Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Sigulda та потреби України

В Україні жінки становлять 64% онкохворих, водночас чоловіки від онкозахворювань помирають частіше, і значна їх частина - від раку простати.

Про це заявив завідувач кафедри урології НМУ ім. О.О. Богомольця професор Олег Нікітін під час круглого столу «Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Sigulda та потреби України», який відбувся в Укрінформі.

Нікітін навів дані Національного канцерреєстру, згідно з якими 2024 року загальна кількість жителів України, які перебували на обліку з приводу онкозахворювання, становила понад 1 мільйон осіб.

"Серед цієї кількості пацієнтів лише 36% чоловіків, а 64% - це жінки, тобто жінок майже вдвічі більше. При цьому кількість уперше зареєстрованих (онкологічних діагнозів - ред.) чоловіків і жінок відрізняється несуттєво - на 10%... Про що це свідчить? Про те, що чоловіків вмирає більше. І ми можемо сказати, що значна кількість чоловіків, які помирають внаслідок онкозахворювання, мали рак простати. Вперше у чоловіків переважають серед нозологій не захворювання дихальної системи, як було завжди, а рак простати», - сказав Нікітін.

Він зазначив, що, за даними Національного канцереєстру, у 2023 році було зареєстровано майже 123 000 нових випадків злоякісних новоутворень, що на 14% більше, ніж у 2022-му. При цьому кількість випадків раку передміхурової залози порівняно з 2022 роком зросла на 25% і перевершила частку смертей чоловіків від раку легенів.

Водночас фахівець наголосив, що статистика щодо онкозахворювань 2022-2023 років не може бути обʼєктивною з огляду на повномасштабне вторгнення РФ, міграцію. Люди стали менше звертатися до лікарів і захворювання не виявлялися вчасно, і зараз серед виявлених випадків онкології понад третину - на пізніх стадіях.

«33% первинних пацієнтів були виявлені в занедбаному стані, фактично на початку четвертої стадії захворювання, коли важко надати ефективну допомогу. І це підтверджується також тим, що кожен 10-й пацієнт, тобто більше 10%, помер упродовж року (після встановлення діагнозу - ред)», - наголосив Нікітін.

Окремо він звернув увагу на те, що в деяких регіонах онкозахворювань фіксується більше.

«Можна було б не дивуватися, якби це були східні регіони, де зі зрозумілих причин є проблеми з наданням меддопомоги. Але це такі області, як Закарпатська, Чернівецька... В Чернівецькій області майже 50% пацієнтів, які звертаються і первинно реєструються, - на третій-четвертій стадії захворювання, мають метастази і відповідно мають дуже високий рівень смертності», - сказав Нікітін.

За даними Національного канцерреєстру, у Закарпатській області на пізніх стадіях рак передміхурової залози виявляють у 40,3%, дорічна летальність складає 17%, у Чернівецькій області перший показник становить 51%, дані про дорічну летальність відсутні.

«Коли ми говоримо про прикордонні області в контексті зростання кількості хворих на рак простати, то ми маємо розуміти, що більшою мірою мова про чоловіків 60+. За рахунок певних економічних особливостей цих регіонів ці чоловіки можуть працювати десь за межами України й потім повертатися, коли вже вони захворіли, реєструватися і потрапляти в цю статистику», - пояснив професор.

На його думку, така ситуація з пізнім виявленням є наслідком проблем з профілактичною роботою серед пацієнтів, проведенням скринінгів, вчасною діагностикою захворювання і вчасно розпочатим лікуванням.

«Відповідно до тих правил, які існують у світі, починаючи з 45-50 років чоловік раз на рік має проходити скринінг, і це забезпечує, що захворювання діагностується на ранній стадії, лікування, відповідно, значно ефективніше, а смертність - значно менша», - наголосив Нікітін.

За його словами, через пізнє виявлення раку простати зросла і кількість оперативних втручань, хоча методів лікування, в тому числі малоінвазивних, радіохірургічних, достатньо.

«У більшості стаціонарів за 2024 рік... від 2% до 56% зростання відбувається... Я думаю, що це пов'язано з переміщенням спеціалістів зі східних областей України... Тобто ці операції раніше не робили, а зараз почали робити», - сказав лікар.

Так само, за його словами, в онкозакладах терапія з переважно хімієтерапевтичним лікуванням проводиться у 50% - 82% випадків.

«Швидше за все, це ще одне підтвердження того, що пацієнти звертаються на пізніх стадіях і вже оперувати їх не можна, і тоді перевага віддається хімієтерапевтичному лікуванню. Водночас питома вага застосування променевих методів лікування в стаціонарах онкозакладів варіює від 1,5 % до майже 14%... Я вважаю, що це досить низький відсоток», - сказав Нікітін.

На його думку, така диспропорція в методах лікування свідчить передусім про пізнє виявлення раку простати, а відповідно - про погану поінформованість чоловіків про це захворювання і необхідність профілактики.

«Чому в нас страждає діагностика? На мій погляд, це значною мірою пов'язано з особливостями нашої системи охорони здоров'я. В країнах, де є система медичного страхування, пацієнт не подовжить страхування, якщо не буде виконувати певні алгоритми обстежень. І тому зрозуміло, що пацієнт, який може особисто і не прагне зробити якийсь аналіз чи якесь дослідження і в іншій ситуації його би не виконав, він примушується системою це виконувати. І це забезпечує високий рівень діагностування на ранніх стадіях», - наголосив Нікітін, підкресливши, що на ранній стадії виявлений рак "чудово лікується".

Він наголосив на необхідності підвищення рівня медичної культури, поінформованості громадян про ризики, їх виявлення, можливості профілактики та лікування.

«Кожен чоловік повинен знати, це повинно бути в нього як правило, про можливість виконання безкоштовного тесту ПСА раз на рік. І от Мовембер (заходи про обізнаність на рак простати, що відбуваються щорічно у світі у листопаді - ред.) - це один з таких механізмів. Це, безумовно, також підвищувало б рівень діагностування цього захворювання», - вважає професор.

Круглий стіл «Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Sigulda та потреби України» відбувся в межах проєкту «Місія CyberKnife Sigulda», що фінансується Міністерством закордонних справ Латвії і спрямований на обмін досвідом між Радіохірургічним центром Сігулда та українськими медичними установами у впровадженні онкологічних програм, наданні допомоги та підтримці розвитку онкологічного кластера (грант Nr.LV-70).

Як повідомляв Укрінформ, у Програмі медичних гарантій на 2026 рік передбачені безоплатні для пацієнтів профілактичні медогляди для осіб від 40 років. Запровадження медоглядів має на меті виявлення небезпечних хвороб на ранніх стадіях.

В Україні цьогоріч підготовлено 28 фахівців з радіаційної онкології та шість спеціалістів з ядерної медицини - експерт

Національний університет охорони здоровʼя ім. Шупика підготував у 2025 році 28 фахівців з радіаційної онкології та шість спеціалістів з ядерної медицини.

Про це під час круглого столу «Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Siguld та потреби України» сказав професор, завідувач кафедри ядерної медицини, радіаційної онкології та радіаційної безпеки Національного університету охорони здоровʼя України ім. П. Л. Шупіка Павло Король.

«У 2024 році в Україні запровадили дві спеціальності згідно європейських вимог. Це спеціальність «ядерна медицина» замість «радіонуклідної діагностики» і «радіаційна онкологія» замість «променевої терапії». Тобто ми в Україні вже маємо спеціальності не радянські, а європейські і можемо готувати відповідних фахівців. І в нашому закладі в цьому році вийшли перші 28 лікарів з радіаційної онкології і шість спеціалістів з ядерної медицини. Тобто підготовка триває вже за новими спеціальностями», - сказав Король.

Він додав, що попит на фахівців цих спеціальностей наразі високий, оскільки в медзаклади постачається нове обладнання, наприклад лінійні прискорювачі, позитронно-емісійні томографи тощо, відкриваються також приватні центри.

Окрім цього, наголосив професор, є необхідність у підготовці медичних фізиків, медичних хіміків, зокрема для роботи на циклотронах, які необхідні для виробництва радіофармпрепаратів, що, у свою чергу, використовуються при дослідженнях ПЕТ-КТ, ПЕТ-МРТ.

Як зазначив Король, наразі в Україні три позитронно-емісійних томографи, всі знаходяться в Києві, і два циклотрони.

«За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, на 1 млн населення потрібно один позитронно-емісійний томограф (ПЕТ). Отже для нашої країни їх потрібно значно більше», - сказав він.

Водночас, як зауважив професор, позитронно-емісійна томографія доволі вартісний метод, і необхідно чітко розуміти в яких випадках його використовувати.

«Цей метод фахівці вже знають. І буває, що його призначають, як то кажуть, як вишеньку на торті: вже зробили КТ, зробили МРТ, а давайте спробуємо ще ПЕТ-КТ. Не завжди це правильний вихід. Іноді можна зробити більш економічно вигідне дослідження, такі як спектральна емісійна томографія або однофотонна емісійна томографія. Іноді достатньо і сцинтіграфії. На мій погляд, основна цінність позитронної емісійної томографії - це оцінка терапевтичної відповіді після системної або променевої терапії», - сказав Король.

Як пояснив він, до прикладу, після хіміє- або променевої терапії зміни розмірів злоякісної пухлини можна побачити на КТ або МРТ через півроку або навіть через рік. Метод же ПЕТ-КТ дослідження дозволяє побачити пригнічення активності пухлинних клітин вже через два-три тижні після проведення лікування.

«Тобто ми вже можемо через три тижні бачити, куди ми рухаємось далі в лікуванні пацієнта - на більш радикальні методи лікування чи на локальну терапію. Тому, на мій погляд, це основна цінність ПЕТ - оцінка терапевтичної відповіді. А також ПЕТ-КТ дозволяє максимально точно визначити стадію онкозахворювання, знайти метастази. Але насправді ПЕТ дозволяє оцінити ефективність проведеного лікування і це треба доводити не тільки до радіологів, а й до всієї медичної спільноти», - сказав науковець.

Також, як додав він, на сьогоднішній день в Україні, зокрема через воєнний стан, існує дефіцит специфічних радіофармпрепаратів (фтор-18), які використовуються для ПЕТ- діагностики онкології, у тому числі раку простати. Проте, на його думку, можна використати комбінації наявних радіофармпрепаратів, зокрема, такого як технецій 99М, який може сполучатися з маркером, який виявляє рак простати та може бути візуалізований на апаратах радіоізотопної діагностики, які є майже в кожному онкологічному диспансері.

Круглий стіл «Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Sigulda та потреби України» відбувся в рамках проєкту, що фінансується Міністерством закордонних справ Латвійської Республіки «Місія CyberKnife Sigulda» – обмін досвідом між Радіохірургічним центром Сігулда та українськими медичними установами у впровадженні онкологічних програм, наданні допомоги та підтримці розвитку онкологічного кластера (грант Nr.LV-70).

Як повідомлялося, у 2025 році у Програму медгарантій увійшла психіатрична допомога мультидисциплінарними бригадами, дослідження ПЕТ-КТ та меддопомога медзакладами МОЗ та НАМН.

ВІдео: