Тринадцять пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах війни у 2025 році

Тринадцять пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах війни у 2025 році

Укрінформ
21 січня, 11:00 - брифінг на тему: «13 пріоритетних кроків держави у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України у 2025 році».

Організатор: Центр прав людини ZMINA.

Учасники: Альона Луньова - адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA; Ксенія Гедз - координаторка з питань адвокації Благодійного фонду “Право на захист”; Ольга Скрипник, - голова правління Кримської правозахисної групи; Наталя Юрлова - юристка ГО “Донбас SOS”; Юлія Матвійчук - координаторка напряму правозахисту БФ “Схід SOS”.

Модераторка: Марія Красненко - експертка з питань внутрішнього переміщення.

Чому це важливо?

Збройна агресія Російської Федерації, розпочата з окупації Криму у лютому 2014 року, призвела до масових руйнувань та вбивств, поранень сотень тисяч людей, переміщення мільйонів українців як всередині держави, так і за її межами. Під окупацією надалі залишаються частини Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Донецької, Луганської областей, Автономна Республіка Крим і місто Севастополь. Подолання наслідків бойових дій, обстрілів українських населених пунктів та енергетичної інфраструктури, які продовжуються і у 2025 році, потребують подальших спільних дій держави, громадянського суспільства, міжнародних партнерів.

Під час заходу коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оприлюднять консолідовану позицію про пріоритетні кроки держави щодо захисту прав людини у 2025 році, реалізація яких дозволить забезпечити послідовну державну політику стосовно постраждалих внаслідок війни, сприятиме досягненню справедливості та забезпечить передбачуваність дій держави до тих, хто постраждав від дій РФ в Україні.

Довідково. До складу коаліції входять Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас SOS”, ГО “Крим SOS”, БФ “Право на захист”, БФ “Схід SOS”, ГО “Громадський холдинг ”ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: iz@zmina.ua.

Акредитація триватиме до 18:00 20 січня 2025 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Правозахисники назвали пріоритетні кроки для держави у сфері захисту прав людини під час війни

Коаліція організацій із захисту прав людей, постраждалих від збройної агресії Росії проти України, оприлюднила рекомендації стосовно того, які пріоритетні кроки має здійснити держава у 2025 році для підтримки постраждалого населення.

Їхня презентація відбулася в Укрінформі.

Як зазначила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, одним з кроків має стати гармонізація кримінального законодавства України з міжнародним, зокрема в частині імплементації положень Римського Статуту МКС.

"Законодавчі ініціативи, які є імплементаційними, які дозволяють Римський статут ратифікувати, повноцінно застосовувати ці норми, які стосуються злочинів проти людяності, притягати до відповідальності осіб, які вчиняють ці злочини, - все це потребує додаткової розробки. ...Ці імплементаційні законопроєкти мають бути відповідні до норм міжнародного права і з урахуванням тієї практики, яка вже є по майже 150 тис. проваджень, які відкриті після початку широкомасштабного вторгнення", - сказала вона.

Луньова також наголосила на необхідності зміни законодавства та підходів щодо притягнення до відповідальності звинувачених в колабораціонізмі. За її словами, проваджень зареєстровано вже понад 9 тисяч.

"Але ми бачимо, що ця практика не відповідає міжнародним стандартам, зокрема нормам міжнародного гуманітарного права. І дуже важливо, щоби цього року зміни до Кримінального кодексу нарешті були внесені і відбулися зміни в практиці застосування цього кримінального законодавства до тих людей, які виживали в окупації і забезпечували виживання інших на окупованих територіях", - сказала представниця ZMINA.

Крім того, важливим є убезпечення українців, які опинилися на ТОТ і були змушені отримати паспорти РФ, від втрати українського громадянства. Потрібно врегулювати й питання визнання інформації, яка міститься в документах, виданих окупаційною "владою", як-от актів цивільного стану, медичних довідок, документів про право власності тощо.

Своєю чергою координаторка з питань адвокації БФ "Право на захист" Ксенія Гедз наголосила на забезпеченні ефективного функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене або пошкоджене майно.

"У 2023 році було прийнято закон, який передбачає національний компенсаційний механізм за знищене або пошкоджене житло, нерухомість. Проте два роки імплементації цього закону вказує на ряд системних комплексних недоліків, зокрема.., в контексті неможливості отримати компенсацію за ті об'єкти житлової нерухомості, які знищені до початку повномасштабного вторгнення 22 лютого 2022 року, а також неможливість отримання компенсації за ті об'єкти, які станом на початок повномасштабного вторгнення розміщувалися на тимчасово окупованій території", - сказала Гедз.

За її словами, право на отримання компенсації також обмежено для власників житлової нерухомості, розташованої у зоні активних бойових дій або на окупованій території. У цьому зв'язку Гедз нагадала, що в Україні прийнято закон, який прирівнює знищення та пошкодження об'єкта нерухомості в зоні активних бойових дій або на ТОТ до фактично знищених. "Водночас... держава зобов'язана забезпечити економічне обґрунтування імплементації цього закону", - наголосила вона.

Представниця БФ також звернула увагу на те, що доступ до національної компенсаційної процедури значно ускладнений через те, що право власності на нерухоме майно, яке виникло до 1 січня 2014 року, неможливо зареєструвати в Єдиному реєстрі.

"Доказами виникнення права власності є паперові документи. Беручи до уваги, що архіви БТІ втрачені, фактично, власники нерухомого майна, відомості про яке не внесені у державний реєстр речових прав, позбавлені можливості доступу до компенсаційної процедури", - наголосила Гедз.

Серед інших рекомендацій правозахисників - внесення змін до законодавства щодо забезпечення прав ВПО, зокрема про додаткові гарантії у вигляді допомоги на проживання, соціальні та пенсійні виплати незалежно від дати переміщення тощо, підтримка дітей та молоді з ТОТ, створення місць для евакуйованих людей літнього віку та людей з інвалідністю.

Також, на їхню думку, держава має пріоритезувати інтеграцію жителів ТОТ, підтримку ВПО та інших постраждалих від російської агресії, запровадити цілісну систему підтримки постраждалих, забезпечити реалізацію прав і захист інтересів українських громадян, яких російська влада позбавила волі.

До Коаліції організацій, які з 2014 року опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять: Центр прав людини ZMINA, ГО "Донбас SOS", ГО "Крим SOS", БФ "Право на захист", БФ "Схід SOS", ГО Громадський холдинг "Група впливу", БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-