Майбутнє українських Карпат: інновації та природоохоронна політика

Масштабне будівництво вітрових електростанцій у високогір’ї українських Карпат є порушенням екологічного законодавства; це може призвести до втрати унікальних природних територій.

На цьому наголосила представниця ГО «Екосфера», кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри зоології УжНУ Оксана Станкевич-Волосянчук під час пресконференції в Укрінформі на тему: «Яке майбутнє українських Карпат?».

За її словами, нині в Україні реалізовується масштабний проєкт будівництва вітрових електростанцій загальною потужністю 1,5 ГВт. Для його втілення обрано найбільш цінні природні локації - сім високогірних хребтів українських Карпат, які є рідкісними й унікальними в масштабах держави.

Ці території розташовані серед пралісів та заповідних зон, повністю позбавлені інфраструктури і водночас слугують популярними маршрутами для екотуризму та рекреації.

Екологиня також наголосила на проблемах у правовому регулюванні, пов'язаних із реалізацією проєкту.

«Наразі оці заплановані проєкти на високогірних територіях виглядають «возом», який стоїть поперед коня. Вони не відповідають чинній схемі планування Закарпатської області, а містобудівне та інші законодавства України у швидкісному режимі переписують для потреб цих проєктів. Така практика має бути зупинена», - вважає експертка.

Про загрозу знищення дикої природи заявила також кандидатка географічних наук, екологиня ГО «Екологія. Право. Людина» Катерина Полянська. Вона підкреслила, що екосистеми України вже зазнали значного тиску внаслідок людської діяльності.

Науковиця нагадала, що Карпати займають лише 4% території України, з яких високогірні екосистеми становлять 3 -10%. І саме ці рідкісні природні ландшафти сьогодні опинилися під загрозою.

«Наш бізнес, на жаль, не знайшов кращого місця, ніж ці вразливі екосистеми. Мовляв, тут найкращий вітровий потенціал - то й забудовуємо. Але як може бути «зелена» енергетика «зеленою», якщо вона суперечить екологічному законодавству?» - закцентувала Полянська.

Вона також навела приклади вже здійсненого втручання у природні території - зокрема, на хребті Свидовець, де без попередніх досліджень почалися роботи зі встановлення вимірювальної вежі. Екологиня стверджує, що це вже призвело до пошкодження рослинного покриву та знищення червонокнижних видів флори.

Коментуючи ситуацію, народна депутатка, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе визнала, що Україна справді потребує нових джерел енергії через пошкодження енергетичної інфраструктури війною. Втім, наголосила вона, це не може виправдовувати нищення унікальних природних ландшафтів.

Про ризики подальшого комерційного освоєння Карпат заявила представниця ГО «Голка» Ірина Федорів. Вона звернула увагу на те, що побудова доріг до вітрових електростанцій відкриває шлях до «дерибану» полонин.

«Коли з’являться дороги до вітряків, місцеві ради почнуть дерибанити полонини під гірськолижні курорти та іншу комерційну забудову. Тож після вітряків може бути наступний крок - втрати ландшафтів назавжди», - застерегла Федорів.

Учасниці пресконференції підтримують ідею розвитку «зеленої» енергетики, але лише за умови дотримання природоохоронних норм.

Климпуш-Цинцадзе заявила про ініціативу скликати спільне засідання комітетів Верховної Ради з питань євроінтеграції та екології, щоб обговорити загрози, пов’язані з будівництвом ВЕС у Карпатах. Засідання планують провести наприкінці жовтня.

Як повідомлялось, на Прикарпатті нарахували майже 7 тис. га всохлих лісів.