Антитютюновий контроль: захист споживачів та перевірки закладів

Організатори: ГО «Антикорупційний штаб», ГО «Життя».

Учасники: Олег Слабоспицький - представник кампанії “Молодь вільна від куріння”; Дмитро Купира - програмний директор ГО “Центр громадянського представництва “Життя”; Марта Мельник - начальниця відділу з питань профілактики неінфекційних захворювань та обігу наркотичних засобів Директорату громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я; Юрій Сахно - головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби (онлайн); представник Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Модератор: Сергій Миткалик - голова правління ГО “Антикорупційний штаб”.

Коротко. Від початку повномасштабного вторгнення в Україні не проводять планові перевірки закладів громадського харчування на дотримання антитютюнового законодавства. Подібні заходи дозволені лише як реакція на скаргу споживачів, однак Держпродспоживслужба зобов’язана погоджувати їх з Міністерством охорони здоров’я. Це призводить до надмірної бюрократизації та затягування процесу – подеколи доводиться чекати більше 5-ти місяців. За цей час заклади-порушники встигають зачинитися або уникнути відповідальності, тож де-факто система скарг не працює належним чином. 

Під час заходу спікери поділяться статистикою скарг споживачів та реакцій на них, а також запропонують рішення, які дозволять захистити права українців.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com

Акредитація представників медіа на місці за редакційним посвідченням.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Серед порушень антитютюнового законодавства на першому місці куріння кальяну в приміщеннях - експерт

Серед порушень антитютюнового законодавства в закладах громадського харчування на перших місцях куріння кальяну в приміщеннях та відсутність інформаційних наліпок про заборону куріння.

Про це на пресконференції в Укрінформі сказав представник кампанії “Молодь вільна від куріння” Олег Слабоспицький.

"Останній моніторинг проводився протягом 2024-2025 років, було охоплено близько 500 кафе, барів та ресторанів у семи містах. Основні порушення, з якими стикаються споживачі, якщо хочуть себе захистити від тютюнового диму та реклами, перше - це куріння кальяну в приміщеннях. На жаль, тенденція не йде на спад, я б сказав, навіть навпаки, наразі дуже багато закладів дозволяють куріння кальяну саме в закритому приміщенні, що є заборонено законодавством з 2012 року. ...Так само відсутність знаків про заборону куріння", - сказав Слабоспицький.

Так, за його словами, під час моніторингів закладів громадського харчування, закладів сфери обслуговування, зʼясовується, що багато підприємців не знають про вимогу мати графічний знак заборони куріння.

"Станом на зараз таких знаків, якщо ми кажемо про ресторани, кафе, бари, дуже мало. Менше 20% закладів по Україні мають типовий знак згідно з нинішнім законодавством", - сказав Слабоспицький.

Він зазначив, що результати моніторингу також показали, що в багатьох випадках споживачі не мають змоги зʼясувати, хто є субʼєктом господарювання, і відповідно не мають змоги подати скаргу на порушення антитютюнового законодавства.

Також серед порушень Слабоспицький назвав розміщення у закладах популярних мереж вітрин з нікотиновими виробами з візуальними ефектами, що фактично рекламує тютюнові вироби. За його словами, останні роки ця тенденція посилилася не тільки у столиці, а й у регіонах.

Окремо як порушення він відзначив наявність в меню закладів харчування такої опції як кальян чи сигарети, при тому, що куріння сигарет в закладі може бути забороненим.

"Є наявні вітрини з підсвітками, є наявність сигарет в меню. Тобто заклад каже, що дотримується законодавства, у них не можна курити, але відвідувачі можуть придбати цигарки, що в принципі так само є порушенням законодавства", - зазначив Слабоспицький.

Також серед порушень законодавства, зокрема, закону про рекламу, Слабоспицький назвав рекламу, в тому числі на зупинках громадського транспорту, в громадських просторах, на моніторах в місцях торгівлі тощо нікотинових снюсів, паучів тощо. А також викладка сигарет та пристроїв для куріння в місцях продажу.

"Це, мабуть, найбільш популярний інструмент реклами, з яким ми стикаємося, якщо купуємо будь-який товар в кіоску, в малій архітектурній формі, або на так званій тютюновій касі в великих мережах супермаркетів. Хоча згідно з чинним законодавством такі види реклами так само є забороненими", - зазначив Слабоспицький.

Водночас, як зауважив він, споживачі, які подавали скарги на порушення антитютюнового законодавства або законодавства про рекламу, стикаються з низкою проблем, зокрема, надто бюрократизованим процесом перевірки зі сторони Держпродспоживслужби.

Зокрема, термін розгляду таких скарг складає в середньому до 70 днів, попри вимогу закону про звернення громадян у 30 чи 45 днів.

"Це сталося після того, як, відповідно, кожну скаргу (яка надійшла до Держпродспоживслужби - ред.) зобов'язали погоджувати з Міністерством охорони здоров'я. Ми вважаємо, що ці погодження тільки навантажили Міністерство охорони здоров'я зайвою роботою. І наразі єдиним рішенням є внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів № 303, щоб скарги могли розглядатися Держпродспоживслужбою напряму", - наголосив Слабоспицький.

Також, за його словами, проблемою є відсутність санкцій до субʼєктів господарювання за недопуск інспекторів Держпродспоживслужби до перевірок.

"Це абсолютний нонсенс, фактично права споживачів таким чином залишаються порушеними і проблема не вирішується, і до того ж люди зневірюються, чи взагалі треба писати ці скарги", - сказав Слабоспицький.

Як зазначив експерт, рішенням проблеми може стати ухвалення проєкту закону № 12091, який чекає першого етапу розгляду в комітеті ВР з питань здоров'я нації.

Серед інших порушень прав споживачів Слабоспицький також назвав те, що не на всі скарги надходять відповіді. Зокрема, за поточний рік скаржники не отримали відповідь на 45% своїх звернень, і вимушені були подавати скарги повторно.

"На жаль, Держпродспоживслужба не надсилала відповіді споживачам у разі, якщо Міністерство охорони здоров'я не давало погодження на перевірку", - сказав Слабоспицький.

Як нагадав на пресконференції головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби Юрій Сахно, через повномасштабне вторгнення уряд ухвалив постанову про припинення планових та позапланових заходів державного нагляду і контролю.

Позапланові заходи контролю, зокрема, в даному випадку щодо дотримання антитютюнового законодавства, за його словами, можна проводити за погодження з Міністерством охорони здоровʼя.

Як поінформувала на заході начальниця відділу з питань профілактики неінфекційних захворювань та обігу наркотичних засобів Директорату громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я Марта Мельник, станом на вересень до МОЗ надійшло понад 350 звернень з проханням надати погодження на позапланові заходи державного нагляду. З них, за словами Мельник, у 80% випадків було надано погодження. Проте, як додала вона, скарги та звернення не завжди мають комплексний характер, не завжди надаються докази та обґрунтування та інше.

Відео: