Як звільнити бранців Кремля? Міжнародний досвід та висновки для України
Організатор: Міністерство інформаційної політики України.
Учасники: Юлія Каздобіна - радник міністра інформаційної політики України; Паата Закареішвілі - грузинський громадський та політичний діяч, протягом 25 років займається переговорами щодо звільнення полонених і заручників під час конфліктів на Кавказі; Марія Томак - координатор Медійної ініціативи за права людини; Надія Волкова - юрист Української Гельсінської спілки з прав людини; Ігор Козловський - історик, релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, звільнений з полону 27.12.2017; Микола Герасименко - боєць батальйону «Кривбас», звільнений з полону 27.12.2017; Айше Умерова - донька звільненого політичного в’язня Ільмі Умерова; Сергій Пєтухов - заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції; Мар’яна Беца - речниця Міністерства закордонних справ України; Ганна Гопко - голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах; Богдан Крикливенко - керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Юрій Тандіт - радник Голови Служби безпеки України; Василь Кирилич - заступник директора Департаменту консульської служби, начальник Управління консульського забезпечення МЗС України; Варвара Пахоменко (Skype) - правозахисниця, експертка із конфліктів на Кавказі, працювала в зонах конфлікту у Росії (Чечня) та в Грузії (Південна Осетія); Артем Конопкін - співзасновник Центру вивчення повстанських рухів; Ігор Котелянець - брат політичного в’язня Євгена Панова, голова ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля»; Людмила Глондар - сестра полоненого бійця 3-го полку спецназу Сергія Глондаря; Вікторія Пантюшенко - дружина полоненого танкіста 1-ї танкової бригади Богдана Пантюшенка; Тетяна Катриченко - журналістка.
Коротко. Під час заходу буде представлено звіт щодо стратегій та інструментів звільнення полонених, заручників в інших збройних конфліктах, а також політичних в'язнів у різних країнах. Відбудеться обговорення рекомендацій для України.
Підсумкові матеріали:
Правозахисники розробили рекомендації для ефективного визволення бранців Кремля
Представники правозахисних організацій "Медійна ініціатива за права людини" спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Euromaidam Press презентували звіт "В'язні війни" з рекомендаціями щодо звільнення українських громадян з неволі на території РФ та окупованого Криму.
Захід відбувся в стінах Укрінформу.
"До нашого звіту ми включили різні рекомендації. Наше бачення було таке, що державі потрібно мати всеосяжну стратегію щодо того, як усе-таки звільняти цих людей. Очевидно, що, як військові полонені так і цивільні заручники - всі вони є потужним інструментом в руках Російської Федерації, вони використовуються для потужної пропаганди на території Росії і в розпалюванні ненависті до України", - заявила співатор проекту юрист УГСПЛ Надія Волкова.
Вона наголосила на необхідності встановити правову визначеність в рамках гуманітарного права, визнати та закріпити на законодавчому рівні гарантії, які відповідають статусам осіб у конфлікті: військовополонені, цивільні заручники - в рамках міжнародного конфлікту.
У звіті автори, зокрема, зазначили роль залучення до переговорів професійних перемовників, які мають необхідні компетенції та досвід, а також залучення до процесу впливових міжнародних фігур.
Цю рекомендацію підтримав під час круглого столу колишній заручник ОРДЛО історик, релігієзнавець Ігор Козловський.
"Я знаю зі свого досвіду - катування і тортури були припинені саме тоді, як виступив посол США. Дійсно, є особи не симпатичні, наприклад, як Земан, котрий особисто їздив до Путіна на зустріч стосовно мене. Так, у нього є позиції, які я не поділяю. Але ж якщо через нього можна впливати на звільнення тієї чи іншої особи, чому ми не повинні використовувати такий вплив? Є проблеми, які треба вирішувати, використовуючи координацію дій", - додав Козловський.
Автори звіту також наголошують на необхідності введення персональних санкцій на національному рівні проти громадян Росії, які причетні до порушень прав людини на території окупованого Криму та РФ. В той самий час - проти громадян України, які так само причетні до порушень прав українців у неволі - відкривати кримінальні провадження та збирати докази їх протиправної діяльності.
Крім того, у звіті рекомендують використати і дипломатичний ресурс задля введення країнами Заходу персональних санкцій проти зазначених осіб - як громадян РФ, так і громадян України. Згадану рекомендацію підтримала під час круглого столу речниця МЗС України Мар'яна Беца.
"Надзвичайно потрібно посилювати індивідуальні санкції. Росія не розуміє мову права, лише мову санкцій і мову сили. Санкції вдаряють, з часом вони впливають на людей, це найбільш дієвий та ефективний засіб впливу на Росію на сьогодні", - заявила вона.
В ході круглого столу виступив екс-міністр з питань реінтеграції Грузії Паата Закареішвілі і наголосив на окремих аспектах ведення переговорів щодо звільнення заручників в умовах військового конфлікту.
"Особливий момент - не змішувати між собою гуманітарні та політичні питання. Риторика має бути помірною, нейтральною. Особливо треба пам'ятати, що це передусім допомагає людям, які чекають від цих перемовин рішень про свою долю. Учасники переговорного процесу перемагають тоді, коли "придратись" до їхніх слів фактично неможливо. Також важливий фактор - коли протилежна сторона рахується з тим, хто веде переговори. Втім, вирішальний фактор - наскільки ти свої зобов'язання виконуєш", - поділився екс-міністр Грузії.
В рамках круглого столу також виступили представники державних органів - заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов, голова комітету ВРУ у закордонних справах Ганна Гопко, керівник секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Богдан Крикливенко, радник голови СБУ Юрій Тандіт, а також заступник директора Департаменту консульської служби Василь Кирилич.
Беца: Росія не розуміє мову права, лише - мову санкцій і мову сили
В рамках визволення утримуваних з політичних мотивів українців на території Криму та РФ необхідно посилювати персональні санкції проти громадян Росії, які причетні до порушень прав українців.
Про це заявила речниця МЗС Мар'яна Беца під час круглого столу "Як звільнити бранців Кремля" в Укрінформі.
"Надзвичайно потрібно посилювати індивідуальні санкції. Росія не розуміє мову права, лише мову санкцій і мову сили. Санкції вдаряють, з часом вони впливають на людей, це найбільш дієвий та ефективний засіб впливу на Росію на сьогодні", - заявила вона.
Речниця також повідомила, що вже кілька місяців МЗС України веде інформаційну кампанію #Crimeaisbleeding у соцмережах, до якої залучають міжнародних акторів з метою показати проблеми в окупованому Криму - і це також є одним з інструментів боротьби за українських громадян у неволі.
"Що стосується ситуації в цілому - потрібно чітко розуміти, з ким ми маємо справу. Росія - це країна-агресор, це така країна, де не цінується людське життя - ні громадян Росії, ні громадян України. І це дуже прикро", - додала Беца.
Вона також висловила тезу, що в рамках боротьби за українських громадян в неволі варто тиснути на РФ особливо перед міжнародними та важливими політичними подіями, як, наприклад, Чемпіонат з футболу влітку 2018 року чи вибори президента Росії.
Позови до ЄСПЛ є основним механізмом впливу на Росію щодо ситуації у Криму і на Донбасі - Пєтухов
Одним з ефективних механізмів впливу на дотримання Росією прав людини у Криму і на Донбасі є звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Про це заявив під час круглого столу "Як звільнити бранців Кремля" в Укрінформі заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Сергій Пєтухов.
"Основний механізм, за який відповідальне Міністерство юстиції, на який ми покладаємо сьогодні великі надії, як на найбільш комплексне вирішення і кваліфікацію ситуації у Криму і на Донбасі - це міждержавні справи в Європейському суді з прав людини. Це довгий шлях, водночас якраз досвід рішень ЄСПЛ в інших конфліктах показує, що ЄСПЛ може дати комплексну оцінку ситуації, покласти відповідальність на Росію за те, що відбувається в Криму, що є більш очевидним. А також на Донбасі, враховуючи, що вони здійснюють повний ефективний контроль за цією територією і тими збройними угрупованнями і державоподібними утвореннями, які здійснюють повноваження на окупованій частині Донбасу. І , відповідно, покласти на Росію відповідальність за порушення прав наших громадян", - сказав він.
Пєтухов зазначив, що розгляд подібних справ, як свідчить досвід інших військових конфліктів, триває не один рік, але важливо, що в результаті "ЄСПЛ не боїться давати оцінку діям держави-окупанта".
"На жаль, уже сьогодні Російська Федерація відмовляється виконувати рішення ЄСПЛ, і ми прогнозуємо, що ця практика буде поширена. Водночас це переводить питання юридичного характеру в політичну площину, створює додаткові проблеми для РФ і додаткові важелі впливу для забезпечення дотримання Росією прав наших громадян", - додав Пєтухов.
Як повідомляв Укрінформ, у рамках круглого столу "Як звільнити бранців Кремля" представники правозахисних організацій "Медійна ініціатива за права людини" спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Euromaidam Press презентували звіт "В'язні війни" з рекомендаціями щодо звільнення українських громадян з неволі на території РФ та окупованого Криму.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
