Готовність людського капіталу під час війни та криз: уроки, ризики, рішення
Організатор: ГО «Міжнародний альянс готовності людського ресурсу».
До участі запрошені: експерти з України, США, Великої Британії, Ізраїлю, представники МЗС, МОУ, НГУ, ДСНС та посольств країн-партнерів в Україні.
Модераторка: Катерина Трушик - журналістка, телеведуча, громадська діячка.
Питання до обговорення:
- Психологічна готовність: лідерство, психологія, комунікації, програми підтримки ветеранів і військових та їхніх сімей.
- Інформаційна готовність: воєнні сценарії до 2026 року (GLOBSEC), протидія гібридним загрозам (інформаційна гігієна, боротьба з дезінформацією).
- Інституційна готовність: модель SA3P, приклади підготовки від НАТО та Ізраїлю.
- Операційна готовність: гібридна модель експертності, координація ресурсів у кризах.
- Правова готовність: правова підтримка ветеранів, захист військовослужбовців, військова юстиція, військові суди.
- Технологічна готовність: технічні рішення (платформи, ШІ, кібербезпека)
Під час заходу відбудуться інтерактивні сесії:
- Освітні ініціативи - Тренінги для підвищення кваліфікації.
- Підтримка ветеранів - Програми для добробуту та реінтеграції.
- Правова підтримка - Військова юстиція.
- Роль дипломатії - Внески посольств у співпрацю, гранти, адресну допомогу.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Україна може робити власний внесок у безпеку та створювати спільні підрозділи з Європою - експерт
Україні та європейським країнам слід створювати спільні військові підрозділи для забезпечення безпеки як України, так і Європи.
Таку думку висловив директор Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України (2023-25 рр.), полковник запасу Геннадій Коваленко під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Готовність людського капіталу під час війни та криз: уроки, ризики, рішення».
На думку військового, Україна може долучитися своїми ресурсами до формування спільної з Європою системи безпеки.
«Україна не тільки отримувач допомоги з безпеки, ми хочемо робити і свій внесок. Ми можемо запропонувати своїх експертів для мобільних команд із підготовки й тренінгу. А ще нам треба створювати спільні підрозділи. Скажімо, українсько-польська флотилія могла б стати таким спільним підрозділом. А ще у НАТО в Європі є військово-повітряний потенціал, а ми тут можемо запропонувати наші можливості, щоб зробити внесок щодо поліцейських місій у повітрі в Україні та Європі", - зазначив Коваленко.
Він нагадав, що Україна має спільний досвід із Польщею у повітряному патрулюванні, зокрема під час Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, і додав, що країна могла б відстежувати повітря на великі відстані разом із партнерами по НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, лідери ЄС у висновках щодо оборони і безпеки Європи за результатами нещодавнього саміту в Брюсселі підтвердили необхідність тісної співпраці з Україною та її інтеграції в оборонну промисловість Європи.
ТЦК треба вивести з підпорядкування Сухопутним військам – народна депутатка
Територіальні центри комплектування слід реформувати і насамперед вивести їх із підпорядкування Сухопутним військам.
За це висловилася народна депутатка України Соломія Бобровська під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Готовність людського капіталу під час війни та криз: уроки, ризики, рішення».
Бобровська вважає, що реформування ТЦК треба почати з його виведення з підпорядкування Сухопутним військам.
«Почати з виведення ТЦК із підпорядкування Сухопутним військам. Хочу нагадати, що не лише Міністерство оборони й Сухопутні війська відповідають за мобілізацію. Відповідає уряд і насамперед прем’єр-міністр, а далі всі наші міністерства, які насправді мають створювати екосистему цієї мобілізації. Починаючи від повістки і закінчуючи міністерствами ветеранів, соцполітики, охорони здоров’я, куди потім потрапляють після поранення наші бійці, і де система є далекою від ідеальної – працює шкутильгаючи», - наголосила Бобровська.
Як повідомляв Укрінформ, з 1 вересня 2025 року усі працівники ТЦК та СП зобовʼязані носити бодікамери та здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток.
В Україні не функціонує система військової юстиції та правосуддя - юрист
Система військової юстиції в Україні наразі не функціонує, а правосуддя щодо військових здійснюється у загальному форматі.
На це звернув увагу генерал-майор запасу, доктор юридичних наук, доцент Національної академії правових наук України Павло Богуцький під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Готовність людського капіталу під час війни та криз: уроки, ризики, рішення».
«У місцях проведення бойових дій відсутні слідчі та військові прокурори, а судді здійснюють правосуддя у загальному форматі. І військовослужбовець, який очікує справедливого рішення, може очікувати його рік, а то й більше. Військова прокуратура - це цивільні люди, які, у своїй переважній більшості, далекі від військового права та розуміння військової проблематики, вони є просто цивільні, і комплектування цього інституту відбувається на загальних засадах», - зазначив Богуцький.
Він повідомив, що підготовлено законопроєкт про створення військових судів у системі судоустрою України, проте Верховний суд ще не визначився з його підтримкою, а позицій інших органів влади наразі не чути.
«Нарешті захист прав військовослужбовців - військова адвокатура, у нас це лише симулятор. Інститут омбудсмена допоміжний і не може замінити систему правозахисту. Правова політика абсолютно відірвана від воєнної політики держави», - наголосив Богуцький.
Він також зауважив, що в Україні досі не створено військову поліцію - правоохоронний орган, який мав би підтримувати військовий порядок і захищати права військовослужбовців.
Раніше військовий прокурор (2011-2015) Павло Богуцький наголошував, що стан військової злочинності створює реальні загрози національній безпеці.
Як повідомляв Укрінформ, в ОП вважають, що в Україні потрібно створити органи військової юстиції.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
