Інститут військового омбудсмена: іноземний досвід і уроки для України

Організатори: Олександр Нотевський, Максим Костецький.

Спікери: Олександр Нотевський - аналітик Центру формування політики; Марта Лігус -  аналітик Центру формування політики.

Чому це цікаво? 

Презентація дослідження Центру формування політики на тему “Інститут військового омбудсмена: іноземний досвід і уроки для України”.

Центр формування політики — громадська організація, що сприяє утвердженню в Україні верховенства права, справедливості, доброчесності, забезпечення неухильного дотримання прав людини та можливості реалізації для кожного.

Військовий омбудсмен — це спеціалізований інститут захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей.

Організатори зазначають, що після завершення війни в Україні буде близько 4-х мільйонів ветеранів, це питання особливо актуальне. Інститут військового омбудсмена має профільно опікуватись правами військовослужбовців і захищати їх від порушень.

Спікери проаналізували зарубіжний досвід у державах, де військовий омбудсмен виокремлений в інституцію з ексклюзивною юрисдикцією, і сформували свої рекомендації для розбудови цього інституту в Україні.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Статус військового омбудсмена має бути закріплений законодавчо - експерт

В Україні на ухвалення законопроєкту щодо Інституту військового омбудсмена може піти до року.

На цьому під час брифінгу в  Укрінформі наголосили учасники презентації дослідження Центру формування політики на тему “Інститут військового омбудсмена: іноземний досвід і уроки для України”.

«Як ми бачимо, є чотири основні виміри, за якими ця інституція відрізняється від держави до держави. Перший вимір – це модель і її призначення та відповідне подальше підпорядкування. Тобто чи це парламентська модель, чи це урядова модель. Як ми бачимо з досвіду, парламентські омбудсмени мають більші повноваження, більшу інституційну вагу і, відповідно, є більш інтегрованими суб’єктами загалом ширшого поняття демократично-цивільного контролю. Друге питання – це умовно кажучи інстанційність. Тобто чи потрібно попередньо проходити всі інстанції захисту своїх прав чи можна звертатись до омбудсмена в будь-який момент, незалежно від того чи проходиш ти внутрішньоармійські процедури. Третє питання - це ступіть доступу до державної таємниці, доступу до режимних об’єктів, до військових частин і загалом до військової інфраструктури, доступ до якої більшості цивільних обмежений, але загалом мають», - розповів аналітик Центру формування політики Олександр Нотевський.

Він відзначив, що необхідно ухвалити відповідний закон про військового омбудсмена.

«Статус військового омбудсмена має бути закріплений законодавчо для того, щоб він був найбільш захищений. Це не має бути окрема постанова Кабміну або положення, затверджене Міноборони тощо, це має бути на рівні закону. На нашу думку, варто обрати парламентську модель. Тут Україні не треба вигадувати велосипед, у нас є уповноважений ВР з прав людини, відповідно ця модель обкатана, можна те ж саме опрацювати, звузивши функціонал конкретно до рівня військовослужбовців», - зазначив Нотевський.

Водночас експерт вважає, що строк повноважень військового омбудсмена має бути довшим, ніж строк каденції парламенту, аби уникнути політичних маніпуляцій.

«Важливе питання - хто б мав подавати кандидатуру, як би мав відбуватись відбір. Звісно, в ідеальних умовах хотілося б мати прозорий конкурс, за результатами якого відповідно народні депутати подають кандидатуру переможця, надалі його призначає або комітет, або весь парламент і він далі з ним працює», - наголосив Нотевський.

Він зауважив що військовий омбудсмен повинен мати інституційну незалежність і можливість здійснювати свою роботу не залежно від різних факторів політики. Також важливо надати йому право самостійно розпочинати та визначити категорію осіб, які б мали право звертатись до військового омбудсмена. На думку експерта, це можуть бути військовослужбовців чинні, чинні плюс колишні, їхні сім’ї, ветерани.

Він також зазначив, що для повноцінної роботи інституту військового омбудсмена має бути значна підтримка з бюджету та донорів.

«Ми бачимо з публічних заяв, що і Президент України підтримує створення цього інституту, і міністр оборони це навіть прописував в своєму програмному дописі при призначенні. Ми готові ділитись інформацією, яку опрацювали, готові долучатись, запрошуємо інших колег з громадського сектору, з державного», - зауважив Нотевський.

Відповідаючи на питання скільки часу необхідно для ухвалення відповідного законопроєкту він зазначив, що на це може піти до року.

«Чи розроблений текст законопроєкту нам невідомо, те, що ми зробили – це така база, на яку можна спертись, допрацювати і відповідно такий текст розробити. Скільки це може тривати? Ну, за наявності політичної волі у нас закони ухвалюються швидко. Якщо це грамотно проводити, проаналізувати весь досвід, синтезувати, погодити з усіма стейкхолдерами, я думаю, від півроку часу є. Якщо це робити в помірному форматі, то це можуть бути і роки», - сказав експерт.

Як повідомляв Укрінформ, на 2024 рік у Міністерстві у справах ветеранів закладено 71 мільйон гривень на здобуття вищої освіти ветеранами.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк