Щодо встановлення перших «каменів спотикання» в Києві з нагоди 80-тих роковин трагедії Бабиного Яру

Організатори: Посольство Німеччини в Києві; Український центр вивчення історії Голокосту.

Учасники: Анка Фельдгузен - Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні; Валентин Мондриївський - заступник голови КМДА; Анне Томас - Фонд «Stolpersteine», Берлін; д-р Анатолій Подольський - директор Українського центру вивчення історії Голокосту; Фабіан Мюльталер - директор Goethe-Institut в Україні; Євгенія Кіфенко - координаторка проєкту, Український центр вивчення історії Голокосту, модератор.

Коротко. Проєкт «Один камінь, одне життя - 80 каменів спотикання для Києва» ініційований Посольством Німеччини в Києві та реалізований у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Київської міської державної адміністрації та Goethe-Institut в Україні.

Перші «камені спотикання» планується встановити в Києві у період з 30 вересня по 8 жовтня 2021 року. «Один камінь, одне життя» - це проєкт, який одночасно передає мистецький підхід до децентралізованої роботи з пам’яттю та проводить просвітницьку роботу шляхом залучення школярів і студентів. Сайт http://kyivstones.org містить докладну інформацію про біографії людей (у тому числі фото та архівні матеріали), пам’ять яких буде вшанована «каменями спотикання» в Києві.

Перший «камінь спотикання» буде встановлено 30 вересня о 14:00 для Людмили Ткач за адресою: вул. Фролівська, 3. Людмила Ткач пережила бійню у Бабиному Яру ще п’ятирічною дитиною разом з матір’ю.

Крім того, 30 вересня о 15:30 на Контрактовій площі Goethe-Institut в Україні та Український інститут національної пам’яті представлять виставковий проєкт «Камені спотикання - вшанування пам’яті та соціальна скульптура» Координаційного бюро «Stolpersteine Berlin». Цей проєкт буде показано по всій Україні.

Довідково. Завдяки власному відбору та дослідженню біографій особистостей, яких належить згадувати «каменем спотикання», команди молодих людей дізнаються більше про історію свого міста, школи, університету чи району. У такий спосіб формується особисте ставлення до цієї особи, яке виходить далеко за рамки запам’ятовування чистих фактів.

«Камені спотикання» - проєкт німецького митця Ґунтера Демніга, в рамках якого згадують людей, яких переслідували націонал-соціалісти між 1933 і 1945 роками. «Камені спотикання» встановлені для євреїв, сінті та ромів, представників рухів опору з політичних чи релігійних міркувань, гомосексуалів, «Свідків Єгови», жертв «евтаназійних» убивств та осіб, переслідуваних за начебто «асоціальну поведінку». У Києві «каменями спотикання» вшанують пам’ять тих киян, чия доля була пов’язана з Бабиним Яром – тобто тих, хто загинув там, а також тих, кому вдалося врятуватися звідти.

Невеликі бетонні куби зі сторонами 10 на 10 см закладаються на тротуарі перед останнім вільно обраним місцем проживання чи роботи осіб, переслідуваних націонал-соціалізмом. На верхній латунній стороні можна прочитати ім’я та долю людини, яку згадують. Уже минуло більше 20 років відтоді, як «камені спотикання» закріпилися у міському пейзажі Берліна, багатьох інших місць Німеччини та по всьому світу. В Україні «камені спотикання» можна знайти у Рівному (п’ять каменів установлено у 2018 році) та Переяславі-Хмельницькому (6 каменів установлено у 2009 році та ще три у 2017 році).

Додаткова інформація за тел.: 044 2811 263 або 050 085 36 97 (пані Катерина Єсікова) або e-mail: ku-11@kiew.diplo.de

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

До 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру в Києві закладуть перші "камені спотикання" 

На вшанування 80-х роковин трагедії Бабиного Яру на вулицях Києва закладуть перші "камені спотикання". Всього у столиці буде встановлено 80 таких каменів.

Про це під час пресконференції в Укрінформі розповів директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.

"Нарешті завдяки Посольству Німеччини, Міністерству закордонних справ Німеччини, ми відкриваємо цей проєкт. І не тільки ці камені, які будуть протягом наступного тижня встановлені, це ж робота протягом року вчителів історії і учнів, молодих людей, це робота дослідницька, пошукова. І вона продовжуватиметься, це тільки перший етап. Зараз ми увічнюємо пам'ять тих людей, які були вбиті в ці дні 1941 року. Але я сподіваюся, що Посольство і центр продовжать на декілька років цей проєкт", - зазначив Подольський.

За словами посла Німеччини в Україні Анки Фельдгузен, численні вбивства у Бабиному Яру - один із найстрашніших злочинів націонал-соціалістичної диктатури.

"Німеччина завжди нестиме за це відповідальність… І за те, щоб згадували жертв, щоб ми розповідали їхню історію насамперед молодим людям сьогодні з чіткою метою, щоб щось подібне ніколи більше не повторилося", - сказала посол.

Перші «камені спотикання» планується встановити в Києві у період з 30 вересня по 8 жовтня. Перший «камінь спотикання» буде встановлено 30 вересня о 14:00 для Людмили Ткач за адресою: вул. Фролівська, 3. Людмила Ткач пережила бійню у Бабиному Яру ще п’ятирічною дитиною разом з матір’ю.

За словами Подольського, "камені спотикання" встановлено по всьому світу. В Україні «камені спотикання» можна знайти у Рівному (п’ять каменів установлено у 2018 році) та Переяславі-Хмельницькому (6 каменів установлено у 2009 році та ще три - у 2017).

"Камені спотикання" - це невеликі бетонні куби зі сторонами 10 на 10 см, вони закладаються на тротуарі перед останнім вільно обраним місцем проживання чи роботи осіб, переслідуваних націонал-соціалізмом. На верхній латунній стороні можна прочитати ім’я та долю людини, яку згадують.

"Ці камені відомі вже чверть століття. Це дуже маленький камінець - 10 на 10 сантиметрів, з латуні, і там написано дуже коротко - ім'я, прізвище людини, рік народження, рік, коли ця людина була вбита і де вона була вбита. І ще написано, що ця людина тут жила, чи тут вчилася, чи тут працювала. Головне в цьому камені - великими літерами ім'я цієї людини", - сказав Подольський.

Як зазначив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, столична влада активно долучається до реалізації цього проєкту.

"Ми провели величезну роботу разом з істориками, нашими освітянами в закладах освіти, зі студентською спільнотою, для того щоб донести та розповісти про цю історію, зробити спільні відкриті уроки. Ми також залучили всі заклади позашкільної освіти, гуртки для пошуку героїв цього проєкту", - розповів Мондриївський.

Він зазначив, що "камені спотикання", які будуть розміщені в Києві, знаходитимуться в міському громадському просторі, "тому вони мають отримати гідний догляд, для того щоб продовжувати реалізацію цього проєкту в майбутньому". "І комунальні служби підготовлені до того, щоб місця, де будуть встановлені "камені спотикання", завжди були в належному стані", - зазначив Мондриївський.

«Камені спотикання» – це міжнародний проєкт, покликаний вшанувати пам’ять жертв нацизму. В його ідеї лежить встановлення меморіального «каменю», невеликої металевої таблички з відомостями про особу, яка загинула від рук нацистів або врятувалась попри переслідування. «Камені спотикання» встановлюються поблизу її останнього місця проживання, роботи або навчання, аби перехожі метафорично «спотикнулись» через нього та зупинились на хвилинку, замислившись про людину, яка жила тут колись.

«Камені спотикання» - проєкт німецького митця Ґунтера Демніга, в рамках якого згадують людей, яких переслідували націонал-соціалісти між 1933 і 1945 роками. «Камені спотикання» встановлені для євреїв, сінті та ромів, представників рухів опору з політичних чи релігійних міркувань, гомосексуалів, «Свідків Єгови», жертв «евтаназійних» убивств та осіб, переслідуваних за начебто «асоціальну поведінку».

Перші «камені спотикання» у Німеччині були закладені 25 років тому. Наразі таких каменів нараховується 80 тисяч у всій Європі, розповіла представниця фонду Stolpersteine у Берліні Анне Томас.

У Києві «каменями спотикання» вшанують пам’ять тих киян, чия доля була пов’язана з Бабиним Яром – тобто тих, хто загинув там, а також тих, кому вдалося врятуватися звідти.

Проєкт «Один камінь, одне життя - 80 каменів спотикання для Києва» ініційований Посольством Німеччини в Києві та реалізований у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Київської міської державної адміністрації та Goethe-Institut в Україні.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк