
Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова та державні атрибути
Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва .
Учасники: Поліна Бондаренко - аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Михайло Міщенко - заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова; Антон Грушецький - виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
Модератор: Олексій Гарань - науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Питання до обговорення:
- Як громадяни України сприймають свою належність до української нації?
- Яким є «взаємне» сприйняття мешканців Західної та Східної України?
- Наскільки громадяни України відчувають гордість за своє громадянство та як вони ставляться до атрибутів незалежної української держави?
- Відкриття кордонів: виклики чи пряма загроза.
- Виїздити чи залишатися: чинники, що впливають на рішення громадян.
- Ситуація та життя на окупованих територіях – оцінка громадян.
- Рідна мова спілкування: як змінюється її сприйняття як престижної?
Коротко. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціональних репрезентативних опитувань, проведених у грудні 2024 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, упродовж 20 вересня – 3 жовтня 2024 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та в червні 2024 року соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей та Криму.
Довідково. Пресконференція «Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова та державні атрибути» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів пресконференції є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставитизапитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа та реєстрація учасників - за посиланням.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Переважна більшість українців вважає престижним розмовляти українською - опитування
В Україні 75,5% громадян вважають, що українською мовою розмовляти престижно.
Про це свідчать результати проведеного Центром Разумкова опитування, які оприлюднив на пресконференції в Укрінформі заступник директора соціологічної служби Центру Михайло Міщенко.
Зокрема, на запитання, якою мовою більш престижно розмовляти серед їхніх друзів і колег по роботі чи навчанню, українську назвали 75,5% респондентів, 6% - російську, 16% відповіли «байдуже якою».
За словами Міщенка, у 2015 році розмовляти українською вважали престижним 43% респондентів, 21,5% опитаних обрали російську, а 29% громадянам було байдуже, якою мовою розмовляти.
Під час опитування також досліджувалося, яка кількість громадян володіє українською на вільному рівні. 69,5% респондентів відповіли, що вільно володіють українською, 27% - що їхнього рівня достатньо для спілкування тільки на побутовому рівні, 2% заявили, що погано розуміють українську, а 0,5% - що взагалі її не розуміють.
За даними дослідників, у Західному регіоні вільно володіють українською мовою 95% опитаних, у Центральному – 65%, у Південному – 60%, у Східному – 50%.
При цьому українську мову назвали рідною 78% респондентів. Міщенко зауважив, що у 2017 році таких громадян було 68%, у 2015 році - 60%, у 2006 році - 52%.
Ще 13% опитаних відповіли, що і українська, і російська мови є однаковою мірою для них рідними.
Частка тих, хто назвав рідною українську мову, порівняно з 2006 роком зросла: у Західному регіоні з 90% до 98%, у Центральному – з 72% до 87%, у Південному – з 41% до 57%, у Східному – з 32% до 48%.
Опитування засвідчило, що вдома розмовляють лише українською або переважно нею 70,5% респондентів. У 2015 році таких було 50%, у 2006-му – 46%.
Лише або переважно російською розмовляють удома 11% опитаних (у 2015 році таких було 24%, у 2006-му – 38%), розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% респондентів.
За межами дому, наприклад на роботі і навчанні, спілкуються лише або переважно українською 72% опитаних. У 2023 році таких було 65%, у 2015-му - 46%.
Опитування проводилося у період з 6 по 12 червня 2024 року на територіях, що контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Як повідомлялося, за результатами моніторингу функціонування державної мови в освітньому процесі, українську мову вважають рідною 74 відсотки учнів та учениць закладів загальної середньої освіти.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк