Презентація реконструкції княжої ікони середньовічної Русі
Організатор: Олександр Алфьоров.
Учасники: Олександр Алфьоров - голова Українського інституту національної памʼяті, майор запасу; Олексій Шереметьєв - директор Музею Шереметьєвих; Ганна Шерман - директорка видавничого дому «Антиквар»; Андрій Комарницький - іконописець.
Чому це цікаво?
На заході відбудеться презентація реконструкції тисячолітньої української ікони, що належала чернігівському князю Мстиславу.
Історики вважають, що вона була втрачена під час монгольської навали, тому оригінал ікони не зберігся. Проте, нові методи історичних досліджень дозволили повністю реконструювати її, спираючись на джерела. Ікона є цікавим зразком іконописної школи середньовічної української держави Русі.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа за редакційними посвідченнями.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
У Києві відбулася презентація реконструкції тисячолітньої української ікони, що належала сину Володимира Великого - чернігівському князю Мстиславу.
Її було презентовано в понеділок в Укрінформі.
"Ця ікона, цей образ зник приблизно в XIII столітті, очевидно, під час монгольської навали. Вона була центральною, вкладною іконою головного храму Чернігівської єпископії. Датується цей образ початком XI століття. Після її зникнення не залишилося навіть джерел, які б про неї згадували. Проте були знайдені печатки, на яких вона - цей образ - була зображена. Разом із музеєм Шереметьєвих, у межах підготовки тематичного випуску журналу "Антиквар", було створено реконструкцію цієї ікони. Відновив її за науковими опрацюваннями іконописець Андрій Комарницький", — розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Він зазначив, що під час відновлення цієї ікони застосовувалися методи, пов’язані з аналізом зображувальних джерел.
"Ми говоримо про детальний аналіз іконографії Русі, Візантії та загалом християнської церкви. Аналізували також саму печатку - дуже маленьку, лише 25 міліметрів у діаметрі. Проте ті деталі, які передав майстер цієї печатки, орієнтуючись на оригінальну ікону, справді неймовірні. Там відтворено навіть найдрібніші елементи: розташування рук і ніг, специфічний жест благословення, найменші точки", - сказав Алфьоров.
Іконописець Андрій Комарницький пояснив, що під час створення ікони орієнтувалися на зразки княжо-київського мистецтва. За його словами, відтворюючи образ, він намагався зберегти характерну техніку та колорит того часу.
На іконі зображено жест благословення - надзвичайно рідкісний для того часу.
"У XII столітті та навіть наприкінці цього періоду такий жест більше не зустрічається. Саме за такими деталями можна визначити датування зразка, на який орієнтувався майстер, створюючи печатку", - зазначив іконописець.
Реконструкцію ікони буде передано до Спасо-Преображенського собору у Чернігові.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні з уламків мін і снарядів створили ікону «Спас Нерукотворний».
Відео:
