Правосуддя щодо воєнних злочинів - бачення, виклики, висвітлення
Організатор: Institute for War & Peace Reporting (IWPR).
Учасники: Наталя Гуменюк - журналістка, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу, співзасновниця проєкту про воєнні злочини «Свідчить Україна»; Олександр Павліченко - Гельсінська група з прав людини; Анастасія Савова - “Ціна Свободи”; Максим Єлігулашвілі - коаліція “П’ята ранку”; Оксана Гриниченко - співзасновниця, членкиня правління ГО "Нумо, сестри!"; В'ячеслав Ліхачов - член експертної ради Центру громадянських свобод; Юрій Бєлоусов - керівник департаменту війни Офісу Генерального прокурора України; Вероніка Плотнікова - керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків воєнних та інших міжнародних злочинів; Михайло Одарюк - заступник голови Ірпінського суду; Марина Бондаренко - суддя-спікерка Дарницького районного суду; Оксана Максименюк - юристка Інституту розвитку регіональної преси; Євгенія Моторевська - керівниця відділу розслідування воєнних злочинів The Kyiv Independent; Євгенія Вірлич - головна редакторка Kavun.city; Оксана Мацьопа - журналістка-фрілансерка.
Модератори: Марина Безкоровайна, Ольга Головіна.
Питання до обговорення:
- Роль громадських організацій у процесі правосуддя щодо воєнних злочинів.
- Якою правоохоронні органи бачать співпрацю з медіа і ГО щодо документації, розслідування та справедливого покарання учасників понад 150 тисяч випадків воєнних злочинів?
- Презентація посібника «Судові процеси щодо воєнних злочинів».
Коротко. Інститут висвітлення війни та миру підготував посібник «Судові процеси щодо воєнних злочинів». Під час презентації видання учасники заходу обговорять виклики, з якими стикається українське та міжнародне правосуддя на шляху до справедливого покарання воєнних злочинців.
Довідково. Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) – це міжнародна некомерційна організація з головними офісами в Лондоні, Вашингтоні та Амстердамі, що працює зі ЗМІ та громадянським суспільством у майже трьох десятках країн світу, які перебувають в умовах кризи, конфлікту чи трансформації. IWPR працює в Україні з 2014 року за донорської підтримки урядів Норвегії, Нідерландів, ЄС, Великої Британії та США.
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Акредитація триватиме до 17:00 15 квітня 2025 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
У Києві презентували посібник "Судові процеси щодо воєнних злочинів"
Інститут вивчення війни та миру презентував посібник "Судові процеси щодо воєнних злочинів".
Про це повідомила юристка Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк на пресконференції в Укрінформі.
"Окрім майже 160 тисяч офіційно зареєстрованих воєнних злочинів, в Україні ще багато тих, хто не звернувся. Це стосується тих, хто виїхали після окупації, а також тих, хто зараз перебуває на окупованих територіях. Це території, щодо яких неможливо отримати заяви про вчинення злочинів або провести розслідування. ...Як має відбуватись процес, ми намагались показати у цьому посібнику", - розповіла Максименюк.
За її словами, посібник стане у пригоді представникам громадськості та журналістам. У ньому, зокрема, йдеться про визначення воєнних злочинів, роль міжнародних судів та наявні механізми притягнення воєнних злочинців до відповідальності.
"Ми маємо пам'ятати, що досягнення справедливості - це покарання винних. Інакше суспільство зневіриться, для чого звертатись до правоохоронних органів", - наголосила Максименюк.
Своєю чергою представник Гельсінської групи з прав людини Олександр Павліченко наголосив, що громадськість має сфокусуватись передусім на жертвах воєнних злочинів.
"Державна політика повинна бути максимально компенсаторна за фізичні, матеріальні та моральні втрати. Наша організація працює передусім з наданням правової допомоги. Як показник, на 2025 рік у нас заявлено 203 комунікації у ЄСПЛ. Тобто, ми маємо відпрацювати і не втратити жодну справу, які розглядаються у Європейському суді з прав людини. І це закріплення правових фактів, яке буде працювати далі, можливо, коли РФ зміниться та почне виконувати рішення міжнародних інстанцій", - заявив Павліченко.
Як повідомляв Укрінформ, від початку повномасштабної війни станом на 16 квітня в Україні зареєстровано 159 тисяч воєнних злочинів.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк