Українське суспільство, держава і церква в умовах миру та війни
Організатори: Центр Разумкова, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Учасники: Юрій Якименко - президент Центру Разумкова, модератор; Михайло Міщенко - заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова; Віктор Єленський - голова Державної служби України з етнополітики і свободи совісті; Ян Філіпп Вьольберн - заступник директора Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Питання до обговорення:
- Довготермінові тренди у релігійності українського суспільства, характері державно-церковних, міжцерковних та міжконфесійних відносин в Україні у 2000–2025 роках.
- Зміни зазначених вище аспектів, зумовлені широкомасштабною російською агресією.
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Пдісумкові матеріали:
Адвокати Київської митрополії намагаються затягнути розгляд судом справи за позовом ДЕСС — Єленський
Суд не розпочав розгляд по суті справи щодо невиконання припису про вихід Київської митрополії зі складу РПЦ. Сторона відповідача залучила іноземних адвокатів та ініціює затягування процесу.
Про це повідомив голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час пресконференції в Укрінформі.
«ДЕСС подав позов проти Київської митрополії Української православної церкви, …вона відмовилася виконати припис Державної служби з етнополітики та свободи совісті. Цей припис не вимагав від Київської митрополії нічого іншого, окрім виходу зі складу Російської православної церкви», - поінформував він.
Єленський зауважив, що суд не розпочав розгляд питання по суті щодо невиконання рішення.
«Адвокати Київської митрополії здійснюють масштабні заходи для затягування процесу, адже коли справа дійде до розгляду по суті, вони не зможуть пояснити, чому Київська митрополія витрачає стільки зусиль і коштів, зокрема сплачує послуги закордонних адвокатів, щоб залишитися у складі Московського патріархату», - додав голова держслужби.
Водночас він розповів, що відповідні іноземні адвокати зареєстровані на «сайтах лобістів».
«Останнє судове засідання відбулося 24 лютого, і адвокатам Київської митрополії знову вдалося затягнути процес та домогтися перенесення засідання для розгляду справи», - додав Єленський.
Як повідомлялося, за результатами проведеного дослідження ДЕСС щодо наявності ознак афілійованості Київської митрополії Української Православної Церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена на території України, було винесено Припис про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
Відповідно до законодавства, Київська митрополія УПЦ була зобов’язана усунути виявлені порушення до 18 серпня 2025 року.
До УПЦ МП негативно ставляться 60% українців — опитування
Рівень негативного ставлення до УПЦ МП зріс до 60% порівняно з 20% у 2021 році. Водночас лише 5,4% опитаних у 2025 році відносять себе до цієї церкви.
Про це повідомили учасники презентації дослідження «Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійного ситуація в Україні-2025», що відбулась в Укрінформі.
«Це особливе видання — 25-те за ліком і за роками дослідження церковно-релігійної ситуації в Україні. Це дуже велике досягнення, дуже тривале дослідження, яке, я сподіваюся, було і буде корисним і нашим державним органам, і науковцям», — наголосив президент Центру Разумкова Юрій Якименко.
Він зауважив, що протягом усіх років відповідні дослідження стали широко відомими як в Україні, так і за її межами, слугуючи основним достовірним джерелом соціологічних даних про міжконфесійну ситуацію в Україні.
Своєю чергою голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський назвав дослідження принциповим для розуміння як історії, так і сучасного стану релігії в Україні.
За його словами, результати свідчать, що релігійність українців є «нормальною європейською».
«Україна в піраміді європейських країн — десь посередині: нижче, ніж Мальта, Ірландія, Польща чи Румунія, але з більш послідовною релігійною поведінкою, ніж у скандинавських країнах, країнах Балтії чи східній Німеччині».
Окремо він відзначив високий рівень довіри до церкви.
«Українці надзвичайно високо цінують роль церкви і довіряють їй — причому останнім часом більш усвідомлено. Рівень декларованої релігійності та довіри до церкви зростає в найбільш гострі періоди нашої історії», — зауважив він.
Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко представив ключові соціологічні показники дослідження.
За його словами, у 2000 році лише 58% опитаних називали себе віруючими. Сьогодні цей показник коливається на рівні близько 70%.
«Ми зафіксували зростання кількості віруючих у 2014 та 2022 роках — після початку бойових дій на сході та після початку повномасштабної війни», — зазначив Міщенко.
25% респондентів заявили, що після лютого 2022 року стали більш релігійними, 4% — менш релігійними, а 65% не відчули змін.
Більшість опитаних вважають, що свобода совісті та віросповідання, а також рівність релігій перед законом є гарантованими в Україні (63%).
В Україні у 2000–2018 роках частка тих, хто відносив себе до православних, становила 66–71%. Після 2018 року зафіксовано тенденцію до зниження — до менш ніж 58% у 2025 році. Частка греко-католиків зросла з 8% до 12% після 2014 року. Нині 10% опитаних називають себе «просто християнами» без конкретної конфесійної належності, 3% — протестантами, 1% — римо-католиками, 0,4% — представниками інших релігій. 15,5% заявили, що не належать до жодної релігії.
Водночас 54,1% опитаних українців відзначили, що церква відіграє позитивну роль у сучасному українському суспільстві; лише 5,5% бачать негативну роль. Крім того, 75% вважають, що релігія зміцнює моральність і духовність.
Також відзначалося, що думка щодо національної орієнтації релігії значно закріпилася з початку повномасштабної війни: 52% підтримали національну орієнтацію у 2025 році (порівняно з 2000 роком, коли 53% були проти цього).
Учасники зустрічі відзначили, що майже немає міжрелігійних або міжконфесійних конфліктів (за винятком УПЦ МП). Переважна більшість описує стосунки між релігійними громадами як мирні або дружні. Лише 3% бачать відкриті конфлікти, а 7% — напруженість. Конфлікти у стосунках опитані відзначають між ПЦУ та УПЦ МП.
Експерти акцентували також на зростанні негативного ставлення та скептицизму до УПЦ МП — 60% (порівняно з лише 20% у 2021 році).
До речі, частка прихожан УПЦ МП після піку в 2000-х роках демонструє суттєве зменшення. Серед респондентів, опитаних у 2025 році, лише 5,4% відносять себе до відповідної церкви.
За результатами опитування майже 50% респондентів вважають, що конфлікти між конфесіями мають політичні причини.
У цьому контексті народна депутатка Соломія Бобровська наголосила на взаємозв’язку міжконфесійних відносин і національної безпеки.
«Ми говоримо не про політичні причини міжконфесійних конфліктів, а про основи національної безпеки і оборони. Через церкву формується агентурна мережа ворогом, з яким ми сьогодні ведемо війну», — пояснила вона.
Представниця оборонного комітету в парламенті відзначила, що результати дослідження варто аналізувати: «Бо це точно те, що має бути опрацьовано органами державної влади, зокрема Службою безпеки. Мають бути прийняті певні висновки з подальшими діями».
Своєю чергою заступник директора Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ян Філіпп Вьольберн звернув увагу на довгострокове значення проєкту, адже в мирні часи та у часи війни релігія не є другорядним питанням.
«Ми проводимо ці дослідження спільно з Центром Разумкова вже 25 років. Це дозволяє нам спостерігати довгострокові тенденції», — зазначив він.
За його словами, дослідження також відображає зростання ролі соціальної місії церков під час повномасштабного вторгнення.
«Церкви захищають бідних і нужденних, але також підтримують солдатів на фронті (згідно з опитуванням, 54,6% респондентам відома відповідна інформація — ред.). Це те, що я бачу і в повсякденному житті», — зауважив він.
Дослідження було підготовлене Центром Разумкова за безперервної підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Результати дослідження планують передати членам Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, органам державної влади, бібліотекам та університетам.
Опитування методом face-to-face проводилося з 22 по 29 листопада 2025 р. у всіх областях України та м. Києві (лише на тих територіях, що контролюються Урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитано 2 009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Відео:
Vіdeo:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
