Екоосвіта нової генерації: презентація проєкту «EcoEducation»
Організатор: ГС «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW).
Учасники: Людмила Циганок - президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректорка «Офісу сталих рішень», ініціаторка і координаторка проєкту; Юлія Гришина - голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, докторка юридичних наук, професорка; Олена Шуляк - голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Верховної Ради України; Данило Лавренов - виконавчий секретар, перший віцепрезидент Українського ядерного товариства, керівник служби президента АТ «НАЕК «Енергоатом»; Олександр Азюковський - ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», кандидат технічних наук, професор, доцент кафедри електропривода, член колегії МОН; Віктор Євдокимов - ректор Державного університету «Житомирська політехніка», доктор економічних наук, професор, академік академії економічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України; Юлія Кувітанова (Заплотинська) - директорка з екологічної сталості СофтСерв (SoftServe); Ганна Якименко - голова комітету сталого розвитку Асоціації PAEW, ДП «НЕК «Укренерго».
Питання до обговорення:
- Диплом vs. компетентність: яку частку програм варто «переплавити» під практику — 20%, 50% чи радикально 80%?
- Дуальна освіта по-українськи: чи готові компанії пустити студентів «у цехи» та на реальні кейси з першого курсу, а не на 2 тижні влітку?
- Чому «зелена відбудова» ризикує провалитись? Чого критично не вистачає в підготовці екологів уже сьогодні — даних, навичок чи відповідальності?
- Менторство як інвестиція: хто оплачує час практиків — бізнес, держава чи університети? Який win-win для всіх сторін?
- Швидкий місток до роботи: чи з’явиться платформа «1 клік — стажування», щоб випускники не губилися між кафедрою та HR-відділом?
- OВД/ESG не «для галочки»: як навчити оцінці впливу на довкілля й нефінзвітності так, щоб це зменшувало ризики та штрафи, а не плодило PDF?
- Запобігання «відтоку мізків»: як зробити українські кейси та зарплати достатньо привабливими, щоб випускники залишалися і накопичували досвід в Україні?
- Еколог як продукт-менеджер змін: які soft-skills (комунікація, переговори, системне мислення) критично недонавчені і як їх «вмонтувати» в курси?
- Метрики успіху освіти: за якими показниками міряємо результат через рік — працевлаштування, кількість впроваджених рішень, зниження ризиків і штрафів?
- Прогноз на 5–10 років: які «зелені» спеціальності будуть топовими — водна безпека, управління відходами, декарбонізація/CBAM, екологічна аналітика даних?
Чому це цікаво?
Українська система екологічної освіти стоїть на порозі великих змін. Попри війну, кліматичну кризу, зростання вимог євроінтеграційного курсу, нові екологічні директиви й запити бізнесу університети досі не мають належних інструментів, щоб готувати фахівців нового покоління — практиків, здатних втілювати принципи сталого розвитку громад, бізнесу та «зеленої відбудови».
Щоб подолати розрив між теорією та практикою, Асоціація PAEW, у партнерстві з НАЕК «Енергоатом» та «Офісом сталих рішень», створила проєкт «EcoEducation» — першу в Україні віртуальну академію екологічної освіти нового формату.
Проєкт об’єднав провідних юристів (Arzinger, EVERLEGAL), екологів, експертів з ОВД, ESG, енергоефективності та кліматичних ризиків, які щодня впроваджують реформи й адаптують підприємства до європейських стандартів.
У межах співпраці з 56 закладами вищої освіти команда PAEW провела аналіз освітніх програм і визначила ключові прогалини між академічними знаннями та практичними потребами ринку. «EcoEducation» створено як доповнення академічної освіти: помічник для викладача, ресурс для студента і місток до практики.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: v.skrypnyk@ukraine-oss.com (Вікторія Скрипник) тел. +380 68 602 4233.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно посилатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
В Україні створили платформу екологічної освіти EcoEducation
За ініціативи Асоціації професіоналів довкілля PAEW в Україні запущена платформа екологічної освіти EcoEducation, яка є доповненням до академічних програм навчання студентів екологічних спеціальностей.
Про це на презентації в Укрінформ повідомила президентка PAEW Людмила Циганок.
"Це перший курс, який складається із 12-ти тем. Ці теми інтегровані в усі спеціальності й будуть корисними і для географів, для екологів, юристів, міжнародників, комунікаційників", - сказала Циганок.
Вона пояснила, що перший курс на платформі формувався так, щоб незалежно від спеціальності студента можна було скоротити відрив між очікуваннями роботодавців та освітою, яку отримує майбутній фахівець. Проходити курс можна у будь-який зручний час без відриву від основного навчання чи роботи.
"Ми зібрали всю експертизу, яку бачили крізь призму міжнародних вимог - саме вимогами євроінтеграційних законів пронизано всі теми. Це практичні поради", - зазначила Циганок.
Крім того, участь у розробці проєкту брали й державні та приватні компанії. Зокрема, розробку платформи підтримали НАЕК "Енергоатом" та компанія МХП. "В умовах війни ми замислюємося над майбутнім розвитком енергетичної галузі, над відновленням пошкодженої енергетики. Це все потребуватиме величезної кількості фахівців екологічного спрямування", - наголосив керівник служби голови правління Енергоатома Данило Лавренков.
Своєю чергою, ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський зауважив, що на сьогодні вже немає спеціальностей, які не включають у себе екологічний компонент. "Ми у будь-якій спеціальності формуємо екологічне мислення, розуміння того, що таке вплив на довкілля, максимально допустима концентрація різних речовин, життєвий цикл цих речовин", - сказав він.
Проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського Сергій Стіренко підкреслив, що парадигма екологічності має бути вбудовану у всі дисципліни. Водночас він зауважив, що справжній фахівець в екології має бути міждисциплінарним, але із грунтовною базовою інженерною освітою.
Як повідомлялося, за підсумками вступної кампанії-2025 до закладів вищої освіти зараховано 178 тис. вступників. Зокрема, на електричну інженерію вступило 2 083 абітурієнти, на будівництво та цивільну інженерія — 2 580.
Громади потребуватимуть фахівців, які зможуть працювати із "зеленими" проєктами - Шуляк
Громади в Україні потребуватимуть фахівців, які можуть супроводжувати "зелені" проєкти від самого початку й до завершення.
Про це на пресконференції в Укрінформі сказала голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Верховної Ради Олена Шуляк.
"Для Європейського Союзу на сьогодні є два великих переходи - це "зелений" перехід і цифровий перехід. Ми повинні бути готовими для того, що всі проєкти, які ми паралельно запроваджуємо в громадах, що стосуються відновлення, розвитку, вже повинні містити величезну складову, яка включає "зелений" перехід і євроінтеграцію. Це величезний виклик, який сьогодні мають громади. Ми бачимо, що Європейський Союз активно працює із "зеленими" інвестиціями, із "зеленими" кредитами, із "зеленими" облігаціями і "зелені" закупівлі проводить. У громадах, на місцях потрібні проєктні менеджери, які будуть точно знати "зелену" складову і працювати з різними фінансовими інструментами", - сказала Шуляк.
Вона нагадала, що Україна зараз на порозі переговорного процесу, який відкриває можливості роботи зі структурними європейськими фондами, грантові та інвестиційні можливості. І на місцях мають вміти готувати такі проєкти, в тому числі в екологічному напрямку.
"У громадах замало просто мати енергоаудиторів, енергоменеджерів, людей, які вміють проводити грамотну правильну термомодернізацію, людей, які розбираються, що таке альтернативні джерела енергії. Нам потрібні ще ті люди, які можуть супроводжувати "зелені" проєкти від самого початку до його безпосереднього завершення", - сказала Шуляк.
Вона нагадала, що зараз уряд України проводить реформу, повʼязану з публічними інвестиціями, на єдиному майданчику зібрано понад 149 проєктів, які реалізуються в державі, на загальну суму близько 11 трлн грн. За її словами, це проєкти на регіональних, місцевих рівня, проєкти, повʼязані із переробкою сміття, модернізацією енергомереж, "зеленим" відновленням.
Тому, як додала народна депутатка, громади зараз потребують фахівців й інженерних професій, і з проєктного менеджменту, і спеціалістів із закупівель, які зможуть, працювати із "зеленими" закупівлями.
Так само, за її словами, таких фахівців потребує і приватний сектор.
Вона також нагадала, що воєнні дії в Україні спричинили багато проблем в усіх сферах життя, в тому числі й в екології, і громади, які постраждали, мають в своїх програмах відновлення враховувати і екологічний фактор.
Водночас народна депутатка, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Радиз питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина відзначила, що зараз фіксується зниження престижності "зелених" професій.
"Ми спостерігаємо, що з кожним роком все менше абітурієнтів виявляють бажання навчатися на цих спеціальностях. Ми спостерігаємо таку проблему, що велика кількість університетів готують таких спеціалістів, але на виході ці спеціалісти не можуть працювати з тими викликами, з тим оновленим законодавством, які вже на сьогодні є", - зазначила Гришина.
За її словами, також є проблема із залученням практиків до осучаснення освітніх програм, осучаснення освітньої бази, перепідготовки викладачів, залученням бізнесу безпосередньо до цієї роботи.
"Ми повинні працювати швидко, щоб система вищої освіти готувала спеціалістів, які готові вже одразу після виходу з університету приступати до роботи і працювати вже за новими стандартами", - сказала Гришина.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен оголосив про запуск нового проєкту для підтримки стійкості України Ukraine Transition Programme на 375 мільйонів євро.
За його словами, мета цієї програми дуже чітка: посилити стійкість та здатність України задовольняти нагальні базові потреби свого населення, підтримати "зелений" перехід та покращити рамкові умови для розвитку приватного сектору, а також сприяти демократичним та інституційним реформам, необхідним для вступу до ЄС.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
