30 років Незалежності: які символи, успіхи та виклики об’єднують українців
Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Учасники: Юлія Лапутіна – ветеранка АТО/ООС, генерал-майор СБУ, кандидатка психологічних наук, міністерка у справах ветеранів України; Ігор Юхновський - академік НАН України, народний депутат І – ІV скликань ВР України, голова Народної ради в І скликанні Верховної Ради, учасник надзвичайної сесії ВР УРСР 24 серпня 1991 року; Мирослава Барчук - телеведуча, лауреатка Премії імені Георгія Ґонґадзе 2021 року; Олена Білозерська - ветеранка АТО/ООС, блогер; Андрій Биченко - директор соціологічної служби Центру Разумкова; Олексій Гарань - професор НАУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Роман Ратушний - активіст, громадська ініціатива «Захистимо Протасів Яр»; Петро Бурковський - аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, модератор.
Питання до обговорення:
30 років вагань між ідеалами «сильної, але турботливої руки» та «особистої відповідальності за долю країни»: чи зробили громадяни остаточний вибір?
Як громадяни оцінюють успішність суспільних перетворень та успішність політиків: про що свідчить динаміка якості державного управління та політичного лідерства.
Досягнення незалежності: хто і що, на думку українців, символізує успіх України.
Довідково. 19 серпня 2021 року результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, та результати експертного опитування, будуть оприлюднені на сайті Фонду.
Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://forms.gle/CRV2xmeqDpkySCXS7
У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Українське суспільство стало об’єднуватися і пишатися своїм українством - професор Гарань
Після 2014-го року українське суспільство стало об’єднуватись і побільшало тих, хто самоідентифікує себе українцем.
На це звернув увагу професор НАУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань під час відкритої дискусії в Укрінформі на тему: "30 років Незалежності: які символи, успіхи та виклики об’єднують українців".
Коментуючи дані останнього опитування, проведеного Фондом, Гарань відзначив позитивні тенденції до об’єднання українського суспільства та збільшення кількості громадян, які вважають себе українцями і пишаються цим.
“Після 2014-го року ми побачили більше тенденцій до об’єднання. Стало набагато менше роз’єднувальних факторів. Навіть якщо йдеться про Схід і Південь, очевидно, що ці відмінності лишаються серйозними, але я бачу дуже позитивні цифри. Те, що зростає частка тих, хто пишається своїм громадянством — це дуже позитивно. Різко пішли вгору й показники самоідентифікації українців після 2014 року, причому в усіх регіонах”, - наголосив Гарань.
Згідно з результатами опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, скоріше пишаються своїм громадянством 45,1% респондентів (у 2002 році — 30,9%); дуже пишаються - 27,3% (у 2002 році — 10,1%).
Дослідження було проведено з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей й представлено під час відкритої дискусії.
Більшість українців переконані, що в нашій країні можна вільно висловлювати свої політичні погляди — опитування
Більшість опитаних вважають, що в Україні люди можуть вільно висловлювати свої політичні погляди.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, презентованого в Укрінформі.
"Більшість респондентів (53%) переконані, що в Україні люди можуть вільно висловлювати свої політичні погляди, а п’ята частина опитаних так не вважає. Важко відповісти на це запитання 22% респондентів", - йдеться у результатах опитування.
Водночас зазначається, що існують певні регіональні особливості. Так, на заході респонденти найбільш оптимістичні стосовно свободи політичних висловлювань, тоді як на сході 30% респондентів вважають, що вільно висловлювати свої політичні погляди в Україні проблематично.
Крім того, 54% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. Ще майже 20% вважають, що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний, а майже 17% опитаних заявили про те, що для них не має значення, демократичний режим у країні чи ні.
"Варто зазначити, що показники підтримки демократії як політичного режиму залишаються максимальними, якщо порівняти з опитуваннями до Революції Гідності", - зазначається у результатах дослідження.
Респонденти вважають Україну переважно демократичною країною, хоч і з певними проблемами. На шкалі від 1 до 10, де 1 — це повна автократія, а 10 – повноцінна демократія, респонденти поставили Україну на рівні 5,6 бала.
Для порівняння: у березні 2013 року середній бал становив 4,7. Сьогодні молодь оцінює рівень демократії в Україні краще, ніж старші покоління. Крім того, є певні регіональні відмінності. На заході та в центрі рівень демократії консолідовано оцінюють у 6 балів, на півдні – в 5,1 бала, а на сході лише у 4,8 бала.
За наступні 10 років, на думку опитаних, рівень демократії та законності в Україні покращиться – так вважають 37% респондентів. Ще 21% мають протилежну думку і вважають, що ситуація погіршиться. На думку 24% респондентів – нічого принципово не зміниться.
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Дослідження проведене за фінансової підтримки програми MATRA Посольства Нідерландів в Україні.
Більшість українців переконані, що в нашій країні можна вільно висловлювати свої політичні погляди — опитування
Більшість опитаних вважають, що в Україні люди можуть вільно висловлювати свої політичні погляди.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, презентованого в Укрінформі.
"Більшість респондентів (53%) переконані, що в Україні люди можуть вільно висловлювати свої політичні погляди, а п’ята частина опитаних так не вважає. Важко відповісти на це запитання 22% респондентів", - йдеться у результатах опитування.
Водночас зазначається, що існують певні регіональні особливості. Так, на заході респонденти найбільш оптимістичні стосовно свободи політичних висловлювань, тоді як на сході 30% респондентів вважають, що вільно висловлювати свої політичні погляди в Україні проблематично.
Крім того, 54% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. Ще майже 20% вважають, що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний, а майже 17% опитаних заявили про те, що для них не має значення, демократичний режим у країні чи ні.
"Варто зазначити, що показники підтримки демократії як політичного режиму залишаються максимальними, якщо порівняти з опитуваннями до Революції Гідності", - зазначається у результатах дослідження.
Респонденти вважають Україну переважно демократичною країною, хоч і з певними проблемами. На шкалі від 1 до 10, де 1 — це повна автократія, а 10 – повноцінна демократія, респонденти поставили Україну на рівні 5,6 бала.
Для порівняння: у березні 2013 року середній бал становив 4,7. Сьогодні молодь оцінює рівень демократії в Україні краще, ніж старші покоління. Крім того, є певні регіональні відмінності. На заході та в центрі рівень демократії консолідовано оцінюють у 6 балів, на півдні – в 5,1 бала, а на сході лише у 4,8 бала.
За наступні 10 років, на думку опитаних, рівень демократії та законності в Україні покращиться – так вважають 37% респондентів. Ще 21% мають протилежну думку і вважають, що ситуація погіршиться. На думку 24% респондентів – нічого принципово не зміниться.
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Дослідження проведене за фінансової підтримки програми MATRA Посольства Нідерландів в Україні.
Найбільше для захисту інтересів українців зробив В'ячеслав Чорновіл - соцопитування
Українці вважають, що серед громадських діячів для захисту і представлення інтересів громадян з часу проголошення незалежності найбільше зробив лідер Народного руху України В'ячеслав Чорновіл.
Про це свідчать результати презентованого в Укрінформі дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
“Ми поставили запитання про громадських діячів, які найбільше зробили для розвитку, захисту і представлення інтересів українців. І тут у нас єдина постать, усі решта згадок набрали менше від похибки опитування. З результатом майже 9% у нас стоїть лідер Народного руху України, дисидент В’ячеслав Чорновіл”, - сказав аналітик “Демініціатив” Петро Бурковський.
За його словами, решта згаданих респондентами діячів набрали менш ніж 3%. Це, зокрема, Леонід Кучма (2,1%), Юлія Тимошенко (1,6%), Левко Лук’яненко (1,3%), Петро Порошенко (1,3%), Леонід Кравчук (1,2%), Георгій Гонгадзе (1%). Водночас майже 20% опитаних відповіли, що “таких немає”. Для 47,4% було важко відповісти, 1,4% опитаних не відповіли на запитання.
Згідно з результатами опитування, у переліку політиків, які зробили найбільше для зміцнення державності та суверенітету України, більшість місць у топі посідають п’ятий президент Петро Порошенко (10,2%) та другий президент Леонід Кучма (10%).
Досить багато було згадок про очільника Народного руху України В’ячеслава Чорновола (8,5%), першого президента Леоніда Кравчука (6,1%), чинного главу держави Володимира Зеленського (5,6%), третього президента Віктора Ющенка (5,4%) та політика Юлію Тимошенко (4,6%). Президент-утікач Віктор Янукович отримав трохи більше 2% згадок.
"Стосовно митців, які найбільше зробили для розвитку української культури з часу проголошення незалежності, респонденти найчастіше називають Святослава Вакарчука та Андрія Кузьменка (Кузьму Скрябіна) – майже по 10% згадок. На третьому місці за кількістю згадок Ліна Костенко – 8%", - йдеться у результатах опитування.
Зазначається, що достатньо часто респонденти називали переможниць "Євробачення" Руслану Лижичко (5,4%) і Джамалу (4,2%). Актора Богдана Ступку відзначили 4,6% респондентів. Понад 3% респондентів серед переліку митців назвали також співачку Софію Ротару.
У відкритому запитанні про художній твір, який найкраще представляє Україну в зовнішньому світі, 9,5% респондентів назвали "Кобзар" Тараса Шевченка. Ще 5,7% опитаних вважають таким твором Гімн України, а 4,4% - загалом народні пісні. Пісню "Червона рута" Володимира Івасюка назвали символом 3,4% українців. По 2,4% опитаних назвали художніми символами "Тараса Бульбу" Миколи Гоголя, "Щедрик" Миколи Леонтовича та загалом літературні твори українських класиків. Водночас понад 40% респондентів було важко відповісти на це запитання.
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Дослідження проведене за фінансової підтримки програми MATRA Посольства Нідерландів в Україні.
Більшість українців згодні, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії — опитування
Більшість опитаних українців згодні, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії, однак респонденти вважають, що такі лідери повинні дотримуватися законів.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, яке було презентоване в Укрінформі.
“Респондентам пропонувалося погодитися чи не погодитися з тезою “Чи можуть кілька сильних лідерів зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії?” 54%, абсолютна більшість, вважає, що вони таки можуть зробити більше. Протилежної думки дотримуються лише чверть опитаних”, - сказав аналітик Фонду Петро Бурковський.
Водночас він зазначив, що більшість опитаних (72,4%) погодилися, що такий лідер повинен дотримуватися законів.
“Загалом, трохи більше чверті опитаних вважають, що нашому народу постійно потрібна «сильна рука». Приблизно така сама частка опитаних менш категорична й наводить певний перелік ситуацій, коли доречно зосередити всю владу в одних руках. 37% все ж є категоричними противниками того, щоб зосереджувати всю владу в одних руках, а ще 10% не змогли відповісти на це запитання. Підтримка «сильних» лідерів дещо вища у старших вікових групах і менша серед молоді”, - йдеться у результатах опитування.
Серед осіб, яких респонденти бачать на місці “сильного лідера”, – здебільшого лідери президентських електоральних симпатій: Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Юрій Бойко. Цих політиків також найчастіше називають як найбільш гідних обіймати посаду Президента. Зазначається, що такі рейтинги дублюють позиції лідерів президентських перегонів.
Найважливішими якостями при обранні кандидатури було те, що вони, на думку респондентів, є рішучими та вольовими людьми, а також здатні навести порядок в країні (по 42%). Часто були названі й такі чинники, як достатній досвід державної діяльності (34%), чесність і некорумпованість (33%) та здатність забезпечити підвищення рівня життя народу (31,5%).
Суттєві відмінності спостерігаються у питанні мотивації підтримки того чи іншого політичного лідера. Так, серед виборців Володимира Зеленського ключовими аспектами є те, що він чесний і некорумпований (35%), здатний навести порядок у країні (22%), рішучий і вольовий (19,5%), здатний боротися з корупцією в державі (18,5%), а також спокійний і врівноважений та просто симпатичний респондентам (17,5%).
Виборці Петра Порошенка мають дещо іншу мотивацію. Серед них 41% називають достатній досвід державної діяльності; 36% його виборців вважають кандидата рішучою і вольовою людиною; 32% вважають, що він здатний навести порядок в країні; 26% – що він не допустить порядків в країні, які були до 2014 року, зокрема при владі Януковича. Ще 22,5% – що він знає, як розвивати національну економіку, а 21,5% – що забезпечить реальне прискорення реформ.
Виборці Юлії Тимошенко найбільше цінують у лідерці те, що вона має досвід державної діяльності (38%), є рішучою і вольовою (34%), знає, як розвивати національну економіку (34%), здатна навести порядок в країні (32,5%), а також зможе забезпечити підвищення рівня життя народу (30%),
Виборці Юрія Бойка відрізняються своєю мотивацією від інших. Вони вважають, що їхній кандидат зможе забезпечити завершення війни на сході країни (44%) та нормалізацію відносин з Росією та Білоруссю (42%), знає, як розвивати національну економіку (34%), має досвід державної діяльності (31%) та здатний навести порядок в країні (30%).
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Дослідження проведене за фінансової підтримки програми MATRA Посольства Нідерландів в Україні.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
