Все про порушення прав людини в окупованому Криму протягом 2020 року у звіті КПГ

Організатор: Кримська правозахисна група.

Спікери: Володимир Чекригін - заступник голови правління Кримської правозахисної групи; Ірина Сєдова - дослідниця Кримської правозахисної групи; Богдан Мельникович - юрист Кримської правозахисної групи; Олександр Сєдов - аналітик Кримської правозахисної групи;

Модераторка: Ольга Скрипник - голова правління Кримської правозахисної групи.

Коротко. Під час заходу представники Кримської правозахисної групи презентують огляд порушень прав людини у Криму в 2020 році. Вони розкажуть про застосування насильства під час затримань, тортури та безкарність ФСБ та МВС РФ, наслідки минулого року для політичних в'язнів, систему переслідування віруючих, нові обмеження свободи слова та вираження поглядів, практику застосування російських законів для недопущення мирних акцій.

Також протягом 2020 року Кримська правозахисна група постійно документувала незаконний призов до армії РФ, мілітаризацію дітей через систему освіти та відповідальність РФ за ризики для життя та здоров'я кримчан, які вона створила в умовах пандемії COVID-19.

Експерти Кримської правозахисної групи розкажуть і про те, що зробила українська влада для захисту мешканців Криму в умовах окупації, та які важливі рішення з питань окупованого Криму були ухвалені на міжнародному рівні минулого року.

Представники ЗМІ можуть надсилати питання спікерам за електронною адресою: crimeahrg@gmail.com

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

У Криму торік 24 людини були позбавлені волі за політичними та релігійними мотивами - правозахисник

У 2020 році 24 людини в окупованому Криму були позбавлені волі за політичними та релігійними мотивами. У справах проти них «суди» використовують прихованих свідків і так званих експерттів-лінгвістів.

Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін, передає кореспондент агентства.

«Після обміну політв'язнів у вересні 2019 року, на жаль, нікого з кримських політв'язнів більше не було звільнено. Більш того, протягом 2020 року ще додатково 24 людини були позбавлені волі за політичними або релігійними мотивами», - наголосив Чекригін.

За його словами, за політично вмотивованими «справами» було зафіксовано 260 рішень про утримання під вартою або продовження арешту, дві третини з яких були ухвалені кримськими «судами» і одна третина - судами, які перебувають на території РФ.

При цьому, 15 оголошених вироків стосувалися позбавлення волі, з них 10 - на термін від 12 до 19 років.

Загалом, зауважив правозахисник, за політично вмотивованими «справами» позбавлені волі 69 осіб, ще п'ять винесених вироків пов'язані з обмеженням свободи пересування.

«Це в основному так звані «справи Хізб ут-Тахрір» і кримських мусульман, пов'язаних з організаціями, які вважаються в Російській Федерації терористичними або екстремістськими, але за законодавством України такими не є», - підкреслив експерт.

За його словами, в якості доказів у судах, як правило, використовуються показання таємних свідків, в основному співробітників ФСБ, а також свідчення, які були дані на стадії розслідування під тиском і від яких у суді свідки відмовлялися.

У «справах» проти кримських мусульман також активно використовуються так звані лінгвіністичні експертизи. При цьому аргументи захисту судом до уваги не беруться.

Уперше в 2020 році були позбавлені волі в рамках «справи Свідків Єгови» двоє людей. Вони отримали по 6 років, ще чотири людини очікують рішення «суду», перебуваючи під вартою.

Ще одна категорія політично мотивованих переслідувань в Криму - «справи» так званих українських диверсантів. На кінець 2020 року в рамках цих «справ» 15 осіб були позбавлені волі. Одному з «диверсантів», Юнусу Машаріпову, за даними КПГ, в минулому році змінили утримання під вартою на примусове утримання і лікування в психіатричній лікарні.

Дана міра, вважає Чекригін, «може тривати нескінченно, тому що кожні шість місяців судово-медична комісія буде приймати рішення про продовження його примусового утримання в психіатричній лікарні».

Ще два вироки винесено кримськими «судами» щодо учасників «кримськотатарського батальйону»: одного засудили до шести років, другого (власника каналу АТR Ленура Іслямова) - заочно засудили до 19 років позбавлення волі.

Останнім в 2020 році було прийнято рішення щодо українського активіста Олега Приходько - суд у Ростові-на-Дону продовжив його арешт до 16 березня 2021 року.

Коментуючи політично мотивовані справи в окупованому Криму, координатор КПГ Ольга Скрипник зазначила, що 2020 рік ще раз підтвердив, що Російська Федерація використовує так зване антитерористичне законодавство в першу чергу для переслідування представників громадянського суспільства, для придушенням будь-яких організацій і об'єднань людей, які не влаштовують російську владу.

«Ця тенденція продовжується і ми бачимо, що страшні вироки, які виносяться, кажуть, що питання звільнення цих людей залишається критичним, особливо в умовах російських тюрем, де люди відчувають знущання і проблеми зі здоров'ям», - резюмувала правозахисниця.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк