Концепція відвідування місць пам’яті російсько-української війни

Концепція відвідування місць пам’яті російсько-української війни

Укрінформ
14 вересня, 10:00 -  круглий стіл на тему: "Концепція відвідування місць пам’яті російсько-української війни".

Організатор: Державне агентство розвитку туризму.

Учасники: Олександра Азархіна - заступниця міністра інфраструктури України; Катерина Чуєва - заступниця міністра культури та інформаційної політики України; Олег Торкунов - заступник Голови КОВА; Володимир Тиліщак — заступник голови Українського інституту національної пам'яті; Оксана Довгополова - докторка філософських наук, кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво; Вячеслав Балбек - керівник Архітектурної майстерні balbek bureau; Ольга Балашова - мистецтвознавиця, кандидатка філософських наук, співзасновниця громадської організації «Музей сучасного мистецтва»; Лала Тарапакіна - радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України; Людмила Прус - директор благодійного фонду "Слава ЮА"; Анатолій Федорук - міській голова міста Буча..

Модератор: Мар’яна Олеськів – голова Державного агентства розвитку туризму.

Питання для обговорення:

- Важливість теми меморіалізації.

- Створення маршрутів пам’яті російсько-української війни.

- Формування суспільної практики обговорення минулого.

- Сенси майбутнього меморіалу на місці знищеного мосту в Ірпені.

- Концепція відвідування місць пам’яті російсько-української війни.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: press@tourism.gov.ua (Марина Ситник).

Акредитація триватиме до 09:30 14 вересня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/c/UkrinformTV  

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Фахівці напрацьовують концепцію місць пам’яті російсько-української війни

В Україні важливо напрацювати концепцію відвідування місць пам’яті російсько-української війни, які мають має показати всі ті звірства, які вчинила армія рф, а також показати наших військових і простих мешканців, які цю навалу зупинили.

Про це заявила під час круглого столу в Укрінформі голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів, передає кореспондент Укрінформу.

«Для нас важливо напрацювати таку культуру, правила і ті сенси, які ми будемо нести під час відвідування міст пам’яті. Оскільки це має важливе етичне, культурне, історичне значення для самих українців і для майбутніх поколінь, щоб вони зростали з усвідомленням того, що пережили їхні батьки. Обговорення концепції передбачає дуже широке коло учасників, це має бути спільна робота державних діячів, істориків, культурологів, військових експертів, дизайнерів, архітекторів туристичної спільноти», - сказала Олеськів.

Вона наголосила, що на даному етапі до ініціативної групи увійшли представники Міністерства інфраструктури і Міністерства культури та інформаційної політики, Інституту національної пам’яті, Державного агентства розвитку туризму, Київської ОВА, а також місцевих громад і громадських організацій.

«Для нас буде важливим питанням поєднати такий шлях, який не травмуватиме мешканців, але з іншого боку зможе показати всі ті звірства, які творила армія російської федерації. А також показати українцям і різним народам наших військових і простих мешканців, які цю навалу зупинили», - наголосила голова Держуризму.

У свою чергу заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва зазначила, що для МКІП як для державної установи важливим є не диктувати наративи суспільству, а забезпечити діалог і участь фахівців для розвитку проєктів.

«У проєктах можливі різні варіанти. На рівні невеликих громад це можуть бути локальні, вкорінені в місцеву ситуацію місця пам’яті. Але на місцях питання меморіалізації має бути делікатним, бо майже в кожному місті, через яке прийшли російські війська, таке місце буде. У громадах визначаться, чи це буде підвал школи, чи пам’ятник на площі, чи розстріляний пам’ятник учасникам АТО, чи зруйнована будівля. У кожному випадку будуть свої варіанти, і наша задача допомогти учасникам цього процесу знайти ці варіанти», - зазначила вона.

Заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак акцентував увагу на фіксуванні усних свідчень, адже на сьогодні багато героїчних вчинків залишаються незафіксованими.

«Інститут і багато громадських ініціатив активно працюють над збором усних свідчень. Також важливий напрям роботи - це встановлення і збереження пам’яті про всіх тих, хто став жертвою російської агресії, хто загинув. Коли ми говоримо про маршрути, то ці маршрути повинні включати як об’єкти, пов’язані з вчиненням злочинів, так і місця пам’яті, пов’язані із героїчним спротивом. Без такого поєднання такі маршрути будуть неповноцінні», - підсумував науковець.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня – на початку квітня українські сили оборони звільнили від російських загарбників Київську область. У визволених населених пунктах було виявлено сотні закатованих росіянами мирних громадян та масові поховання.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-