Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2024

Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2024

Укрінформ
28 січня, 11:00 - фахова дискусія на тему: «Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2024».

Організатори: Центр Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Учасники: Юрій Якименко - президент Центру Разумкова; Михайло Міщенко – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова; Віктор Єленський - голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті; Томас Біррінгер - керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Malacenko Alexandru - Посольство Республіки Молдова в Україні; Ростислав Павленко - народний депутат України; Людмила Филипович - філософиня, релігієзнавиця. докторка філософських наук, професорка, завідувачка Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г.С.Сковороди Національної Академії наук України.      

До участі запрошені: представники органів влади, дипломатичного корпусу, політики, вітчизняні та зарубіжні науковці, експерти.

Питання до обговорення:

  • Вплив широкомасштабної російської агресії на стан і характер релігійності українського суспільства, на роль і місце релігії у задоволенні духовних потреб громадян. Тенденції конфесійного та церковного самовизначення громадян.
  • Ставлення суспільства до церкви, бачення її цілей і завдань в умовах війни. Роль і місце соціального служіння церкви, оцінка його здійснення різними церквами та релігійними організаціями після початку широкомасштабної війни Росії проти України.
  • Стан міжконфесійних, міжцерковних та державно-церковних відносин, ставлення суспільства до внесених у 2024 році змін до законодавства, що регулює діяльність релігійних організацій в Україні.

Коротко. Під час дискусії будуть презентовані інформаційні матеріали Центру Разумкова «Релігія і Церква в українському суспільстві: 2000–2024», підготовлені в рамках проєкту, що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Матеріали містять результати соціологічного моніторингу церковно-релігійної ситуації в Україні (2000–2024 рр.), у тому числі останнього загальнонаціонального опитування, проведеного у жовтні 2024 року.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Кількість віруючих із 2022 року дещо знизилася - дослідження

У 2022 році в Україні фіксували зростання числа людей, які визнають себе віруючими. Проте у 2023-2024 році їх число дещо знизилося - з 74% до 68%.

Про це під час презентації в Укрінформі дослідження "Релігія і церква в українському суспільстві: 2000-2024 рр." сказав заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

"У 2023-2024 роках, порівняно з 2022 роком число тих, хто назвав себе віруючими дещо знизилося. Якщо у 2022 році віруючих було 74%, то за даними опитування 2024 року їх частка становила 68%", - сказав Міщенко.

Загалом, за його словами, українське суспільство демонструє досить високий рівень релігійності. Зокрема, як зазначив Міщенко, станом на кінець 2010 року порівняно з 2000-м число громадян, які визнають себе віруючими, збільшилася з 58% до 71%. До 2020 року ця частка коливалася в значеннях близьких до 70%. Водночас, дослідження, які проводилися після початку гібридної війни у 2014 році (76%), і після початку повномасштабної війни у 2022 році (74,1%) фіксували зростання числа тих, хто вважає себе віруючими. У 2021 році віруючими себе вважали 67,8%.

За даними дослідження, захід країни традиційно характеризується найвищим рівнем релігійності (85% тут вважають себе віруючими), Схід – найнижчим (55%). Однак, порівняно з 2000 р. частка тих, хто вважає себе віруючими, у Центральному, Південному та Східному регіонах зросла, тоді як у Західному регіоні вона порівняно з 2000 р. не змінилася.

Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими. У 2024 р. найменше віруючих серед 18-24-річних – 52%, тоді як в інших вікових групах - від 61% до 76%).

Cеред жінок віруючих більше порівняно з чоловіками (76% і 58%, відповідно). Частка віруючих є вищою серед жителів сіл (76,5%), ніж серед жителів міст (63,5%).

Також, як зазначив Міщенко, декларування респондентами в належності до певної релігійної конфесії не обов'язково пов'язано із тим, що люди є віруючими.

"Серед тих, хто назвався вірними Православній церкві України, 10% віднесли себе до тих, хто коливається між вірою і не вірою. Серед вірних УПЦ Московського патріархату таких 9%. І менше таких серед вірних Українській греко-католицькій церкві, лише 2,5%. Особливо висока частка тих, хто коливається між вірою і невір'ям - це ті люди, які відносять себе до православних. Наприклад, не належить до жодної православної церкви. І серед тих, хто відноситься до християн, але не відносять себе до жодної конфесії (майже 10%)", - сказав Міщенко.

Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 25 по 31 жовтня 2024 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

За 10 років в Україні знизилася частка тих, хто вважає себе православними - дослідження

З 2014 по 2024 рік в Україні знизилася частка тих, хто вважає себе православними - з 70% у 2014 році до 55% у 2024-му.

Про це під час презентації в Укрінформі дослідження "Релігія і церква в українському суспільстві: 2000-2024 рр." сказав заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

"Стосовно конфесійної належності респондентів, то після 2014 року спостерігається тенденція до зниження числа тих, хто відносить себе до православних. Частка їх зменшилася з 70% у 2014 році, до 55% у 2024 році серед усього населення. Певною мірою це пов’язано з тим, що віднесення себе до православ’я значною мірою зумовлено, можливо, не стільки релігійними переконаннями громадян, скільки певною культурною традицією, бо православ’я є традиційною конфесією в Україні. У зв’язку з цим ми спостерігаємо значні коливання у числі тих, хто відносить себе до православних", - сказав Міщенко.

За даними дослідження, за період з 2014 по 2024 рік дещо зросла частка греко-католиків - з 8% до 12% серед усіх опитаних, ще 10% назвало себе християнами, але не віднесли себе до певної конфесії, а 18% відповіли, що не відносять себе до жодного з віросповідань.

Як зазначив Міщенко, найбільше число православних є характерним для центрального регіону - 67%, на півдні - 56%, на сході - 53%, на заході України частка православних становить 38%, тоді як 40% жителів усього регіону віднесли себе до греко-католиків.

Як додав Міщенко, так само як з віком зростає число віруючих, так і частка православних більша серед людей старшого віку. Серед молоді вона становить лише 41%, а серед людей, кому 60 і більше років, 61%.

Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 25 по 31 жовтня 2024 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

У 2024 році 35% вірян віднесли себе до Православної церкви України, 5,5% до УПЦ (МП) - дослідження

У 2024 році 35% опитаних вірян віднесли себе до Православної церкви України, водночас лише 5,5% назвали себе вірянами УПЦ (МП).

Про це під час презентації в Укрінформі дослідження "Релігія і церква в українському суспільстві: 2000-2024 рр." повідомив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

"За останні роки, після початку повномасштабної війни, спостерігалося зростання частки тих, хто відносить себе до Православної церкви України, власне, воно почалося ще до початку повномасштабної війни. У 2021 частка тих, хто відносили себе до ПЦУ, становило 24%. У 2022 році після початку повномасштабної війни вона збільшилася до 36%, а в 2023 році - до 42% серед усіх опитаних. Хоча у 2024 році ця частка зменшилася до 35%, тобто до показників 2022 року", - сказав Михайло Міщенко.

Він зазначив, що зменшення числа вірних ПЦУ у 2024 році порівняно з 2023 роком співвідноситься зі зменшенням загального числа православних.

За даними дослідження, найбільша частка вірних ПЦУ в центральному регіоні - 45%, на півдні та заході - 28%, на сході - 29,5%.

Водночас, як наголосив Міщенко, після початку повномасштабної війни Росії проти України істотно менше стало тих, хто відносять себе до вірян УПЦ (Московського патріархату).

"У 2021 році таких було 13%, тоді як за даними останнього опитування, такі становлять 5,5%", - сказав Міщенко.

Найбільше, за його словами, вірян УПЦ МП у південному регіоні - 10%, у західному, центральному, східному регіонах - 5% від усіх опитаних.

"Що стосується позиції вірних (які заявили про свою належність до Української православної церкви - ред.), чомусь лише 5,5% говорить, що належать до УПЦ. Тому що люди не хочуть себе ототожнювати з Московським патріархатом. Переважна більшість з вірних УПЦ - це чесні люди, які не хочуть себе ототожнювати з Московським патріархатом. Точну кількість вірян УПЦ підрахувати зараз не можемо", - сказав в коментарі Укрінформу голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

Також, за даними дослідження, зменшилася частка тих, хто вважає себе православними, але не віднесли себе до жодної православної церкви. У 2021 році таких було 19%, а в 2022 році 14%.

За даними дослідження, станом на 2024 рік, 55,4% опитаних заявили, що відносять себе до православʼя, при цьому 13,7% не уточнили, до якої саме православної церкви себе відносять. 44% не відповіли на це питання або їм його не ставили. Майже 12% респондентів заявили, що є греко-католиками, 1% - римо-католиками, 2,5% віднесли себе до протестантських та євангелічних церков, 9,8% заявили, що є просто християнами.

Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 25 по 31 жовтня 2024 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Як повідомляв Укрінформ, за даними соціологічного дослідження "Релігія і церква в українському суспільстві: 2000-2024 рр." з 2014 по 2024 рік в Україні знизилася частка тих, хто вважає себе православними - з 70% у 2014 році до 55% у 2024 році.

Лише 25% українців відносять себе до конкретної релігійної громади - дослідження

Лише 25% українців відносять себе до конкретної релігійної громади.

Про це під час презентації в Укрінформі дослідження "Релігія і церква в українському суспільстві: 2000-2024 рр." сказав заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

"Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади. За даними нашого опитування, лише 25% респондентів відповіли, що належать до релігійної громади, що істотно менше від частки тих, хто назвав себе віруючими (68% станом на 2024 рік - ред.). Навіть менше від частки тих, хто віднесли себе до православних (55% станом на 2024 рік - ред.). Щоправда у 2020 році таких було ще менше, лише 16%", - сказав Міщенко.

За його словами, найбільше членів релігійних громад на заході країни - 48%. У центральному регіоні - 20%, на сході - 17%, а на півдні лише 10%.

За даними дослідження, серед опитаних 11% відносять себе до громад ПЦУ, у 2021 році таких було 6%.

Члени греко-католицьких громад становлять 7% від усіх опитаних, у 2021 році про це заявили 6% опитаних.

Членами громад УПЦ МП назвали себе 3% від усіх опитаних. У 2021 році таких було 4%.

Як зазначив Міщенко, 52% опитаних заявили, що відвідують релігійні служби. Водночас лише 34% з них зазначили, що відвідують релігійні служби регулярно, раз на тиждень.

Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 25 по 31 жовтня 2024 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-