Зміна Конституції РФ. Що світу з цього - 2

Зміна Конституції РФ. Що світу з цього - 2

Укрінформ
28 липня, 11:00  -  міжнародний онлайн-круглий стіл на тему: «Зміна Конституції РФ. Що світу з цього - 2».

Організатори: Благодійний Фонд «Акцент»; Громадська ініціатива «Бурштиновий шлях».

До участі запрошені: Віталій Портников - журналіст, ведучий програм «Радіо Свобода»; Аліса Ганієва - московська письменниця; Міхаіл Крутіхін - російський економічний аналітик; Михайло Савва - голова правління «Експертної групи «Сова»; Олег Шро - політичний емігрант із РФ; Борис Стомахін - колишній в’язень путінського режиму; Рафіс Кашапов - співзасновник руху «Ідель-Урал»; Олександр Болькін - інязор ерзянського народу.

Модератори: Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан»; Олег Лісний - виконавчий директор БФ «Акцент».

Коротко. Учасники заходу обговорюватимуть характер змін основного закону РФ, впровадження яких було відкладено на кілька місяців через коронавірусний карантин.

Питання до обговорення:

-Чи є взагалі сенс говорити про російський конституціоналізм?

-Як внаслідок змін основного закону РФ обмежено права корінних народів та їх автономій?

-Що може протиставити світ закріпленню примату російського права над міжнародними зобов’язаннями у сфері захисту прав людини?

-Чи є можливим системний опір опозиційних сил РФ згортанню прав, влаштованого Кремлем з огляду на зростання соціального незадоволення у регіонах?

-Чи став Кремль більш агресивним та небезпечним для сусідів?

Додаткова інформація за тел.: (050) 385 16 03 (Дмитро Левусь).

Круглий стіл відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV .

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Останні конституційні зміни в РФ принципово нічого не змінюють - експерти

Великого практичного значення зміни до Конституції РФ не мали, а лише легітимізували нинішнє політичне правління в цій країні.

Такого висновку дійшли учасники міжнародного онлайн-круглого столу в Укрінформі на тему: «Зміна Конституції РФ. Що світу з цього - 2», організованого Благодійним фондом «Акцент» і Громадською ініціативою «Бурштиновий шлях».

«Сам референдум щодо змін в Конституції РФ в принципі нічого не означає для світу. Більше того, він навіть нічого не означає для Росії. Для того, щоб провести зміни до Конституції, ухвалені цим голосуванням, достатньо було рішення Федеральних зборів. Конституція РФ змінюється з використанням механізмів всенародного референдуму в тих розділах, які не було винесено на всенародне голосування і які не були за великим рахунком змінено», - вважає журналіст, ведучий програм «Радіо Свобода» Віталій Портніков.

На його думку, Путін зробив жест пропагандистського характеру в бік власного населення, показавши світові, що ці його новели підтримує більшість населення. Залишатися ж при владі він може стільки, скільки це «вкладається в логіку кланових інтересів, не було б цього «обнулення», вигадали б інший варіант неконституційного характеру». Натомість має значення стійкість режиму, і це ніяк не пов’язано з останнім голосуванням, вважає Портніков.

«Наскільки стійкий режим – ми до кінця не розуміємо, бо реальної соціології в Росії не існує, і навіть та соціологія, яку можна назвати реальною, дуже залежить від настроїв населення, які натомість диктуються двома обставинами – політичною аморфністю цього населення і телевізійною начинкою його політичних поглядів», - зазначив журналіст.

Скептично до останніх змін в Конституції РФ ставиться і російський економічний аналітик Михайло Крутіхін, вважаючи, що Конституція в Росії не відграє ключову роль у державотворенні. «Коли ми говоримо про стару чи нову Конституцію, давайте пам'ятати, що Конституція – це основа будівництва держави, а в Росії держави немає. Бо у держави мають бути обов'язкові атрибути, наприклад, як мінімум - незалежні суди. Якщо немає розділення судів – це диктатура однієї людини чи групи осіб. А, по-друге, і старої Конституції ніхто не дотримувався», - зазначив аналітик.

На його думку, нова Конституція РФ не має жодних економічних чи зовнішньополітичних змін і на долі світу не впливатиме.

З ним не погоджується московська письменниця, правозахисник Аліса Ганієва. На її думку, деякі поправки до Конституції може бути використано для вирішення дуже конкретних цілей. «Зокрема, щодо подій, які відбуваються в Хабаровську, може бути задіяно поправку до 67-ої статті, в якій сказано, що на території Росії можуть бути створені так звані федеральні території, що керуються напряму Москвою, оминаючи місцеві еліти, котрі боряться за якісь свої преференції. І можливо, цю «козирну карту» в цьому випадку й буде відіграно», - зазначила Ганієва.

Вона також звернула увагу на те, що в цій же статті російської Конституції є поправка про забезпечення суверенітету кордонів РФ, яку можна використати для анексії територій. «У цій статті йдеться про захист суверенітету, але ця стаття не діє на так звану делімітацію кордонів. А делімітація - це визначення загального напрямку цих кордонів. Тобто, в бік втрати територій ця стаття не працює, а в тому випадку, якщо знадобиться захопити ще один шматочок якоїсь сусідньої території – це можна буде виправдати делімітацією кордонів і послатися на Конституцію, присипану попелом народного плебісциту», - наголосила правозахисник.

Вона нагадала, що відповідна стаття в кримінальному кодексі РФ уже з’явилася, коли було анексовано Крим, вона криміналізує будь-які заклики й розмови про сепаратизм. А нині у Держдумі РФ працюють над законопроєктом, який передбачає арешт будь-кого, хто вважає, що Крим – не «наш».

Тим часом, голова правління «Експертної групи «Сова» Михайло Савва вважає, що голосування за зміни в Конституції РФ вирішило одне дуже важливе завдання – не дало взяти гору умовним «силовикам» над умовними «лібералами» у прагненні жорсткішого режиму в Росії. «Голосування 1 липня було потрібно, щоб показати Путіну та іншим членам російського владного угруповання, що наразі немає потреби вмикати механізм посилення репресій і можна обійтися теперішніми методами авторитарного режиму, який побудовано на пропаганді. Люди вірять цій пропаганді й надалі голосують за цей режим, значить, їх не треба масово саджати до таборів», - зазначив експерт.

На його думку, головний висновок для сусідів Росії – тамтешній режим не стає більш монолітним, всередині нього точиться боротьба між групами впливу, і це дає сподівання, що цей режим колись впаде.

Відео:

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-