Очікування і реальність. Сила культури в контексті примирення та реінтеграції

Очікування і реальність. Сила культури в контексті примирення та реінтеграції

Укрінформ
4 листопада, 14:00 - презентація комплексного дослідження на тему: «Як говорити про війну мовою культури»

Організатор: Школа політичної аналітики НаУКМА.

Учасники: Анна Осипчук - наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА; Антон Суслов - аналітик Школи політичної аналітики НаУКМА; Максим Яковлєв - директор ШПА НаУКМА, завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА; Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Руслан Приходько - генеральний директор Директорату громадянської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів; Ганна Красноступ - в.о. генерального директора Директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики; Євген Міщенков - державний експерт експертної групи з інформаційної політики Директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики України; Віктор Литвінов - керівник експертної групи інформаційної політики Директорату інформаційного суверенітету Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Коротко. Команда Школи політичної аналітики НаУКМА представить всебічний аналіз культурних політик, спрямованих на посилення ролі культури в процесах осмислення подій на Донбасі та в Криму.

Для цього команда ШПА дослідила позиції усіх ключових цільових аудиторій та стейкхолдерів: від митців і культурних операторів до державних органів і пересічних людей-споживачів. Фінальний звіт також містить evidence-based рекомендації, розроблені на основі загальнонаціонального опитування, фокус-груп, а також експертних інтерв’ю.

Питання до обговорення:

Що вдалось та чого бракує державній культурній політиці?

Чому українці не дивляться українське кіно?

Як люди на прифронтових територіях ставляться до культурних продуктів на тему війни?

Які виклики децентралізація ставить перед державною культурною політикою?

Чи завжди підтримка від держави для створення культурних продуктів є позитивом?

Довідково. Дослідження підготовлене Школою політичної аналітики НаУКМА в межах проєкту «Посилення ролі культури в процесах осмислення подій на Донбасі та в Криму і консолідації українського суспільства» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

ШПА НаУКМА провела дослідження «Як говорити про війну мовою культури»

Школа політичної аналітики Національного університету “Києво-Могилянська академія” презентувала результати всеукраїнського опитування «Як говорити про війну мовою культури».

Дослідження представили в Укрінформі його автори.

Опитування мало на меті з’ясувати як загальні тенденції у споживанні українцями культурних продуктів (фільмів, серіалів, книжок), так і запит на такі продукти, присвячені подіям на Сході України і в Криму.

Так, згідно з опитуванням, більшість українців визнає потребу створення культурних продуктів на важливі суспільні теми. Зокрема, 77,6% підтримали тезу, що держава має привертати увагу людей до важливих тем і проблем через фінансування певних фільмів, серіалів, книжок.

Водночас, значна більшість опитаних переконана, що необхідно створювати культурні продукти про окупацію Криму (66,6%) та військові дії на Сході (73,3%). Також 73,1% громадян поділяють ідею, що до шкільної програми варто включати книжки та фільми на цю тематику. Втім, є певні регіональні відмінності: на Сході та Півдні України рівень підтримки хоч і є істотним, проте дещо нижчим (54,5% та 63,2% відповідно) у порівнянні з рештою регіонів.

З-поміж тем, на які потрібно створювати культурні продукти, найбільш затребуваними виявились продукти про українських військових і ветеранів та про дітей, яких торкнулись військові дії на Донеччині та Луганщині. Опитані показали майже абсолютну одностайність – 84,4% і 85,9% відповідно.

Науковий директор ШПА Анна Осипчук звернула увагу на те, що є також відмінність між тим, що люди вважають правильним і тим, що роблять зазвичай. Так, наприклад, на питання, чи цікаві самим респондентам фільми, серіали чи книжки про життя окремих людей в контексті подій на Сході та в Криму від 2014 року - відсоток позитивних відповідей значущо менший: 61,4%. При цьому є вплив мовного та регіонального факторів.

«Російськомовні – це та категорія, де кількість тих, кому цікаві продукти на цю тематику (42,2%), майже дорівнює кількості незацікавлених (39,1%). Серед регіонів найменший рівень такої особистої зацікавленості на Сході», – додала Осипчук.

Окремою проблемою аналітики визначили питання поінформованості населення про українські культурні продукти. На питання, чи чули респонденти принаймні про один фільм, серіал або мультсеріал, зроблений за підтримки Держкіно, половина респондентів (50,3%) відповіла негативно. З переглядом українських фільмів ситуація також складна: 41,4% опитаних за останній рік не дивились жодного нового українського фільму, випущеного з 2017 року.

«Фактично ми бачимо, що є дуже велика проблема з обізнаністю. І ми на фокус-групах це також відзначали, що люди просто не знають про фільми або не знають, що це українські фільми – в принципі не мають достатньої інформації. Категорія опитаних 16-24 роки – інша, в деяких питаннях вона значно відрізняється від решти респондентів. Ці молоді люди менше знають і менше споживають українських культурних продуктів. Під час роботи у фокус-групах ми з’ясували, що, фактично, ми навіть не знаємо, як їх досягнути», – зауважила Осипчук.

Аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов зазначив, що споживання культурних продуктів залежить не лише від бажання людей робити це. Зокрема, важливу роль відіграє логістична обмеженість для мешканців сіл та містечок, яким для походу в кіно чи театр часто необхідно їхати в інший населений пункт, а розклад роботи транспорту є обмеженим. Також вони часто не готові платити за перегляд фільму.

«Непросте питання - де має бути баланс між комерційною складовою і державною політикою. Тому що з одного боку ми маємо просувати наші культурні продукти та поширювати серед наших громадян, а з іншого - людина, попри бажання переглянути, часто не готова заплатити за цей фільм. І якщо його немає, наприклад, в піратській версії десь в Інтернеті, то вона його просто не дивиться», - сказав він.

Польовий етап опитування тривав з 1 по 21 вересня 2021 року. Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю – САТІ (Computer Assisted Telephone Interviewing). Вибірка опитування склала 2000 респондентів – вся Україна за винятком АР Крим і непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей та 820 інтерв’ю у Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.

Опитування проведено за участі дослідницької агенції Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики в межах проєкту «Посилення ролі культури в процесах осмислення подій на Сході України та в Криму і консолідації українського суспільства» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-