Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2021 році

Організатор: Центр прав людини ZMINA.

Учасники: Тетяна Печончик - голова правління Центру прав людини ZMINA, модераторка; Анастасія Москвичова - дослідниця Центру прав людини ZMINA; Валерій Харчук - активіст із Луганщини та керівник “Антикорупційного регіонального фронту”; Анна Шаригіна - президентка жіночого об’єднання “Сфера”; Микола Виговський - київський активіст; Ірина Славінська - виконавча продюсерка Радіо Культура, модераторка; Богдан Пономарьов – адвокат; Лідія Дмитрусь – адвокатка потерпілих від переслідувань активістів; Роман Ратушний – екоактивіст, співзасновник ініціативи "Захистимо Протасів Яр"; Євгенія Закревська – адвокатка, голова колегії Адвокатської дорадчої групи; Ольга Кобилинська– менеджерка проэкту на підтримку та захист громадянського суспільств, Українська Гельсінська спілка з прав людини; Білоцький Євген - менеджер проєкту "Національний параюридичний хаб"; Олексій Бонюк – начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора; Ірина Діденко - начальник управління захисту інвестицій Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестиції Офісу Генерального прокурора; Віталій Cоколкін – керівник відділу криміналістики Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.

Коротко. Під час заходу, організованого у рамках проєкту “Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні”, що фінансується ЄС, ZMINA презентує моніторингову доповідь “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2021 році”. Після презентації відбудеться експертна дискусія за участю представників влади. Мова заходу: українська.

Питання до обговорення:

Чи почастішали напади на українських активістів та правозахисників?

Хто з них найчастіше зазнає переслідування?

Чи захищає держава активістів?

Чому деяких активістів переслідують системно та як реагує на це поліція?

Довідково. Проєкт “Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні” реалізується Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт зосереджується на правовому та оперативному захисті та підтримці правозахисників і антикорупційних активістів в Україні, підтримці позитивної ролі правозахисників у суспільстві та налагодженні зв’язків між ними, збільшенні кількості ефективних розслідувань нападів на правозахисників та активістів тощо. Проєкт триває з 2019 року до 2022 року.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV та на фейсбук-сторінці ZMINA.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

У 2021 році зафіксовані 108 випадків переслідування за громадську діяльність - моніторинг

Усього за 2021 рік задокументовано 108 випадків переслідування за громадську діяльність на підконтрольній Україні території, що дещо більше, ніж у 2020 році (тоді було зафіксовано 101 інцидент переслідування).

Такі результати моніторингової доповіді “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2021 році” презентував в Укрінформі Центр прав людини ZMINA.

Згідно з моніторингом, серед задокументованих інцидентів найбільш поширеними були спроби залякування активістів (28), знищення чи пошкодження їхнього майна (24) та фізичні напади на них (20).

Чимало випадків мали ознаки дискредитаційних кампаній (12) та незаконного юридичного переслідування (7). П’ять інцидентів можна розцінювати як перешкоджання діяльності громадських організацій (здебільшого йдеться про зрив просвітницьких чи інших заходів, що проводили активісти), по чотири випадки мали ознаки незаконного затримання чи обшуку та перешкоджання мирним зібранням, три випадки – порушення приватності (зокрема, йдеться про ситуації, коли активісти заявляли про стеження за ними).

«Загалом інциденти переслідування активістів зафіксовані в 17 українських областях, але найбільше серед них відбулося в Києві - майже половина всіх зафіксованих випадків, на Одещині, Харківщині та Луганщині. Така ситуація зберігається з попередніх років», - прокоментувала дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова.

За результатами моніторингу, впродовж 2021 року серед різновидів громадської діяльності найбільш ризикованими були такі: ЛГБТІК-активізм, антикорупційна діяльність, протидія незаконному будівництву та захист довкілля.

«Як і в попередні роки, у 2021 році постраждалі не завжди могли одразу домогтися відкриття проваджень за своїми заявами, які поліція всупереч законодавству розглядала як звернення громадян, тож доводилося відкривати провадження через суд», - зазначила Москвичова.

Водночас, за її словами, навіть у відкритих провадженнях активісти часто говорили про бездіяльність слідства або зволікання зі збором доказів. Серед задокументованих насильницьких злочинів проти громадських діячів до суду передано дві справи, в інших наразі ведеться слідство.

Моніторинг здійснено у рамках Проєкту “Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні», який реалізується Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт зосереджується на правовому та оперативному захисті та підтримці правозахисників і антикорупційних активістів в Україні, підтримці позитивної ролі правозахисників у суспільстві та налагодженні зв’язків між ними, збільшенні кількості ефективних розслідувань нападів на правозахисників та активістів тощо. Проєкт триває з 2019 року до 2022 року.

Моніторинг ZMINA визначив законодавчі загрози громадським свободам в Україні

Станом на кінець 2021 року на розгляді Верховної Ради України перебувало 13 законопроєктів, що є загрозливими для громадянського суспільства, порушують Конституцію й міжнародні зобов’язання України у сфері прав людини.

Такі дані моніторингової доповіді “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2021 році”, яку в Укрінформі представив Центр прав людини ZMINA.

«Серед законопроєктів є ті, що спрямовані на непропорційне обмеження свободи асоціацій і мирних зібрань, дискримінацію окремих категорій активістів чи підтримку гомофобних ідей», - сказала голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Згідно з висновками моніторингу, низка положень цих законопроєктів є дискримінаційними стосовно громадських організацій та активістів і несуть ризики для вільного розвитку громадянського суспільства в Україні, оскільки прирівнюють адвокаційну діяльність ОГС до комерційного лобізму, передбачають люстрацію вихідців із громадського сектору або введення поняття «іноземних агентів», забороняють громадським активістам проводити акції протесту в безпосередній близькості до судів, запроваджують «перевірки на поліграфі» для громадських активістів, які бажають працювати в державних органах чи на підприємствах, афілійованих із державою, передбачають надмірну й невиправдану фінансову звітність для громадських організацій з іноземним фінансуванням, вилучають термін «ґендер» із законодавства й забороняють «пропаганду трансґендеризму й гомосексуалізму», ускладнюють процедури залучення іноземних волонтерів тощо. Йдеться про 4 законопроєкти, зареєстровані у 2021 році (№ 5496, 6325, 6326, 6327) і 9 законопроєктів, зареєстрованих у 2020 році (№ 3059, 3193-1, 3291, 3326, 3564, 3572, 3916, 3936, 4521).

Ці проєкти законів внесені народними депутатами від політичних фракцій «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», ВО «Батьківщина», «За майбутнє», позафракційними депутатами, а також Кабінетом Міністрів України.

У моніторингу зазначається, що більшість із цих законопроєктів не були розроблені винятково для врегулювання різних аспектів життєдіяльності громадянського суспільства, а стосуються інших сфер (наприклад, законопроєкти щодо особливостей формування наглядових рад державних підприємств).

«Положення цих документів, у разі їх прийняття, прямо чи опосередковано вплинуть на діяльність громадських організацій та громадянські права і свободи загалом. Крім того, частина подібних ініціатив синхронізується з дискредитаційною кампанією проти «соросят» і антизахідною риторикою, яку розгортає частина політичних сил», - прокоментувала Печончик.

На думку авторів моніторингу, у разі прийняття навіть одного з наведених вище законопроєктів це стане серйозним ударом по ситуації з правами людини та свободою об’єднань і мирних зібрань в Україні.

Моніторинг здійснено у рамках Проєкту “Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні», який реалізується Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт триває з 2019 року до 2022 року.

Центр прав людини ZMINA працює у сфері захисту свободи слова, пересування, протидії дискримінації, попередження тортур і жорстокого поводження, боротьби з безкарністю, підтримує правозахисників і громадських актив.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк