Рекомендації щодо покращення роботи іноземних медіа в Україні

Рекомендації щодо покращення роботи іноземних медіа в Україні

Укрінформ
12 січня, 11:00 - спеціальна подія: «Рекомендації щодо покращення роботи іноземних медіа в Україні».

Організатори: Медіа Центр Україна — Укрінформ.

До участі в презентації та обговоренні запрошуються:

— представники державних організацій, які залучені до роботи з іноземними медіа; 

— представники іноземних медіа.

Коротко. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Київським міжнародним інститутом соціології опитали іноземних журналістів з 28 країн, які в 2022 році працювали в Україні. Вони розповіли про умови їхньої роботи і наявні проблеми, та найголовніше — про те, як іноземні ЗМІ бачать шлях до спрощення своєї роботи. 

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Понад 12 тисяч акредитацій іноземним ЗМІ видано в Україні — ОП

В Україні видано понад 12 тисяч акредитацій іноземним засобам масової інформації.

Про це сказала керівник Департаменту інформаційної політики Офісу Президента Ірина Побєдоносцева у Медіацентрі Україна-Укрінформ на презентації аналітичного звіту за результатами опитування “Досвід роботи іноземних журналістів в Україні під час війни”.

“12 тисяч акредитацій видано в Україні іноземним ЗМІ на сьогодні. Зрозуміло, що якісь ротації відбуваються, хтось приїжджає, хтось їде, але, тим не менш, — 12 тисяч акредитацій”, - сказала Побєдоносцева.

Водночас у Медіацентрі Україна-Укрінформ зауважили, що за час діяльності центру організовані ним заходи відвідали майже 4 тисячі іноземних журналістів.

Як повідомлялося, експерти Інституту масової інформації зафіксували у 2022 році в Україні 567 порушень свободи слова, з них 470 вчинила росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.

У Києві презентували дослідження щодо роботи іноземних журналістів в Україні під час війни

Дослідження про досвід роботи іноземних журналістів в Україні під час війни презентували в Києві у Медіацентрі Україна - Укрінформ.

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей зазначив, що, запускаючи відповідне опитування серед іноземних журналістів, хотіли показати іноземним журналістам, що держава насамперед не глуха до питань і проблем іноземних медіа і в міру можливостей намагається реагувати на вирішення тих чи інших проблемних питань.

“Ми хотіли зібрати в одному місці всі проблемні питання, які виникають. По суті, створити таку шпаргалку для представників державних інституцій, які залучені до процесу роботи з іноземними ЗМІ”, - додав Соловей.

Він зауважив, що це дослідження не є кінцевим.

“Оскільки війна не закінчується і, судячи із заяв наших політичних і військових керівників, ситуація буде тільки розвиватися, тому це дослідження буде писатися і в 2023 році, і прошу розглядати його як запрошення до обговорення, до співпраці, і до покращення”, - зазначив Соловей.

Своєю чергою міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко подякував іноземним журналістам, які висвітлюють події російсько-української війни.

“Це надзвичайно важливо для того, щоб світ знав правду про те, що відбувається в Україні. І тому висновки (дослідження - ред.) очевидно стануть для нас певним дороговказом для того, щоб ми з різними відомствами змогли опрацювати результати дослідження і зробити роботу іноземних журналістів в Україні, я б не сказав більш приємною, але більш комфортною з точки зору організації цієї роботи”, - сказав Ткаченко.

Інформуючи про опитування, Соловей зазначив, що “результати дослідження показали доволі позитивне відношення іноземних журналістів до роботи всіх органів влади, які задіяні в роботі з медіа, це дуже радує”.

Також, за його словами, опитувані іноземні журналісти оцінили високий рівень роботи українських фіксерів.

“Майже всі відзначають хороше знання англійської, винахідливість, широку базу контактів і готовність допомагати в найскрутніших ситуаціях іноземним журналістам. З того, що найцінніше в цьому дослідженні — це останні дві сторінки - рекомендації. Підкреслюю, що це не тільки досвід і якісь власні знання співробітників Центру, а на 90%, а може і більше, це пропозиції самих іноземних журналістів. Я підкреслюю саме цей момент: ці пропозиції не взяті зі стелі, а базуються на рекомендаціях конкретних людей, які працюють у полі”, - наголосив керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Соловей зупинився на двох блоках проблемних питань, які виокремили іноземні журналісти, а саме - питання, пов’язані з акредитацією та безпосередньою роботою в полі.

Згідно з оприлюдненими даними, складність акредитації для міжнародних журналістів , як “значну” та “скоріше значну” проблему розглядають 37% учасників, в той час як 60% вважають, що це є “скоріше незначною” та “зовсім незначною проблемою”.

Згідно з результатами, частина опитаних мали значні затримки з отриманням акредитації, а дехто не зміг отримати її взагалі.

Також, згідно з оприлюдненими даними, 51% респондентів вказали, що труднощі в отриманні інформації від органів влади є “значною” та “скоріше значною” проблемою.

“В першу чергу це наявність актуальних контактних даних, бо часто буває так, що дані, вказані на сайтах, у довідниках, є застарілими, або просто вказаний міський телефон. І друге — відсутність зворотнього зв’язку. Це дві головні проблеми”, - пояснив Соловей.

Серед інших проблем, які виокремили журналісти - упереджене ставлення до медіа, невміння пресслужб працювати з журналістами, небажання давати офіційні коментарі або брати відповідальність за рішення, занадто довгий і ускладнений процес узгодження та отримання доступу до посадовців та підпорядкованих їм закладів.

На думку Ткаченка, “результатом цього дослідження стане чергова зустріч усіх, хто задіяний в цьому процесі для того, щоб за результатами не просто розмов, а якогось дослідження робити певні висновки і робити роботу журналістів іноземних тут більш зручною”.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у вересні-грудні 2022 року опитали 55 іноземних журналістів з 28 країн, які в 2022 році працювали в Україні.

Серед журналістів в дослідженні взяли участь 76% чоловіків та 24% жінок, середній вік опитаних респондентів - 41 рік.

Найбільше серед опитаних - представники зі США( 8%), Іспанії та Польщі - по 6%, решта представників — менше 5 % з різних країн Європи та Групи семи.

Кожен із учасників дослідження здійснив щонайменше один візит в Україну з 24 лютого 2022 року. Окрім того, кожен із учасників публікував принаймні дві публікації про повномасштабну війну в Україні з 24 лютого 2022 року.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-