Монетизація послуг екосистем в Україні: утопія чи недооцінені можливості досягнення цілей сталого розвитку

Організатор: Лісова опікунська рада (Forest Stewardship Council).

Учасники: Павло Кравець - директор FSC Україна; Ігор Соловій - професор кафедри екологічної економіки та бізнесу Національного лісотехнічного університету України, доктор економічних наук;  Олег Панюта - журналіст, автор та ведучий аналітичної програми “Сьогодні” на телеканалі “Україна”, модератор.

Коротко. Лісова опікунська рада (FSC) збере провідних науковців і експертів, представників органів законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування та бізнесу задля обговорення питань монетизації послуг екосистем, їх імплементації в систему інструментів державної екологічної та лісової політики, а також перспектив розвитку приватного ринку послуг екосистем у контексті досягнення цілей сталого розвитку.

Довідково. Forest Stewardship Council® (FSC®) - це міжнародна неурядова некомерційна організація. Метою організації є досягнення балансу екологічних, соціальних і економічних інтересів таким чином, щоб забезпечити раціональне використання лісових ресурсів і зберегти ліси для майбутніх поколінь.

Програма заходу доступна за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1wuF75KXaW_9Ib03JU_CPKLgRouvhxLXi/view

Реєстрація на круглий стіл за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScD2AGXuD6corPgphruhUjtPD0_PuT6uL0W9xepTNqRG0M4HQ/viewform

Акредитація представників ЗМІ за тел.: 066-737-74-45 (Марина Буга) або e-mail: fsc@m-p.ua

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Монетизація екосистемних послуг допоможе усвідомити цінність природи навколо нас - експерт

Монетизація екосистемних послуг в Україні, тобто їх оцінка у грошовому еквіваленті, допоможе зрозуміти людям те, наскільки важливим у їхньому житті є збереження біорізноманіття та підтримання природних процесів у довкіллі.

Про в Укрінформі це під час третього круглого столу «Монетизація послуг екосистем в Україні: утопія чи недооцінені можливості досягнення цілей сталого розвитку» розповів директор Лісової опікунської ради (FSC) України Павло Кравець.

За його словами, послуги екосистем — це всі корисні ресурси та вигоди, які людина може отримати від природи. Від них насамперед залежить задоволення фундаментальних потреб людини в середовищі існування й продуктах харчування. Це, своєю чергою, напряму впливає на рівень нашого життя, на такі складові добробуту людини, як дозвілля, здоров’я, освіта, дохід та купівельна спроможність.

Важливо, що концепція екосистемних послуг зосереджується на збереженні екосистеми в цілому, а не на управлінні конкретними природними ресурсами і користуванням.

До основних категорій послуг екосистем фахівець відносить чотири головні: послуги забезпечення, які стосуються отримання відповідних ресурсів; регулювання, що передбачають контроль клімату, повеней, запилення рослин, очищення води; підтримки, наприклад, забезпечення середовища споживання; культурні послуги – нематеріальні вигоди, зокрема освітні, естетичні блага.

Усі послуги екосистем на сьогодні є безкоштовними, оскільки люди не платять за них. Однак, на думку Кравця, частину таких послуг можна монетизувати, тобто оцінити у грошовому еквіваленті.

Така економічна оцінка допоможе виявити конфлікти і синергії між окремими послугами екосистем, оцінити масштаби втрат, а також напряму вплинути на ухвалення правлінських рішень.Адже буде усвідомлення, що втрати мають уже цілком реальну грошову оцінку, на відміну від безкоштовних благ, взятих від природи.

На сьогодні можна виокремити чотири підходи щодо плати за послуги екосистеми, розповідає експерт. Перший передбачає укладання приватних угод між тими, хто отримує вигоди від екосистемних послуг, і тими, хто відповідає за них. Другий стосується відкритих схем торгівлі, коли уряд визначає предмет послуги і встановлює правила створення попиту.

Третій ринковий підхід зосереджується на державних схемах фінансування: наприклад, уряд створює фонд для реалізації програми охорони лісових екосистем. І четвертий – це природоохоронні банківські/компенсаційні схеми.

«Відомо, що не все можна оцінити коштами. Але іноді трапляється так, що, коли ми говоримо про щось безцінне, насправді воно не має жодної вартості. Економічна оцінка цих послуг допоможе виявити ті, що ігноруються, та сприймати їх як природний капітал», - підсумував Кравець.

Як повідомляв Укрінформ, за результатами дослідження правозахисної організації «Екологія Право Людина», проведеного у 2018 році, кожного року кияни безкоштовно отримують від національного парку «Голосіївський» екосистемних послуг близько на 26 тис. грн. Загальна ж вартість екосистемних послуг в Україні щорічно оцінюється в 77,8 млрд грн.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк