«Прапор волі, день свободи». До Дня Прапора та Дня Незалежності України
Організатори: Український інститут національної пам’яті, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
У програмі три панельні дискусії:
Перша панельна дискусія: «Шлях до свободи: історія та філософія Незалежності» — присвячена осмисленню феномену незалежності як унікального історичного та філософського процесу.
Учасники: Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам’яті, український історик; Іван Заєць – український політик, народний депутат Верховної Ради України I, II, III, IV та VI скликань; Олександр Зінченко – історик, журналіст, публіцист, співзасновник незалежного ресурсу про українське минуле «Історична правда».
Друга панельна дискусія: «Українська публіцистика та її внесок у джерела Незалежності» — про роль української публіцистики як інтелектуального та духовного інструменту боротьби за свободу.
Учасники: Марина Мірзаєва – військовослужбовиця, історикиня, засновниця національно-історичного музичного фестивалю «Під Покровом Тризуба», ініціаторка проєкту «Жінки свободи»; Остап Українець – український письменник і перекладач, засновник та автор YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка».
Третя панельна дискусія «Український прапор як символ незламності та боротьби» — висвітлюватиме символічне значення українського прапора як уособлення боротьби за свободу та державність.
Учасники: Жан Беленюк – олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби, народний депутат України; Юрій Отруба – геофізик, керівник 25-ї, 27-ї та 29-ї Українських антарктичних експедицій; Юлія Паєвська - українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка та доброволиця, командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю.
Коротко. Мета події – започаткувати практику регулярних зустрічей з медіа напередодні державних і пам’ятних дат, зокрема таких символічних, як День Незалежності та День Прапора України. Такі зустрічі мають стати простором для осмислення історичного й сучасного значення цих дат, надання журналістам ключових тез, експертних оцінок і широкого контексту.
Захід об’єднає істориків, публіцистів, культурних діячів та експертів, які розкажуть про ключові сенси Незалежності, її символіку й нададуть журналістам різні аспекти та бачення для роботи з темою.
«Український інститут національної пам’яті планує зробити такі заходи регулярними – щомісяця, аби ЗМІ мали доступ до перевірених фактів, компетентних спікерів і актуальних акцентів для інформування суспільства щодо пам’ятних дат для України», – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Для перемоги Україні потрібен уряд національного порятунку – Іван Заєць
Для перемоги в російсько-українській війні Україні треба створити уряд національної єдності та порятунку.
Таку думку висловив український політик, народний депутат України Верховної Ради I, II, III, IV та VI скликань Іван Заєць, про що він сказав панельної дискусії в Укрінформі на тему: «Прапор волі, день свободи» до Дня Прапора та Дня Незалежності України.
На переконання політика, для перемоги у війні в Україні має відбутися соціальна мобілізація в усіх сферах національного життя, і починати її треба з влади, інтегрувавши туди різні політичні сили.
«Рівень соціальної мобілізації в усіх сферах національного буття є недостатній для перемоги. Як недостатній і для того, щоб змусити Захід допомогти нам, як це належить. Починати треба завжди з влади, як ми робили на початку 90-х років. Ми показали суспільству, що, не дивлячись на абсолютно протилежні ідеологічні засади – комуністи й рухівці – ми об’єднувалися і давали сигнал нашому суспільству, і ми здобули державу. Це вершинна перемога для творення нашої й будь-якої нації», - вважає Заєць.
На його думку, слід створити уряд національної єдності, який символізуватиме загальнонаціональний опір агресору й змусить Захід активніше підтримати Україну.
«Нам сьогодні треба уряд національної єдності. Щоб усі - опозиційні, правлячі партії – зійшлися під одним дахом і тягнули віз в одному напрямку. Це буде адекватна відповідь і на загрози війни, і на нашу співпрацю з Заходом. Я вважаю рятівною ідею уряду національного порятунку. Ми мусимо цей крок зробити, і тоді Захід побачить, що наша готовність до опору ворогу така велика, що вони вже не можуть від неї відвернутися, і вони вже не можуть нам капітуляцію видати за мир. А скажуть, так, треба агресора задушити», - наголосив політик.
Іван Заєць - борець за незалежність України у XX столітті. Член партії «Народний рух України».
Захід організував Український інститут національної пам’яті напередодні Дня Незалежності та Дня Прапора України для осмислення історичного й сучасного значення цих дат, надання ключових тез, експертних оцінок і широкого контексту.
Пропаганда є найстрашнішою зброєю росіян – військова медикиня «Тайра»
Найстрашнішою зброєю росіян є пропаганда, вважає Юлія Паєвська (позивний «Тайра», українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка та доброволиця.
Про це вона сказала під час панельної дискусії в Укрінформі на тему: «Прапор волі, день свободи». До Дня Прапора та Дня Незалежності України.
«Все в світі є зброя, і може бути використано те, що, на перший погляд, не здатне завдати шкоди людській істоті й суспільству. Наприклад, прапор срср, який вони зараз виймають із шухляди історії. Це прапор, під яким катували наших предків. Одного з моїх дідів було розстріляно саме під прапором СРСР. Тепер вони хочуть нав’язати його нам і принести сюди, замінивши наш синьо-жовтий», - сказала Паєвська.
Вона назвала пропаганду найстрашнішою зброєю росіян.
«Найстрашніша зброя росіян – це не металева зброя, це не новітні розробки. Це дуже стара річ, як світ стара - це пропаганда. Вони чітко мають за істину, що «історію пишуть переможці». Вони зараз саме тим займаються, що пишуть нову, альтернативну історію, вигадуючи факти і намагаюсь нав’язати їх нам, як сталі та як ті, що вже відбулися. Ми цьому маємо протиставити реальні речі», - вважає Паєвська.
Юлія Паєвська («Тайра») – українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка; командир підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю (2018-2020). З 2014 року як парамедик брала участь у Революції гідності та війні на сході України. 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя потрапила у російський полон, була визволена 17 червня.
Захід організував Український інститут національної пам’яті напередодні Дня Незалежності та Дня Прапора України для осмислення історичного й сучасного значення цих дат, надання ключових тез, експертних оцінок і широкого контексту.
Українські спортсмени після повномасштабного вторгнення змінилися в один день - Беленюк
Водорозділом для свідомості українських спортсменів стало повномасштабне вторгнення, коли вони подорослішали в один день.
Так вважає олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби, народний депутат України Жан Беленюк, про що він сказав на панельній дискусії в Укрінформі на тему: «Прапор волі, день свободи». До Дня Прапора та Дня Незалежності України.
«Українські спортсмени подорослішали за один день. Щодо російського наративу про те, що спорт має бути поза політикою, що всі ми брати-сестри, а політики нехай собі там розбираються. Коли всі без винятку українські атлети відчули на собі, що таке російські авіаудари, коли хтось втратив рідних і близьких на цій війні. І коли так звані російські брати й сестри не засудили цього, а навпаки підтримали свого лідера, який віддав наказ усе це зробити. Я думаю, що кожен із українських спортсменів зрозумів, що їх водили за ніс весь цей час, розказуючи про братерство й сестринство і про те, що спорт повинен бути поза політикою», - зауважив Беленюк.
Він вважає, що свідомість українських спортсменів дуже змінилася після повномасштабного вторгнення і стала більш відповідальною.
«Відчуття і місія українських спортсменів стали зараз більш відповідальними. Раніше атлети їздили на змагання, щоб здобути перемоги, задовольнити свої амбіції, порадувати тренерів, рідних, близьких і вболівальників. То зараз всі чітко розуміють, що нам треба вижити у цій війні, а для цього треба, щоб формувалася коаліція країн, які підтримують нашу державу у цій несправедливій агресії проти нас. І треба привертати увагу всього світу до цього, користуючись спортивними майданчиками. Зокрема, розповідати, в яких умовах ми тренувалися і як доводилося ховатися в укриттях. Щоб усі розуміли – хто є жертва, а хто агресор», - наголосив Беленюк.
Жан Беленюк — український спортсмен і політик. Борець греко-римського стилю. Багаторазовий чемпіон і призер світу, багаторазовий чемпіон і призер Олімпійських ігор.
Захід організував Український інститут національної пам’яті напередодні Дня Незалежності та Дня Прапора України для осмислення історичного й сучасного значення цих дат, надання ключових тез, експертних оцінок і широкого контексту.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
