Правова невизначеність у процедурі squeeze-out: шляхи вирішення
Організатор: Федерація роботодавців України.
До участі запрошені: представники бізнесу та інвесторів, Верховного Суду, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, профільних комітетів Верховної Ради України, юридичної та наукової спільноти.
Чому це важливо?
Процедура обов’язкового викупу акцій (squeeze-out), запроваджена в Україні як інструмент завершення корпоративних трансформацій та стабілізації акціонерних відносин, на практиці дедалі частіше стає джерелом конфліктів між учасниками ринку. Відсутність єдиних підходів до визначення ціни акцій, неоднорідність судової практики та правова невизначеність у тлумаченні критерію «справедливої вартості» створюють додаткові ризики як для бізнесу, так і для інвесторів.
На практиці зазначені прогалини призводять до тривалих судових спорів, загострення корпоративних конфліктів і формування умов для зловживань у корпоративних відносинах. Це безпосередньо впливає на інвестиційний клімат, передбачуваність ведення бізнесу та рівень довіри до механізмів захисту права власності в Україні.
Мета круглого столу — предметне обговорення проблемних аспектів застосування процедури squeeze-out, аналіз актуальної судової практики, оцінка впливу правової невизначеності на корпоративну стабільність та інвестиційний клімат, а також напрацювання можливих напрямів удосконалення законодавства і правозастосовчої практики.
Довідково. Процедура squeeze-out була запроваджена в Україні у 2017 році відповідно до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» як інструмент гармонізації корпоративного законодавства з європейськими стандартами. Її метою було завершення корпоративних трансформацій через викуп акцій у формальних власників.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа та реєстрація учасників - за посиланням.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Підходи до визначення ціни акцій за процедурою squeeze-out мають бути змінені - Федерація роботодавців
Арбітром у визначенні ціни акцій при процедурі обов’язкового викупу має стати регулятор ринків капіталу - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Відповідну пропозицію озвучили члени Федерації роботодавців України на круглому столі в Укрінформі.
Член президії ради Федерації роботодавців Сергій Біленький акцентував на тому, що процедура squeeze-out запроваджувалася для стабілізації корпоративного управління та наближення України до європейських практик. Однак зараз вона стала джерелом правової невизначеності та лазівкою для блокування діяльності підприємств.
"В Україні у межах майже зупиненого фондового ринку виникла ситуація, коли суди починають визначати - за різними підставами, в залежності від аргументації адвокатів - справедливу ціну акцій при squeeze-out", - зауважив народний депутат Андрій Ніколаєнко.
Адвокат АТ "Укрграфіт" Олександр Задорожний наголосив, що початково squeeze-out був покликаний усунути зі списку акціонерів так звані "мертві душі" й відповідно унеможливити рейдерське захоплення підприємств із використанням міноритарних акціонерів.
"Втім, каменем спотикання стало визначення вартості викупу акцій міноритарних акціонерів", - сказав адвокат.
Так, визначення ціни викупу має проводити незалежний оцінювач. При цьому бізнес заявляє про випадки, коли міноритарні акціонери через кілька років після проведення squeeze-out розпочинають судові процеси, вимагаючи переглянути ціну викупу у бік значного підвищення.
"Суди почали використовувати підхід, за якого вартість має бути не лише ринковою, але й справедливою. Варто зазначити, що немає експертної методики визначення справедливої вартості акцій. Профільні експерти пояснюють, що ринкова вартість і є справедливою", - сказав Задорожний.
"Коли європейські країни імплементували Директиву про пропозиції поглинання, вони зазначили, що корегування ціни обов'язкового продажу акцій в усіх країнах ЄС здійснює регулятор. У нашому випадку це Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку", - підкреслив адвокат Групи Метінвест Андрій Гінінгер.
За його словами, корегування ціни проводиться під час процедури squeeze-out, після чого ніяких подальших судових спорів немає.
Адвокат компанії "Рудь" Роман Кудрицький зазначив, що у процесі викупу акцій має бути регулятор, який має врегулювати питання ціни акцій. На його думку, регулятор має встановлювати ціну викупу акцій, яка є найбільшою.
Представники бізнесу наголосили, що проблема squeeze-out не може бути вирішена односторонньо через судову практику чи законодавчі зміни. Вона потребує балансу між захистом прав міноритарних акціонерів, роллю експертної оцінки, межами судового втручання у корпоративні процеси тощо.
Процедура squeeze-out була запроваджена в Україні у 2017 році відповідно до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» як інструмент гармонізації корпоративного законодавства з європейськими стандартами. Її метою було завершення корпоративних трансформацій через викуп акцій у формальних власників.
Як повідомлялося, за даними Федерації роботодавців, тільки п'ята частина українських підприємств визначила власні цілі сталого розвитку, що свідчить про недостатню підготовленість бізнесу до ESG-трансформації.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
