Життя під загрозою: що робити з колоніями в зоні бойових дій?
Організатори: ГО «Україна без тортур» у партнерстві з ГО «Захист в'язнів України» та Харківською правозахисною групою за підтримки DIGNITY – Danish Institute Against Torture.
Учасники: Костянтин Ключарьов - ГО «Україна без тортур» (онлайн); Уляна Бах - DIGNITY – Danish Institute Against Torture (онлайн); Андрій Діденко - Харківська правозахисна група; Ганна Скрипка - ГО «Захист в’язнів України».
До участі запрошені: представники Офісу Генерального прокурора, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державної кримінально-виконавчої служби України, Харківської та Херсонської ОДА.
Модераторка: Альона Луньова - адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.
Питання до обговорення:
- Аналітичний блок: фактичний стан евакуації установ.
- Позиція органів державної влади та відомств, що впливають на рішення про евакуацію.
- Відкрита дискусія: діалог громадськості та державних органів.
Коротко. У центрі уваги учасників круглого столу — критична проблема безпеки осіб у місцях несвободи, розташованих у районі бойових дій, зокрема в областях, що перебувають у 50-кілометровій зоні від фронту.
Захід має на меті ініціювати відвертий діалог між правозахисниками, органами державної влади та міжнародними організаціями щодо необхідності евакуації таких установ, забезпечення реальних укриттів, а також фіксації й належного розслідування випадків бездіяльності у ситуаціях, коли життя ув’язнених і персоналу опиняється під загрозою.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Місця несвободи у зоні бойових дій є одними з найуразливіших - правозахисники
Місця несвободи після повномасштабного вторгнення РФ стали однією з найбільш уразливих зон воєнного ризику, де держава несе повну відповідальність за життя і здоров’я людей, позбавлених волі і неспроможних самостійно захиститися від наслідків бойових дій.
Про це йдеться у представлених в Укрінформі висновках дослідження правозахисних організацій про критичну проблему безпеки у місцях несвободи, розташованих у районі бойових дій.
Згідно з дослідженням, пенітенціарні установи та слідчі ізолятори опинилися в зоні артилерійської, ракетної й дронової досяжності, часто без придатних укриттів, чітких алгоритмів реагування та своєчасної евакуації.
«Уразливість цієї сфери посилюється застарілою інфраструктурою, режимними обмеженнями та повною залежністю засуджених і персоналу від управлінських рішень ДКВС, Міністерства юстиції, місцевих і військових адміністрацій», - наголошують правозахисники.
За їхніми словами, проблема безпеки засуджених у період війни вперше постала у 2014 році, коли після окупації Криму та частини Донецької й Луганської областей Україна втратила контроль над 27 пенітенціарними установами, де утримувалося близько 15 тисяч людей. Тоді держава не мала жодних протоколів на випадок бойових дій або окупації, органу, відповідального за рішення щодо евакуації, й жодного спеціального правового режиму, який регулював би дії щодо місць несвободи у зоні конфлікту.
Після 2014 року були ухвалені рішення РНБО, укази Президента та урядова постанова №934 від 2018 року про обов’язкову евакуацію окремих територій, однак ці акти не були адаптовані до потреб пенітенціарної системи.
«Тоді держава не врахувала головного – не сформувала спеціальних критеріїв на автоматичну евакуацію під час окупації. Бо на цей випадок мають бути чіткі інструкції, яких урядова постанова не містить», - зазначила юристка ГО «Захист в’язнів України» Ганна Скрипка.
За даними Харківської правозахисної групи, у Донецькій і Луганській областях до початку повномасштабного вторгнення розташовувалися 36 установ виконання покарань, 29 із яких перебували у зонах бойових зіткнень або на території, не підконтрольній Україні. Це призвело, зокрема, до того, що у липні 2014 року бойовики «ДНР» у Горлівці звільнили та озброїли близько 150 засуджених, використовуючи їх у своїх збройних формуваннях.
Також, за твердженням ХПГ, після окупації Криму у 2014 році чотири кримські установи виконання покарань — Керченський ВЦ №139, Керченська ВК №126, Сімферопольська ВК №102 і Сімферопольський слідчий ізолятор — опинилися в умовах фактичної анексії, і близько 3910 засуджених не мали можливості бути переведеними на материкову територію України.
На думку правозахисників, під час повномасштабного вторгнення у 2022 році ці прогалини знову проявилися у критичній формі.
«Коли у 2022 році фронт знову наблизився до пенітенціарних установ, ситуація практично повторилася. За офіційними даними Міністерства юстиції, у 2022 році на тимчасово окупованих територіях опинилися 12 українських установ, де тримали 3101 особу. Три установи Херсонської області були згодом деокуповані, але більшість залишалися ізольованими місяцями. Жодна з установ не мала затвердженого плану евакуації, дієвого механізму взаємодії між Мін’юстом, військовим командуванням та органами цивільного захисту чи навіть мінімально придатних укриттів», - йдеться у дослідженні.
Як приклад неналежного державного контролю над пенітенціарними об’єктами у районах бойових дій наведені трагічні події у Біленьківській виправній колонії № 99 на Запоріжжі, де внаслідок обстрілу загинули й були поранені десятки людей.
«Протягом двох років колонія зазнавала системних обстрілів і врешті стала місцем масових втрат. Це не поодинокий випадок, а симптом системної проблеми. Ця трагедія має стати останнім сигналом - держава повинна переглянути ставлення до безпеки місць несвободи та змінити політику реагування на ризики, аби такі випадки не повторилися в інших установах», - наголосив експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Як повідомляв Укрінформ, у липні 2025 року удар РФ по виправній колонії на Запоріжжі забрав життя близько двох десятків в’язнів і до півсотні було поранено.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
