В Україні презентували дослідження Індексу сталості розвитку організацій громадянського суспільства за 2025 рік. За результатами дослідження загальний показник індексу залишився на рівні 3,0 бала, що свідчить про збереження стійкості сектору попри війну, скорочення міжнародного фінансування та кадрові труднощі.

Про це повідомили учасники пресконференції, що відбулась в Укрінформі.

Аналітикиня законодавства УНЦПД Ярина Походай зазначила, що дослідження ґрунтується на методології, розробленій USAID, та оцінює сім ключових складових розвитку громадянського суспільства.

«Індекс оцінює стан сектору загалом, спираючись на ключові показники. Їх всього сім — це правове середовище, організаційна стабільність, фінансова стійкість, адвокація, надання послуг, галузева інфраструктура та публічний імідж», — сказала вона.

За її словами, цьогорічний результат індексу залишився незмінним.

«Щодо результатів індексу, то цьогорічний результат у нас без змін — це 3,0 бали», — повідомила Походай.

Експертка з питань оподаткування ОГС та благодійної діяльності УНЦПД Юлія Панура наголосила, що 2025 рік став для громадянського суспільства роком серйозних викликів, але водночас відкрив нові можливості.

«2025 рік став роком випробувань. Виснажливі наслідки війни, трансформація міжнародної підтримки через зупинку програм USAID, але водночас це і рік потужності, згуртованості та нових можливостей у наданні соціальних послуг і євроінтеграційних реформах», — зазначила вона.

За словами Панури, ключовим стимулом системних змін залишається європейська інтеграція.

«Оцінюючи 25-й рік, ми виразно бачимо, що ключовим стимулом для системних змін була і лишається євроінтеграція», — сказала експертка.

Вона повідомила, що показник правового середовища покращився до 3,2 бала завдяки змінам у законодавстві.

«Ключові фактори, які вплинули на покращення правового середовища в 25-му році, — це цифровізація та скорочення реєстрації, розвиток народовладдя, відкритості місцевої влади, податкові пільги для соціальних послуг, а також спрощення для волонтерів і у сфері гуманітарної допомоги», — сказала Панура.

Водночас вона зауважила, що низка проблем залишається невирішеною.

«Ми не можемо не відмітити проблеми, які залишились у сфері лобіювання, тиск на активістів і банківське обслуговування», — наголосила експертка.

За її словами, організаційна спроможність громадських організацій погіршилася до 3,0 бала через скорочення донорського фінансування, кадровий дефіцит і зростання навантаження на персонал.

«Сектор зберіг високу адаптивність, попит на стратегічне планування і організаційний розвиток… Можемо відзначити, що адаптивність ОГС на дуже високому рівні, але внутрішній організаційний ресурс, зокрема людський ресурс, вже виснажується», — зазначила Панура.

За її словами, показник фінансової стійкості погіршився до 3,9 бала, що стало найбільш негативною зміною серед усіх семи компонентів індексу.

«Звіт показує, що у 25-му році організації громадянського суспільства активно почали шукати ресурси, і в цілому цей процес можна відзначити як позитивний», — сказала експертка.

Водночас вона підкреслила, що державне фінансування не компенсувало скорочення міжнародної допомоги.

Дослідження також засвідчило, що показник адвокації у 2025 році залишився без змін і становить 2,1 бала: попри вплив війни, обмежене фінансування та кадрові труднощі, громадські організації продовжували просувати важливі для сектору законодавчі зміни та долучалися до євроінтеграційних процесів. Показник надання послуг покращився на 0,1 бала — до 2,8, що автори пов’язують із посиленням ролі ОГС як постійних надавачів соціальних послуг, розвитком програм у сфері психічного здоров’я, підтримки ветеранів і переходом від гуманітарного реагування до довгострокового відновлення громад. Водночас показники галузевої інфраструктури (3,0 бала) та публічного іміджу (2,9 бала) залишилися незмінними. Автори дослідження зазначають, що, попри численні виклики, рівень довіри до громадського сектору зберігається високим, однак він дедалі більше залежить від відкритості, прозорості, підзвітності та системної комунікації результатів роботи організацій.

Виконавча директорка УНЦПД Валерія Скворцова наголосила, що результати дослідження мають практичне значення для формування державної політики.

«Якщо пропонувати рішення для сектору без ретельного аналізу, в якому середовищі він працює, — неможливо. Тому мені здається, що цей документ практично прикладний», — сказала вона.

Характеризуючи стан громадянського суспільства у 2025 році, Скворцова використала визначення «крихка стійкість».

«Громадські організації продовжують показувати себе дуже активними. Але водночас вони самі стикаються з більшою кількістю ризиків і викликів. Це перш за все безпека, тривала війна виснажує людей і, відповідно, громадські організації», — зазначила вона.

За словами Скворцової, одним із найбільших викликів для сектору стало припинення діяльності USAID в Україні.

«Майже всі, хто у 25-му році був у нас і в опитуваннях, і у фокус-групах, казали, що вихід USAID з України, його закриття дуже негативно впливає на сектор, дуже знижує його спроможність», — сказала вона.

Директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський наголосив, що такі дослідження є важливими в контексті європейської інтеграції України.

«Для держави, яка претендує на вступ до Європейського Союзу, це один із важливих індикаторів, і на це дуже постійно звертають увагу представники Європейського Союзу», — сказав Орловський.

Він додав, що Фонд підтримує підготовку індексу вже третій рік.

«Ми вважаємо, що це дуже важливо, зокрема в контексті наших євроінтеграційних прагнень», — зазначив він.

Заступниця директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша, своєю чергою, відзначила, що дослідження відображає загальний стан взаємодії держави та громадянського суспільства.

«Цей документ дійсно підкреслює загальну картину стану громадянського суспільства, тих процесів, які відбуваються, питань, пов’язаних із взаємодією органів державної влади з громадським сектором», — сказала вона.

За її словами, одним із найпомітніших результатів стала спільна робота над удосконаленням законодавства.

«У самому індексі відмічено значну роботу, проведену саме у сфері покращення законодавства для громадянського суспільства. Мені здається, що саме тут найбільше відбулася синергія роботи органів державної влади і представників громадянського суспільства», — наголосила Окша.

Дослідження підготовлене Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Як повідомляв Укрінформ, за результатами щорічного звіту Індексу сталості організацій громадянського суспільства (CSOSI) за 2024 рік, презентованого Українським незалежним центром політичних досліджень, попри ще один рік повномасштабної російсько-української війни, загальний показник Індексу сталості ОГС залишився на рівні 2023 р. та склав 3,0 бали у 2024 році. Певні покращення відбулись, зокрема, у показниках правового середовища, організаційної спроможності, фінансової стійкості та адвокації.

Індекс сталості ОГС — міжнародний аналітичний інструмент, який вимірює життєздатність громадянського суспільства в семи ключових вимірах: правове середовище, організаційна спроможність, фінансова сталість, адвокація, надання послуг, секторальна інфраструктура та публічний імідж. Середня оцінка за всі показники визначає загальний бал Індексу. В оцінюванні використовується шкала від 1 до 7 балів, де 1 – це максимально розвинена сталість організацій громадянського суспільства і 7 – максимально низька сталість ОГС.