Судова трансформація в Україні – ціннісні орієнтири. Актуальні моральні дилеми
Організатор: Громадська рада доброчесності.
Учасники: члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Громадської ради доброчесності.
Модератори: митрофорний протоієрей Олекса Петрів - к.ю.н., керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні; Олег Яким’як - адвокат, член Громадської ради доброчесності.
Теми до обговорення:
- Як чинити правильно під час оцінки доброчесності суддів?
- "Справи Майдану": чи існують для них строки давності?
- Судді у Збройних силах України: що можна і варто пробачити?
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.
Підсумкові матеріали:
У половини судів в Україні наразі бракує суддів – заступник голови ВККСУ
У близько половини судів в Україні наразі бракує суддів – найгірша ситуація в судах загальної юрисдикції.
Про це заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Руслан Сидорович сказав під час круглого столу в Укрінформі «Судова трансформація в Україні – ціннісні орієнтири. Актуальні моральні дилеми».
«Станом на початок 2014, до початку російської агресії в Україні було дещо більше 9 тисяч суддів. У близько половині судів в Україні наразі бракує суддів. Найгірша ситуація - у судах загальної юрисдикції. В господарській юрисдикції проблем найменше. В адміністративній більше, ніж у господарській. Загальні суди – це кримінальні справи, розлучення, усиновлення тощо. Це дуже складні справи», – наголосив Сидорович.
Він повідомив, що наразі в Україні 42 суди, у яких залишився лише один суддя; чотири суди, де немає жодного судді.
На думку члена Вищої ради правосуддя Олександра Сасевича, в Україні потрібно міняти психологію пошуку доброчесного судді.
«Ми шукаємо негатив щодо судді чи кандидата у судді. Це неправильно. Філософія має бути наступна – ми повинні проповідувати доброчесність людини, а вже в процесі, якщо ми будемо знаходити приклади недоброчесності, тоді їх фіксувати. А ми йдемо від зворотного і шукаємо недоліки», – підкреслив Сасевич.
На його переконання, коли буде встановлено чіткий взірець – хто такий доброчесний суддя, які вимоги будуть до нього, тоді судді будуть знати, на що погоджуються і куди йдуть.
Заступник голови ВККСУ наголосив, що в цьому питанні не треба забувати про поняття утилітарності.
«Ми, як комісія, яка відбирає нових суддів, кожного дня стикаємося з викликами, з тим, щоб бути переконаними, що всі, кого ми допускаємо до судового корпусу, достойні цих високих речей. Водночас ми обмежені у способі своєї оцінки. Це стосується і кваліфікаційного оцінювання на відповідність, і багатьох інших речей», – зауважив Сидорович.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року у відставку звільнилося 24 судді Верховного суду.
З точки зору християнської моралі, справи Майдану не мають терміну давності – голова УГКЦ
За християнською мораллю, справи Майдану не мають строків давності.
Про це сказав голова Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час круглого столу в Укрінформі «Судова трансформація в Україні – ціннісні орієнтири. Актуальні моральні дилеми».
«З точки зору християнської моралі, справи Майдану не мають терміну давності. Термін давності може згадуватися лише тоді, коли злочин стосується відношення людини до певних речей. Коли йдеться про відношення людини до людини і злочин проти людської особи, то терміну давності бути не може», – зазначив Блаженніший Святослав.
Він підкреслив, навіть коли мова йде про злочин, пов'язаний з речами, моральна норма передбачає реституцію. Тобто, за його словами, можна говорити про завершення відповідальності лише тоді, коли той, хто вчинив злочин щодо майна, повернув завдані збитки.
Крім того, отець зауважив, що дії “суддів Майдану” – це була найбільша точка зневаги правосуддя в Україні.
«Можливо, це була точка найбільшої деградації правосуддя, яке показало, що ми є спадкоємцями репресивної моделі правосуддя. Судової влади – як влади репресій, одного з інструментів не так пошуку справедливості, як інструменту гноблення, який чинить несправедливо і є керований кимось», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, частина вбивств, які були скоєні на Майдані 18 лютого 2014 року, досі не розкрита.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
