У Києві показали збиті та перехоплені російські безпілотні літальні апарати (БпЛА) різних типів і розповіли про особливості їхнього застосування.

Російські засоби повітряного нападу (ЗПН) продемонстрували в Укрінформі представники профільного військового відомства, яке займається їхнім вивченням та аналізом.

Про останні тенденції у застосуванні ворогом ЗПН розповів головний науковий співробітник науково-дослідного управління інноваційних проєктів, досліджень озброєння противника та досвіду експлуатації озброєння та військової техніки, полковник Олександр Заруба.

«Протягом останніх двох років війни РФ проти України склалися чіткі тенденції застосування засобів повітряного нападу - масове використання «дешевих», порівняно із ракетними системами, дронів для ведення війни на виснаження ППО України, а також розвиток БпЛА, як платформи-носія для інших видів озброєння. На тактичному рівні ударні дрони фактично замінили частину артилерії та штурмової авіації, забезпечуючи ураження бронетехніки та піхоти з хірургічною точністю», - сказав Заруба.

Серед представлених екземплярів: ударний БПЛА «Shahed/Герань», багатоцільовий безпілотник «Гербера», дрон-імітатор «Пародія», які дають можливість проаналізувати особливості ворожих ЗПН, оцінити напрямки їхнього розвитку та небезпеки від них.

БПЛА «Shahed-136/Герань-2» з моменту фіксації першого застосування у вересні 2022 року пройшов цілу низку модернізацій для: спрощення та здешевлення конструкцій для масового виробництва; забезпечення стійкості до впливу засобів РЕБ; впровадження ШІ, що безпосередньо залежить від мікроелектроніки іноземного виробництва; використання БпЛА, як повітряної платформи для застосування додаткових засобів вогневого ураження, а саме засобів ураження повітряних цілей, протипіхотних (протитанкових) мін, СВП, FPV- дронів.

З січня 2024 року противник почав застосування «Shahed-238/Герань-3» в Україні. БПЛА має: значно вищу швидкість (зменшує час реагування засобів ППО та ускладнює перехоплення); кращу маневреність і керованість (завдяки більшій кількості актуаторів (пристроїв для керування рухом і механізмами), кращій аеродинаміці); більшу ефектність ураження об’єктів.

Подальшим розвитком цих технологій стали «Герань-4» та «Герань-5». На сьогодні названі зразки та інші ударні БпЛА можуть нести на собі як бойові частини різних типів, так і інші вибухонебезпечні предмети: міни, касетні боєприпаси, саморобні вибухові пристрої.

Зафіксовано використання «Герань-2» як носія: зенітної ракети Р-60, ПЗРК 9П333 «Верба», імітатора ракети повітря-повітря.

Для ударів по логістичних маршрутах на дальність до 100 км та прикордонних містах може застосовуватися ударний БпЛА V2U. Для перевантаження системи ППО противник застосовує хибні цілі: багатоцільовий БпЛА «Гербера» та дрон-імітатор «Пародія».

Модернізація оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М» йде в напрямку: підвищення стійкості до сучасних систем ППО; збільшення дальності; масштабування виробництва в умовах санкцій.

Модернізація крилатої ракети «Х-101» йде в напрямку: розвитку можливостей подолання системи ППО, покращення точності ураження, збільшення бойової частини.

Модернізація авіаційних бомб: виготовлення керованих авіаційних бомб (КАБ) з використанням універсального модуля планування та корекції (УМПК); збільшення дальності та точності ураження; розроблення проміжних боєприпасів між КАБ та БПЛА.

100% ЗПН противника виробляється з використанням іноземних комплектуючих.

Попри безпрецедентну інтенсивність нальотів у весняний період 2026 року підрозділи Сил оборони України показують високу стабільну результативність на рівні 88–90%.

Зауважується, що за підсумками травня 2026 року загальна ефективність української ППО у перехопленні ракет і дронів утримувалася на стабільно високому рівні – понад 88%. Протягом місяця Сили оборони України знищили велику кількість ворожих засобів повітряного нападу – більше ніж 57 000 повітряних цілей. Така результативність досягається: ешелонованою обороною, застосуванням мереж акустичних датчиків, засобів РЕБ, а також ударами по інфраструктурі ворога.

Частина засобів повітряного нападу, в тому числі за рахунок модернізації все ж досягає цілі чи становить загрозу при збитті та скиданні вибухонебезпечних предметів.

Зі зростанням дальності ударів засобів повітряного нападу, точності ураження, можливості керування ними оператором та наведення на ціль рівень загроз для цивільної інфраструктури та населення України все більш зростає.

«Противник робить ставку на технологічну адаптивність, розвиває й модернізує свої зразки для того, щоб збільшити точність і дальність ураження, використовуючи всі доступні для нього засоби. Всі вони становлять безпеку не тільки для військових чи інфраструктурних об’єктів, а й для цивільного населення», - наголосив Заруба.

Українців застерігають: окрім покладатися на ефективність української ППО варто вживати особистих заходів безпеки у разі оголошення повітряної тривоги та не чіпати залишки ЗПН противника чи інші підозрілі предмети, які можуть бути вибухонебезпечними.

Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оцінив перевагу Сил оборони над Росією за напрямком FPV-дронів.