Організатор: Центр правничої інформації, професійного розвитку та експертних досліджень Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

Учасники: Оксана Царевич - суддя Печерського районного суду міста Києва; Юрій Радзієвський - адвокат, голова комітету інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України; Альона Чугаєвська - кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри публічного та міжнародного права ННІ «Юридичний інститут КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; Семен Ханін - адвокат, кандидат економічних наук, керуючий партнер ЮК «Амбер»; Наталія Камінська - докторка юридичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, академік Національної академії наук вищої школи України; Олександр Лещенко - адвокат, кандидат юридичних наук, доцент.

До участі запрошені: судді, адвокати, прокурори, науковці, викладачі закладів вищої освіти, представники правоохоронних органів, здобувачі юридичної освіти та всі, хто зацікавлений у розвитку справедливого, обґрунтованого й ефективного кримінального судочинства в Україні.

Модератор: Олексій Шевчук - адвокат, директор Центру правничої інформації, професійного розвитку та експертних досліджень Юридичного інституту КНЕУ ім. В. Гетьмана, голова комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України.

Питання до обговорення:

• дослідження та оцінка доказів, перевірка правової кваліфікації й встановлення фактичних обставин під час здійснення судового контролю;
• попередня (розумна) оцінка доказів на етапі досудового розслідування;
• проблеми обґрунтованості процесуальних рішень слідчих суддів;
• стандарт доказування «обґрунтована підозра» та особливості обґрунтування процесуальних рішень у кримінальному провадженні;
• міжнародний досвід обґрунтування судових рішень і можливості його імплементації в Україні;
• відповідальність за завідомо незаконне притягнення до кримінальної відповідальності та зловживання службовим становищем з боку правоохоронних органів.

Коротко. Захід об’єднає суддів, адвокатів, науковців та експертів у сфері кримінального права і процесу для обговорення актуальних проблем обґрунтованості процесуальних рішень у кримінальному провадженні та стандартів доказування.

Мета експертного обговорення — професійний аналіз сучасної практики застосування стандарту «обґрунтована підозра», оцінки доказів на різних стадіях кримінального провадження, а також вироблення пропозицій щодо вдосконалення правозастосовної практики та підвищення якості судового контролю.

Довідково. Захід відбудеться за ініціативи Центру правничої інформації, професійного розвитку та експертних досліджень Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана, який є платформою для розвитку правової освіти, підвищення рівня правової культури та забезпечення доступу до актуальної правничої інформації. Діяльність центру спрямована на популяризацію правових знань, підтримку правопросвітницьких ініціатив, організацію науково-практичних заходів і сприяння професійному діалогу між представниками юридичної науки, практики, органів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Наразі в Україні існує питання неврегульованості функціонування інституту оскарження підозри - експерти

Наразі в українській державі існує питання неврегульованості інституту оскарження підозри.

Про це під час експертного обговорення в Укрінформі на тему: “Криза обґрунтованості в кримінальному судочинстві України” заявив адвокат, директор Центру правничої інформації, професійного розвитку та експертних досліджень Юридичного інституту КНЕУ ім. В. Гетьмана, голова комітету із питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Олексій Шевчук.

“Сьогодні виникає питання неврегульованості взагалі інституту оскарження підозри. Тобто, інститут оскарження підозри сьогодні прописаний тезово, він існує, але процедури, як це вчинити без порушення прав усіх учасників процесу, не існує”, - вважає він.

Шевчук акцентував увагу на питання існування кризи обґрунтованості підозр у кримінальному судочинстві.

“Іноді ми бачимо як професіонали, що документ, який мав би вирішити долю людини, виписаний на дві сторінки А4 без будь-якої аргументації, без будь-яких пояснень, без будь-якої доказової бази, на жаль. І він подається до конкретного суду, він вручається конкретній людині”, - заявив юрист.

Своєю чергою суддя Печерського районного суду міста Києва Оксана Царевич поінформувала, що наразі є два види рішень за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру - це визнати повідомлення про підозру необґрунтованим або відмовити у задоволенні скарги.

“І було би добре, щоб, наприклад, за результатами розгляду таких скарг слідчий суддя би міг визнати підозру необґрунтованою в частині правової кваліфікації”, - вважає вона.

Царевич, коментуючи питання того, чи буде це втручанням в права слідчого, наприклад, повідомила, що в Україні слідчий є самостійною фігурою, що ніхто не може втручатися у його діяльність і що він самостійно кваліфікує (дії тих чи інших осіб - ред.).

“З одного боку, можна з цього приводу дуже сильно дискутувати і казати - так, казати, що це буде втручання в його якусь професійну діяльність. Але, з другого боку, слідчий суддя - це той, хто повинен контролювати діяльність тих учасників, які здійснюють процесуальну діяльність в цілому кримінальному провадженні”, - заявила суддя.

Вона висловила переконання у тому, що слідчий суддя не може мати менше повноважень, ніж процесуальний керівник: “(тобто - ред.), процесуальний керівник може слідчому сказати: “там - не та кваліфікація”, а слідчий суддя - не може, при тому всьому, що він контролює діяльність процесуального керівника”.

“Можливо, як варіант (серед змін, які можуть бути - ред.) - внесення змін в (статтю чи статті КПК - ред.), де йде (мова про - ред.) встановлення процесуальних строків. Це коли слідчий суддя вправі встановити процесуальний строк для виправлення недоліків підозри. Наприклад, якщо встановити 10 днів чи місяць (це вже потрібно дивитися з точки зору і навантаження, і всього іншого) і не справилась сторона обвинувачення (з цим - ред.), не змінила підозру - ця підозра стає необґрунтованою тощо”, - вважає Царевич.

Адвокат, кандидат економічних наук, керуючий партнер ЮК “Амбер” Семен Ханін погодився із думкою Царевич про дискрецію суду.

“І щодо скасування повідомлення про підозру частково - у нас була (дискусія - ред.) з апеляційною палатою ВАКС: повідомлено про підозру за декількома злочинами. Питання було в тому: слідчий суддя скасовує підозру в частині чи цілком? Колегія апеляційної палати ВАКС тоді прийшла до висновку, що має скасовуватись цілком. Вони кажуть, що повідомлення про підозру є неподільним документом. Він скасовується і ніхто не заважає, якщо є строки, стороні обвинувачення повідомити нову підозру з відповідним правовим підґрунтям. Тому що, якщо ми скасовуємо її частково, ми фактично порушуємо права людини”, - заявив Ханін.

Шевчук висловив переконання у тому, що наразі кримінальний процес потребує надання функції слідчим суддям закривати кримінальні провадження, якщо ці судді встановлять їх необґрунтованість.

Адвокат, голова комітету інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України Юрій Радзієвський акцентував увагу на питанні розвантаження слідчих суддів і великому обсягу роботи, який у них наразі існує.

Як повідомляв Укрінформ, 22 травня 2026 року Шевчук заявив, що протокол Берклі є золотим стандартом документування та фіксації воєнних злочинів, але його потрібно доопрацювати.

Відео: