Імперська спадщина: як і що з нею робити?

Імперська спадщина: як і що з нею робити?

Укрінформ
14  березня 14:00 - Імперська спадщина: як і що з нею робити?

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Учасники:  Володимир В'ятрович - кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам'яті; Віктор Брехуненко - доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України; Мрідула Гош - політолог, історик-міжнародник з науковим ступенем кандидата наук, правозахисниця, журналіст, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку; Владислав Грибовський -  кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України; Євген Магда - кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики; Юрій Макаров -  журналіст, телеведучий, письменник; Віталій Нахманович - історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру; Тарас Чухліб - доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України; Сергій Рябенко - співробітник Українського інституту національної пам’яті; Богдан Короленко - співробітник Українського інституту національної пам’яті; Юрій Сиротюк - голова депутатської фракції ВО «Свобода» у Київській міській раді; Володимир Василенко - доктор юридичних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Коротко. Процеси перейменування населених пунктів та об'єктів топоніміки у ході реалізації закону про декомунізацію яскраво засвідчили: нерідко стирання слідів комуністичного тоталітарного минулого, лише вивільнює попередній шар - імперський, який теж активно використовується російською пропагандою. Історія з демонтажем  пам'ятника Суворову показала, наскільки сьогодні актуальної темою для українського суспільства є процес деколонізації.

Що таке імперська спадщина, як її оцінювати та препарувати - ці та інші питання обговорять історики, політологи, громадські діячі.

Підсумкові матеріали:

Україна обговорює шляхи звільнення від імперської спадщини і запускає процес деколонізації — В’ятрович

РФ у війні проти України використовує все, що пов’язує нас з минулим. Тож з міркувань безпеки надзвичайно важливо продовжувати кроки, що нівелюють цей вплив. Одним з таких кроків була декомунізація, нині маємо позбутися залишків колонізації.

На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович під час круглого столу "Імперська спадщина: як і що з нею робити?", що відбувся в Укрінформі.

“Надзвичайно важливо запустити переосмислення радянського минулого, тому що спільні міфи, стереотипи, такі тези, як “один народ”, “одна держава”, нав’язані ще радянською пропагандою, використовуються сучасною російською пропагандою для мобілізації на боротьбу проти сучасної Української держави. Під час декомунізації ми побачили, що за шаром комуністичного минулого відкривається шар російсько-імперського минулого - коли тим чи іншим топонімам повертали історичні назви, і ці історичні назви були присвячені керівникам російської імперії, її воєначальникам тощо”, - сказав В’ятрович.

За його словами, прикладом того, наскільки багатим є цей російсько-імперський шар в Україні, є, зокрема, такий відомий персонаж російської історії, як Александр Суворов. Адже в Україні щонайменше 290 об’єктів топоніміки присвячені безпосередньо йому плюс встановлено 5 пам’ятників.

“Події на Донбасі, анексія Криму черговий раз загострили необхідність позбавлення від цієї імперської спадщини, яка використовується РФ для того, аби якимось чином легітимізувати свою агресію проти сучасної України. Саме з цих міркувань нею було відновлено такі терміни, як “Новоросія”, з цих міркувнь говориться про те, що ті чи інші території України, особливо на півдні і сході, не мали своєї історії до появи тут російської імперії”, - зазначив В’ятрович.

Як підкреслив, зокрема, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ Віктор Брехуненко, нав’язування імперської топоніміки й імперського способу бачення українського минулого базувалося на кількох моментах і один з них пов’язаний із датами заснування міст та інших населених пунктів.

“Російські ідеологічні праці ХІХ - початку ХХ століть, а потім і радянські, намагалися подати заснування будь-якого з них винятково від тих часів, коли тут вперше з’явилися росіяни або коли ця територія зайшла до російської імперії. В такий спосіб намагалися відрізати попередній шмат української історії. Тому в рамках деімперіалізації треба звернути увагу на цей ключовий момент, зокрема стосовно таких міст, як Одеса, Дніпро, коли треба криком кричати стосовно невідповідності офіційно затверджених дат заснування цих міст з історичними реаліями, які не мають нічого спільного з цими датами”, - наголосив науковець.

Володимир В’ятрович поінформував, що сьогоднішній круглий стіл на дану тему лише відкриває серію дискусій, до яких залучатимуться й інші історики, фахівці, завдання яких — супроводжувати процес деколонізації.

Він повідомив, що за підсумками обговорень буде напрацьовано відповідний закон або кілька законів, підзаконні акти та інші механізми, завдання яких — обмежити вплив імперської спадщини на сучасну політичну ситуацію в Україні.

“Ми прекрасно розуміємо, що це треба було зробити ще “на вчора”. І ми будемо робити все залежне, щоб напрацювати документи якомога швидше, але не за рахунок якості. Надзвичайно важливо, щоб ми не наробили помилок, тому що це дуже важливий процес і, відповідно, ми повинні працювати зважено. Але ми будемо намагатися, щоб уже цього року вийти з конкретними пропозиціями на Верховну Раду”, - підкреслив В’ятрович у коментарі кореспонденту Укрінформу.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-