Роль книг для дітей з порушеннями зору на шляху до безбар’єрності України

В Україні продовжується робота з розширення доступу до книг для осіб з порушенням зору. Проте існує нестача у кількості інклюзивних видань, що потребує уваги з боку держави та видавців.

Про це наголосили учасники круглого столу на тему: "Роль книг для дітей з порушеннями зору на шляху до безбар’єрності України", передає кореспондент Укрінформу.

Учасники заходу обговорили шляхи створення та поширення інклюзивних видань (книги шрифтом Брайля, тактильні книжки, аудіоформати), залучення бібліотек, видавництв, освітніх установ та громадськості до формування безбар’єрного культурного простору.

"На превеликий жаль, цей сегмент (книги для осіб з порушенням зору - ред.) в діяльності бібліотек, видавництв і, взагалі, в суспільній діяльності залишається малопомітним, незважаючи на його важливість", - зазначив перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.

Він також подякував усім, хто працює у відповідній сфері. Водночас Червак нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення стартувала акція «Українська книжка українським дітям», метою якої було доставити книжки українським громадам за кордоном. Проте передача книг для осіб із вадами зору так і не була налагоджена, що потребує виправлення.

"Ми, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, як центральний орган виконавчої влади, який у тому числі реалізує політику у видавничій сфері, усіляко будемо допомагати та сприяти", - заявив перший заступник голови відомства.

Посадовець відзначив, що з 2013 року саме видавництво "Антологія" за власний кошт видала майже 100 найменувань художньої літератури шрифтом Брайля. Він також навів ще кілька прикладів успішних інклюзивних практик, "що свідчать про те, що в Україні розбудовується демократичне суспільство, у якому безбар’єрний, рівний доступ до інформації, медіа та книг є ключовими цінностями".

Своєю чергою, директорка ТОВ «Фірма "Антологія"» Олена Нечепуренко відзначила, що мета видання полягає в тому, щоб більше бібліотек, закладів освіти та реабілітаційних центрів отримали літературу та інші матеріали шрифтом Брайля, а також популяризували читання.

Начальниця відділу політики безбар’єрності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Леся Хемраєва зауважила, що наразі формування та реалізація політики безбар’єрності є однією з найважливіших тем. Зокрема, забезпечення доступності відповідних книг для дітей та осіб з порушенням зору.

"Наша мета - підвищити обізнаність про відповідні потреби, проговорити шляхи створення інклюзивних видань, залучити бібліотеки, видавництва, освітні установи до формування безбар‘єрного культурного продукту та простору", - зазначила вона.

За словами Хемраєвої, книги шрифтом Брайля - не лише інструмент навчання, але й соціалізації, розвитку та культурної приналежності.

"Бібліотеки, у які потрапляють книжки шрифтом Брайля, - не лише про доступність, а й про середовище своїх, людей зі спільним досвідом та вподобаннями, про створення спільної мови. Ми раді, що наразі починають популяризувати відповідні книги у регіонах, збирати осіб для їх обговорення та взагалі приділяти більше уваги цій категорії населення", - зазначила начальниця відділу зв’язків з громадськістю Українського інституту книги Тетяна Петренко.

Водночас вона відзначила, що важливо аби відповідні проєкти розширювалися.

Своєю чергою, представниця Інституту модернізації змісту освіти МОН Олена Удалова відзначила, що книга шрифтом Брайля - інструмент для інтеграції дитини у суспільство.

"Ми завжди брали активну участь у створенні книги для дітей з порушеннями зору. Інститут також працював над розробкою і модернізацією освітніх та корекційних програм для дітей із порушеннями зору, які містять рекомендації щодо організації навчального процесу, а також підручників. Інститут також бере участь в ініціативах щодо популяризації інклюзивних видань разом з державними органами та видавництвами", - наголосила Петренко.

Водночас директорка Центральної спеціалізованої бібліотеки УТОС Марина Потеляхіга розповіла, що в Україні відповідна бібліотека та ще 22 її філіали обслуговують незрячих читачів.

"В нашій бібліотеці література наявна у трьох форматах: шрифтом Брайля, озвучена та плоскодрукована. Ми маємо великий сегмент художньої, освітньої та галузевої літератури. Загалом понад 200 тисяч книг. Також маємо додаток з книгами в аудіоформаті та ряд інших послуг. Проте хочемо, щоб відповідних книг для такої групи осіб виходило ще більше", - підкреслила вона.

За її словами, залишається ще багато книг шрифтом Брайля, які ще не перекладено українською мовою, тому потрібно докласти багато зусиль у цій галузі.

Учасники заходу акцентували на важливості розвитку інклюзивних фондів у бібліотеках і запуску нових видавничих ініціатив та наголосили на ролі книги як інструменту соціалізації, розвитку і культурної приналежності для дітей з порушеннями зору.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2024 року в Україні стартував соціальний проєкт "Невидимі сторінки" для популяризації читання шрифтом Брайля.