Юрчишин.
Захід було організовано Центром демократії та верховенства права за фінансової підтримки Heinrich-Böll-Stiftung, Бюро Київ – Україна.
Як повідомляв Укрінформ, британський посол вважає правильною стратегію України у війні з Росією.
Відео:
