Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи. Публічна дискусія

Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи. Публічна дискусія

Укрінформ
8 жовтня, 11:00 - Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології Національної Академії наук України; Євген Бистрицький –  голова громадського об’єднання «Виборча рада.UA»; Олександр Клюжев – аналітик Громадянської мережі Опора; Валентин Краснопьоров – координатор руху «Сильні громади»; Наталія Линник – заступник генерального директора Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України»; Олександр Резнік – старший науковий співробітник, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології Національної Академії наук України; Юлія Тищенко – експерт; Тарас Шевченко – директор Центру демократії та верховенства права, член Ради РПР; Володимир Шейгус – виконавчий директор ІСАР «Єднання».

Питання до обговорення:

Як оцінюють громадяни розвиток громадянського суспільства?

Наскільки долучені громадяни до активної громадської діяльності і чи зростає ця активність?

Що може стимулювати громадян до  громадської активності?

Чи повинна  держава стимулювати розвиток громадянського суспільства і як саме?

Довідково. Учасники публічної дискусії отримають пресреліз з результатами загальнонаціонального опитування населення України, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Публічна дискусія «Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи»  проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів публічної дискусії є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Підсумкові матеріали:

Понад 40% українців готові віддавати частину податків на громадські організації - опитування

Понад 41% громадян України готові спрямувати частину своїх податків на підтримку громадських організацій.

Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), представлені під час публічної дискусії на тему "Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи" в Укрінформі.

"Значна частина громадян (41%), якби була змога спрямувати частину своїх податків на підтримку громадських організацій, скористалися б такою нагодою: із них 16% - на підтримку громадського сектору загалом, 25% - певній громадській організації", - зазначається в опитуванні.

Водночас третина населення (32%) на це не згодна, вважаючи за краще, щоб ці кошти йшли до бюджету.

Серед регіонів найбільше згодні спрямувати частину податків на підтримку громадських організацій на заході (47%) і в центрі (48%), дещо менше - на сході (39%) і ще менше - на півдні (26%).

При цьому абсолютна більшість громадян (77%) вважає, що держава повинна сприяти розвитку громадянського суспільства (не згодні з цим лише 9%).

Водночас 51% опитаних українців зазначили, що взагалі не збираються брати участі у роботі громадських організацій (торік цей показник становив 36%).

Разом з тим 52% населення вважає, що передусім громадські організації мають займатися захистом вразливих соціальних груп, 38% вважає, що основним видом діяльності ГО має бути контроль діяльності влади, 38% - надання юридичної допомоги, 27% - допомога військовим і волонтерам у збройному конфлікті на Донбасі.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене фондом "Демократичні ініціативи" спільно з КМІСом із 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування проводилося в 103 населених пунктах у всіх областях України, крім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилося тільки на територіях, які контролюються Україною. Усього було опитано 2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення (старше 18-ти років). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Більшість українців позитивно ставиться до обрання громадських активістів народними депутатами - опитування

Більшість українців позитивно ставляться до того, що до Верховної Ради потрапило багато громадських активістів.

Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), представлені під час публічної дискусії на тему "Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи" в Укрінформі.

"Більшість населення (65%) позитивно ставиться до того, що до Верховної Ради потрапило багато громадських активістів. Так, 32% певні, що ці громадські активісти зможуть здійснювати реальний вплив на ситуацію в країні, 33% вважають, що саме так може відбутися якісне оновлення політики", - зазначається в опитуванні.

При цьому противників участі громадських активістів у політиці значно менше - 16%. Свою позицію, за даними дослідження, вони аргументують тим, що скоро громадські активісти набудуть негативного досвіду і стануть такими, як і старі політики (9%), і що в громадській діяльності активісти зможуть принести більше користі (8%).

Найбільш позитивно до громадських активістів у ВР ставляться жителі заходу (74%) і центру (73%), а менш прихильними є представники південного регіону (47%).

Водночас більшість українців (69%) позитивно ставляться до діяльності журналістів-розслідувачів, а негативно - 22%.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене фондом "Демократичні ініціативи" спільно з КМІСом із 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування проводилося в 103 населених пунктах у всіх областях України, крім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилося тільки на територіях, які контролюються Україною. Усього було опитано 2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення (старше 18-ти років). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

За дев’ять місяців до суду передано 12 справ за злочини проти журналістів - ГПУ

Із січня по вересень 2019 року правоохоронці розслідували та передали до суду 12 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів.

Про це йдеться у відповіді Генеральної прокуратури на запит Інституту масової інформації щодо стану розслідування злочинів стосовно журналістів, повідомляє ІМІ.

Зокрема, серед проваджень, які передано за цей період до суду, були: п'ять кримінальних проваджень за статтею 171 Кримінального кодексу (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів); п'ять кримінальних проваджень за статтею 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста); два кримінальних провадження за статтею 347-1 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста).

Загалом із січня по вересень 2019 року правоохоронці зареєстрували 187 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно працівників засобів масової інформації, з яких 58 закрили.

Зокрема, 136 кримінальних проваджень було зареєстровано за ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України, з яких 47 були закриті; 38 кримінальних проваджень - за статтею 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста), з яких вісім закрито;

10 кримінальних проваджень – за статтею 347-1 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста), з яких два закрито.

Також правоохоронні органи зареєстрували три кримінальних провадження за статтею 348-1 (посягання на життя журналіста), з них одне закрито.

Як нагадали в ІМІ, у 2018 році правоохоронці скерували до суду 22 кримінальних провадження щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів.

У 2017 році правоохоронці передали до суду 23 кримінальних провадження щодо злочинів, скоєних стосовно працівників засобів масової інформації.

У 2016 році правоохоронні органи з урахуванням минулих років скерували до суду 31 обвинувальний акт щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів.

У 2015 році було передано до суду 11 кримінальних проваджень за 171-ю статтею ККУ.

Відео з пресконференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-