50 кроків на допомогу цивільним заручникам: соціальний і правовий захист

Організатор: ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».

Учасники: Ігор Котелянець - голова ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля»; Катерина Левченко - адвокатка, керівниця юридичного напрямку ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля»; Тетяна Гулевська - мати політв’язня Григорія Сінченка (онлайн); Андрій Захтей - експолітв’язень, який у 2023 р. був звільнений у зв’язку з закінченням терміну незаконного ув’язнення (онлайн); Вадим Климюк - юрист ГО «Блакитний птах»; Антоніна Шостак - адвокатка, голова правління ГПО «Егіда-Запоріжжя»; Людмила Гусейнова - звільнена з незаконного увʼязнення у 2022 р., правозахисниця, директорка з комунікацій ГО «СЕМА Україна».

Модераторка: Ірина Яковенко.

Питання до обговорення:

• Чому Обʼєднання підготувало цей звіт: якого результату хоче досягти?
• Чому не всі, хто пережив незаконне ув'язнення, можуть отримати державний захист?
• Чому звільненні цивільні не за офіційними обмінами не визнаються державою як позбавлені свободи?
• З якими проблемами стикаються звільнені цивільні та їхні родичі у взаємодії з Мінреінтеграції та Міжвідомчою комісією?
• Які права мають цивільні заручники та родичі під час розгляду їхніх заяв?
• Які види допомоги гарантує держава цим категоріям постраждалих згідно з Законом?
• Чи отримують звільнені політв’язні та цивільні заручники ці види допомог в реальності?
• Медична, психологічна та соціальні види допомог від держави: якими вони мають бути, щоб  дійсно покривати реальні потреби звільнених?

Чому це важливо?

Десять років війни РФ проти України. Десятки тисяч незаконно ув’язнених цивільних громадян. Два роки з моменту ухвалення Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», масштабний аналіз ефективності якого став темою аналітичного звіту ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля». Його експерти, з-поміж інших правозахисних організацій та урядових структур, брали участь в розробці та просуванні цього закону. Необхідно було створити дієві механізми комплексного соціального та правового захисту незаконно ув'язнених цивільних та їхніх родичів — регулярна грошова допомога, медична та психологічна реабілітація, забезпечення житлом, безоплатна освіта та ціла низка інших видів допомоги. Проте, представники ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» вважають, що мета не була досягнута.

Чому так відбувається та, найголовніше, як це виправити? Відповіді на ці запитання та 50 рішень для влади, щоб забезпечити комплексний захист цивільних заручників - містяться в аналітичному звіті, який презентуватимуть учасники заходу.

Довідково. ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» – неполітичний громадський рух, який з 2017 року бореться за звільнення людей, що потрапили за московські ґрати.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com. 

Акредитація триватиме до 12:00 17 квітня 2024 р., для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Роботу комісії щодо встановлення факту полону необхідно привести у відповідність до законодавства - адвокат

Роботу Комісії з питань встановлення факту полону, яка функціонує при Мінреінтеграції, треба привести у відповідність до законодавства, зокрема у відповідність до закону "Про адміністративну процедуру".

Про це під час презентації в Укрінформі аналітичного моніторингового звіту "Чому незаконно ув’язнені цивільні залишились без комплексного соціального захисту від держави", який підготувала ГО "Об’єднання родичів політв’язнів Кремля", сказала адвокатка, керівниця юридичного напрямку організації Катерина Левченко.

"Обов'язково потрібно привести у відповідність до законів "Про адмінпроцедуру" і "Про адмінпослуги" роботу міжвідомчої комісії. Те, що вони колективний орган, не звільняє їх від обов'язку виконувати вимоги закону і нормально комунікувати із заявниками", - зазначила вона.

Левченко зауважила, що заявникам не надається рішення міжвідомчої комісії (щодо питання визнання факту позбавлення волі особи - ред.).

"У найкращому випадку надається лист Мінреінтеграції, де вказано, що особі відмовлено і що голосів було недостатньо. Що далі з цим робити - нікому із заявників не зрозуміло", - поінформувала вона.

Адвокатка, голова правління громадської правозахисної організації "Егіда-Запоріжжя" Антоніна Шостак додала, що відмови, які надає Мінреінтеграції, взагалі не містять будь-якої суттєвої інформації.

"Я як юрист не можу пояснити людині, на якій підставі їй відмовили, якщо вона зібрала повний пакет документів, надала їх, якщо заява написана правильно, якщо все чітко, як це викладено у законі - і жодних аргументів не наведено. Це однозначно порушення прав людини", - вважає Шостак.

На думку голови ГПО "Егіда-Запоріжжя", будь-яка інституція, тим більше орган влади, має аргументувати, чому звернення не було розглянуто або чому є така відмова.

Керівниця юридичного напрямку ГО "Об’єднання родичів політв’язнів Кремля" зазначила, що навіть не всі ці заяви потрапляють на розгляд комісії.

"Мінреінтеграції має таку звичку, що їхній внутрішній комітет розглядає заяви та самостійно надає відмови заявникам через те, що там чогось не вистачає. Певна частина заяв до комісії навіть не доходить", - поінформувала вона

Левченко додала, що минулого року набув чинності закон "Про адмінпроцедуру", який передбачає, що взаємодія між заявниками та органами держвлади має бути уніфікована. За її словами, у цьому законі виписані права заявників та права і відповідальність органу, який розглядає їхні заяви та приймає нормативний акт відносно них.

"Закон передбачає, що жодного рішення щодо особи (не має ухвалюватися - ред.) без неї, що особа має право бути присутньою під час розгляду її кейсу, що вона має право бути заслуханою і отримати вмотивовану відповідь. Це - найголовніші моменти, які найбільше непокоять заявників", - зазначила Левченко.

Як повідомлялося, у грудні минулого року в Україні набув чинності євроінтеграційний закон про адміністративну процедуру.

Закон про соцзахист осіб, яких РФ незаконно позбавила волі, треба актуалізувати - експерт

Закон "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії Росії проти України та членів їхніх сімей" потрібно актуалізувати.

Про це під час презентації в Укрінформі аналітичного моніторингового звіту "Чому незаконно ув’язнені цивільні залишились без комплексного соціального захисту від держави", який підготувала ГО "Об’єднання родичів політв’язнів Кремля", сказав голова цієї громадської організації Ігор Котелянець.

"Ми почали моніторити, чи працює цей закон, одразу після того, як він вступив у дію, з 19 листопада 2022 року. І не можна сказати, що це - поганий закон. На мою думку, це чудовий закон, якби він ще і запрацював так, як потрібно. На цей момент він не є актуальним з точки зору покриття всіх категорій незаконно ув'язнених цивільних внаслідок збройної агресії РФ. Цей закон потрібно актуалізовувати і приводити у відповідність до реальності", - зазначив він.

За його словами, цей закон враховує дійсність, яка була в Україні до повномасштабної війни. У ньому фігурували 2 категорії, на які поширюється дія документа, - цивільні заручники і політв'язні.

"Зараз ми бачимо, що тисячі людей на ТОТ у 2022-2024 роках поступово стають жертвами незаконних ув'язнень, але при цьому їх не можна назвати ні політв'язнями з точки зору цього закону, ні цивільними заручниками, бо окупант не висуває відкритих вимог, коли він ув'язнює цих людей, що він хоче в обмін на їхнє звільнення", - поінформував експерт.

Він сказав, що інше питання, висвітлене у звіті, стосується того, чи вдається людям, які пережили незаконне ув'язнення, отримати від держави визнання цього факту. За його словами, багатьом заявникам не вдається цього зробити.

"І вони констатують, що в комісії при Мінреінтеграції, до якої вони звертаються, їм не надають відповіді, що рішення по них іноді ухвалюються місяцями, що їм відмовляють і що ці відмови є невмотивованими. Тобто, комісія, коли відмовляє, не пояснює, чому це робить", - зазначив голова ГО "Об’єднання родичів політв’язнів Кремля".

Котелянець додав, що третій розділ звіту стосується пільг і послуг, які мала б отримувати ця група людей.

"Тут основна проблема в тому, що їм законом гарантована повноцінна медична, психологічна, реабілітаційна допомога, різні сервіси, але вони у більшості своїй не працюють так, як було прописано", - поінформував він.

За його словами, люди, звільнені з незаконного ув'язнення, отримали специфічний досвід, більшість з них пройшли тортури. Тож, на його думку, їм не можна пропонувати стандартний пакет послуг, який мають звичайні українці.

"Ці люди вже мають певні зміни у здоров'ї, іноді йдеться про тяжкі захворювання. Все спричинено тим досвідом, який вони отримали у полоні. І на сьогодні держава нічого у цьому плані не гарантує, лише декларує у цьому законі, що хоче надавати комплексний захист", - сказав Котелянець.

Правозахисниця, директорка з комунікацій ГО "СЕМА Україна" Людмила Гусейнова закцентувала увагу, що на цей час законом взагалі не передбачена стоматологічна допомога. "Але для людей, які там утримуються роками, це одне з перших питань, які треба вирішувати", - зазначила вона.

Голова ГО "Об’єднання родичів політв’язнів Кремля" зауважив, що наразі жодна звільнена людина не знає, чи отримає у довгостроковій перспективі комплексний захист.

"Вона зараз не може його отримати, бо не існує відповідних порядків і постанов. І це питання на сьогодні не врегульоване, хоча вже два роки цій повномасштабній війні", - додав він.

За його словами, правозахисники у цьому звіті сформулювали 50 пропозицій до органів держвлади, що потрібно зробити, щоб комплексний соціальний і правовий захист для людей, які пережили полон або незаконне ув'язнення, запрацював.

Відповідаючи на запитання Укрінформу про те, чи планують вони надавати ці пропозиції робочій групі при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, яка опікуватиметься питанням цивільних громадян України, незаконно позбавлених особистої свободи Росією, Котелянець зауважив, що вони розглядають цю робочу групу як орган, який надасть їм нові потужності і можливості.

"Ми сподіваємося, що у рамках цієї робочої групи у нас буде прямий доступ до заступників міністрів, самих міністрів, директорів департаментів. Ми це розглядаємо зараз як такий головний майданчик, через який транслюватимемо всі викладені тут пропозиції", - зазначив він.

Як повідомлялося, 16 квітня у Києві пройшла презентація робочої групи при Координаційному штабі з питань поводження із військовополоненими, яка опікуватиметься питанням цивільних українців, незаконно позбавлених особистої свободи Росією.

Відео:

Videо:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк