Як Україна буде протидіяти SLAPP
Організатори: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Комітет ВРУ з питань свободи слова, ГО «Платформа прав людини», Національний комітет Міжнародної програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP).
Учасники: Ольга Герасим’юк - голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голова Національного комітету Міжнародної програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP); Євгенія Кравчук - народна депутатка України, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції; Олександра Степанова - виконавча директорка ГО «Платформа прав людини»; Ярослав Юрчишин - народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова; Тетяна Авдєєва - старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки»; Олена Демченко - старша проєктна менеджерка проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні»; Людмила Опришко - медіаюристка, адвокатка ГО «Платформа прав людини»; Володимир Зеленчук - юрист Інституту масової інформації; Ольга Вдовенко - директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини»; Даніл Сербін - медіаюрист, радник голови НСЖУ з юридичних питань; Ігор Розкладай - заступник директора ГО «Центр демократії та верховенства права».
До участі запрошені: представники державних органів у сфері медіа та прав людини, медіаюристи та правозахисники, журналісти та медіаменеджери, представники міжнародних організацій, експерти з питань свободи слова.
Модератор: Олександр Бурмагін - член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Питання до обговорення:
- Протидія SLAPP: міжнародні стандарти та практика європейських країн.
- Імплементація європейських стандартів в законодавство України.
- Роль медіа та громадянського суспільства в протидії SLAPP-позовам і впровадженні відповідних стандартів.
- Створення робочої групи з напрацювання законодавчих механізмів протидії SLAPP.
Коротко. Мета заходу – створення ефективних механізмів захисту свободи слова та журналістської діяльності від зловживань судовими позовами. Учасники заходу обговорять міжнародний досвід протидії SLAPP-позовам та шляхи адаптації кращих практик для України, роль медіа і громадянського суспільства у запобіганні зловживанням такими судовими позовами. Важливим результатом круглого столу стане створення робочої групи з напрацювання законодавчих механізмів протидії SLAPP-позовам, визначення її складу, структури та плану дій.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: presstvr@nrada.gov.ua (відділ комунікацій та зв’язків з медіа, тел: 278-75-75)
Акредитація триватиме до 18:00 24 червня 2025 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
У Раді напрацьовують механізми протидії зловживанням правом на позов, зокрема проти медійників
Народні депутати працюють над законодавчими ініціативами, які мають зупинити зловживання правом на позов. Перші напрацювання планують представити вже у вересні.
Про це повідомили учасники пресконференції, що відбулася в Укрінформі.
Як відомо, SLAPP-позови — це судові справи, які ініціюються з метою залякати, виснажити ресурсно або змусити замовкнути журналістів, активістів, правозахисників чи громадських діячів. Такі позови зазвичай не мають на меті виграти справу по суті, їхнє головне завдання — створити тиск через тривалу судову тяганину, фінансові витрати та загрозу репутації. У сучасному світі SLAPP-позови є загрозою для свободи слова та демократичного дискурсу, саме тому в багатьох країнах ЄС та за його межами розробляються законодавчі запобіжники проти їх застосування.
«Напрацювання законопроєкту щодо протидії SLAPP — не лише наша ініціатива, це й частина зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу. Ми маємо у нашому національному законодавстві чітко визначити, що таке SLAPP. Також нам потрібно знайти ефективні запобіжники від зловживань правом на позов. Адже подібні справи не лише тиснуть на журналістів і активістів, заважатимуть їх професійній діяльності, а й навантажують судову систему, яка й без того перевантажена через війну та інші виклики», - зазначив голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Він також наголосив, що робота над цим питанням триває у тісному партнерстві з юристами, представниками громадських організацій, експертами, Радою Європи.
«Ми прагнемо виробити рішення, які враховують українські реалії і водночас відповідають міжнародним стандартам. Це — наша відповідальність перед журналістами, перед суспільством і перед майбутнім України в ЄС. Проте наразі топ-проблемою для медіа залишається агресія Росії», - додав парламентарій.
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк навела приклади SLAPP-позовів проти українських журналістів, акцентувала на важливості закріплення терміну на законодавчому рівні та регулювання вирішення цих питань.
Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук також наголосила на пріоритетності законодавчого регулювання питання SLAPP-позовів та закликала звернути увагу на міжнародний досвід.
«Рада Європи проводить тренінги для суддів щодо SLAPP, це цікаво, корисно та актуально. Ми бачимо, як Росія використовує SLAPP-інструменти в інших країнах, зокрема через олігархів, які подають позови проти журналістів у Великій Британії, Данії та інших країнах Європи. Це — елемент гібридної війни», - підкреслила політик.
Вона наголосила, що робоча група щодо напрацювання відповідного законодавства має працювати швидко та ефективно, аби імплементувати його якомога раніше.
Народний депутат, член Комітету з питань свободи слова Євгеній Брагар акцентував на важливості збереження балансу між правом на захист честі та гідності і недопущенням зловживань через SLAPP-позови.
«Ми йдемо по тонкому льоду. З одного боку — потреба захистити журналістів від тиску через суди, з іншого — важливо не нівелювати право громадянина на судовий захист. Наше завдання — знайти рішення, яке не суперечить ані праву на свободу слова, ані європейським фундаментальним стандартам прав людини», - пояснив він.
Народний депутат Максим Бужанський під час обговорення звернув увагу на необхідність розробки двох окремих законопроєктів у межах протидії SLAPP-позовам.
«Йдеться не про один, а про два законопроєкти. Один із них — має дати чітке визначення, що саме є SLAPP. Це майже філософська робота, де ми маємо врахувати європейські норми й адаптувати їх до українського законодавства. Другий законопроєкт — більш технічний і стосуватиметься вже безпосередньо відповідальності за порушення. Тут можна буде використати вже наявні механізми, як ми це зробили у випадку з антисемітизмом», — пояснив він.
Бужанський підкреслив, що ця ініціатива має внутрішню цінність для України, суспільства та медіа, а не є виключно вимогою євроінтеграційного процесу.
За його словами, до процесу напрацювання рішень також варто залучити Комітет Верховної Ради з питань правової політики, аби відповідні механізми були інтегровані у законодавчу практику судової системи.
Своєю чергою старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Тетяна Авдєєва зауважила, що на державному рівні необхідне оновлення законодавства, ефективний менеджмент судових справ, регулювання компенсації для постраждалих від SLAPP-позовів, навчання суддів, адвокатів, прокурорів, працівників судового апарату тощо, покращення доступу до позасудових механізмів.
За словами депутатів, робоча група вже підготувала проєкти пропозицій, які планується презентувати восени. Після цього розпочнеться етап адвокації напрацювань у парламенті.
Парламентарії зазначили, що якість документа, широка комунікація з суспільством, суддями та правоохоронними органами, а також підтримка медіаспільноти будуть ключовими чинниками успіху.
Як повідомляв Укрінформ, рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився з початком повномасштабної війни. Впродовж останніх трьох років цей показник залишається високим та не падає до рівня довоєнного часу.
Відео:
