Організатори: Інститут національної стійкості та безпеки.

Учасники: Рена Марутян - директорка Інституту національної стійкості та безпеки, докторка наук з державного управління, професорка КНУ імені Тараса Шевченка; Катерина Настояща - керівниця Лабораторії соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки, докторка соціологічних наук, завідувачка відділу філософії та геополітики Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка; Алла Петренко-Лисак - аналітикиня з питань соціокультурного розвитку, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри галузевої соціології КНУ імені Тараса Шевченка.

Модераторка: Наталія Кривда - культурологиня, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Українського культурного фонду.

Коротко. Сьогодні мільйони українців перебувають у країнах Європейського Союзу, залишаючись важливою частиною українського суспільства та водночас об'єктом системного російського впливу.

Під час заходу буде презентовано результати масштабного якісного дослідження, проведеного Лабораторією соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки в п'яти країнах ЄС: Бельгії, Франції, Італії, Німеччині та Польщі. Дослідження аналізує процеси адаптації тимчасово переміщених українців, трансформацію їхньої ідентичності, рівень зв'язку з Україною, а також механізми російського гібридного впливу на українські громади за кордоном.

Експерти представлять ключові канали російського впливу в Європі — від  релігійних структур та псевдоукраїнських організацій до цифрових дезінформаційних кампаній.

Результати дослідження є важливими для формування державної політики щодо підтримки українців за кордоном, протидії гібридним загрозам та створення умов для майбутнього повернення громадян до України.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com  

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Росія гібридно впливає на українців у ЄС через кілька взаємопов’язаних каналів - дослідження

Росія використовує для гібридного впливу на українські громади в Європейському Союзі єдину мережу, що охоплює церковні, інформаційні, культурні, громадські та політичні канали, які взаємно підсилюють один одного.

Такі дані масштабного якісного дослідження на тему «Система російського гібридного впливу на українців у ЄС: наративи, канали, загрози» оприлюднила під час презентації в Укрінформі директорка Інституту національної стійкості та безпеки, професорка КНУ імені Тараса Шевченка Рена Марутян.

«Ми визначили, що існує єдина мережа російського гібридного впливу на українські громади за кордоном із шести каналів і шести наскрізних наративів. Структурний хребет цієї мережі – церковний канал, який поєднує багато складових: освіту, юридичну допомогу, психологічну підтримку», – сказала Марутян.

Вона додала, що йдеться про Російську православну церкву, яка для частини наших співвітчизників за кордоном через інерцію звички асоціюється зі «звуком дому».

«Згідно з четвертою статтею Томосу Православна церква України не має можливості відкривати свої парафії в Європі, тому українські біженці – а часто це російськомовні вихідці з південних та східних регіонів – ідуть не в Українську греко-католицьку церкву або в Римо-католицьку церкву, а йдуть у Російську православну церкву», – зазначила науковиця.

Ще одним каналом російського гібридного впливу на українців за кордоном є псевдоукраїнські структури, які діють зсередини під виглядом «своїх». За словами Марутян, наші співвітчизники розповідали, що їм часто рекомендують такі організації, де нібито працюють українські юристи або перекладачі, тоді як насправді там працюють росіяни, які виїхали за кордон.

Наступний канал впливу – академічно-культурна присутність. Росія надає гранти на фінансування випуску підручників і діяльності культурних центрів. Це створює потужну фінансову парасольку, яка дає змогу розширювати таку присутність.

Найшвидшим і наймасштабнішим каналом російського гібридного впливу, за даними дослідження, є цифрова дезінформація, зокрема через телеграм-канали, які наші співвітчизники за кордоном читають частіше за інші джерела інформації.

Окрім того, Росія здійснює гібридний вплив через побут і повсякденне життя, нормалізуючи свою присутність як «нейтральну», а також через проросійські політичні сили в ЄС.

Як з’ясували дослідники, ці канали російського гібридного впливу не діють окремо, а підсилюють один одного. Тому протидія лише за окремими напрямами приречена на поразку — потрібна скоординована мережева відповідь, вважають автори дослідження.

Як зазначалося під час презентації, у межах дослідження, проведеного Лабораторією соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки, було здійснено 100 глибинних напівструктурованих інтерв’ю в п’яти країнах ЄС — Бельгії, Франції, Італії, Німеччині та Польщі — у лютому–квітні 2026 року. Учасників відібрали за принципом максимальної варіації — за віком, статтю, регіоном походження та професією. Дослідження охоплює 11 тематичних блоків.

З його результатами можна ознайомитися на сайті Інституту національної стійкості та безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, станом на кінець квітня кількість отримувачів статусу тимчасового захисту в країнах ЄС, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, сягнула понад 4,37 млн осіб.

Відео: