Якою має бути  українська енциклопедія у сучасному інформаційному суспільстві

Якою має бути українська енциклопедія у сучасному інформаційному суспільстві

1960
Ukrinform
18 жовтня, 15.00 - Створення енциклопедій у сучасному інформаційному просторі.

Організатор: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво».

Учасники: Богдан Червак - перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;  Вадим Локтєв - академік НАН України, голова редакційної колегії Великої української енциклопедії; Микола Жулинський - академік НАН України; Валерій Смолій - академік НАН України; Леонід Руденко - академік НАН України; Алла Киридон - директор ДНУ «Енциклопедичне видавництво»; Ярослав Яцків - академік НАН України.

До участі запрошено народних депутатів України, відомих учених, фахівців у галузі енциклопедистики.

Коротко. Під час заходу Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» спільно з провідними фахівцями інших установ та закладів планує обговорити теоретичні та прикладні проблеми створення та функціонування енциклопедичного простору України. 

Підсумкові матеріали:

Богдан Червак і академіки НАН України наголошують, що "Енциклопедичне видавництво" має повернутися у своє приміщення 

Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво" має повернутися до свого приміщення. 

Таке переконання висловив Богдан Червак - перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України - під час круглого столу, що відбувся в Укрінформі.   

"Велика українська енциклопедія - це виклик не перед Президентом України, не перед урядом, Верховною Радою, не перед українською владою. Насправді це виклик перед українською нацією, яка має дати відповідь, чи є у неї інтелектуальний потенціал для того, щоб створити Велику українську енциклопедію, показати світові і передусім українцям, що вони здатні подивитися на все, що їх оточує, українськими очима, а не московськими чи європейськими. Цей виклик ми прийняли і відповідь буде гідна... Зробити це непросто, оскільки в "Енциклопедичного видавництва" практично відібрали приміщення. Але ми правовим шляхом доб'ємося повернення цього приміщення. Ми будемо реалізовувати цей проект, чого би нам це не вартувало", - підкреслив Червак.

Вадим Локтєв - академік НАН України, голова редакційної колегії Великої української енциклопедії - зазначив, що умови, в яких видається енциклопедія, "ненормальні абсолютно". 

"Насправді багато хто працює вдома, тому що робочого приміщення, в якому могли б працювати в такій кількості люди, немає. Але є комп'ютери, є електронний, телефонний зв'язок, є зустрічі, консультації", - додав він. 

Микола Жулинський - академік НАН України, директор Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАНУ — підкреслив: те, що сьогодні робить колектив, який працює над Великою українською енциклопедією, - це абсолютно на рівні сучасних методик і сучасних досягнень енциклопедичної науки. Щоб цей проект реалізувався чимшвидше і на високому науковому рівні, видавництво має працювати в комфортних умовах.  

"Без державної підтримки, без системного фінансування і без приміщення це зробити просто неможливо. Я переконаний, що приміщення буде повернуто, тому що воно вже меморіальне і вже ім'я академіка Миколи Бажана зобов'язує, щоб воно було приміщенням для творення Великої української енциклопедії", - сказав Жулинський.

Електронна версія Великої української енциклопедії з'явиться вже у листопаді - директор "Енциклопедичного видавництва"

Портал е-ВУЕ - електронна версія Великої української енциклопедії - з'явиться вже у листопаді цього року.

Про це повідомила Алла Киридон, директор ДНУ "Енциклопедичне видавництво", під час круглого столу в Укрінформі.  

"Попри всі негаразди, ми знаходимо в собі сили робити велику справу - справу створення Великої української енциклопедії, українського бренду, української інтелектуальної візитівки. Ми створюємо енциклопедію тому, що небайдужі до справи нашої держави, до інтелекту нашої держави, до інформаційного продукту, бо Велика українська енциклопедія в умовах інформаційної війни - це справді потужний інформаційний продукт, який створює не одна установа, а створює спільнота. І ми робимо два паралельних проекти. Зараз пріоритет - це портал. Сподіваємося, що в листопаді ми здійснимо цю роботу, над якою працює величезний колектив - і нашої установи, й Інституту програмних систем НАНУ", - сказала Киридон. 

Водночас вона зазначила, що у видавництві вже доформатовують другий том паперової версії ВУЕ.

"Сподіваємось, як тільки будуть гроші, можемо видати другий том", - зазначила вона. 

 Вадим Локтєв - академік НАН України, голова редакційної колегії Великої української енциклопедії - підкреслив, що на сьогодні видавати паперову версію надзвичайно важко через фінансові і організаційні питання, тому було переформатовано акценти. 

"І зараз Відділення інформатики НАНУ взяло на себе додаткову роль - сприяти створенню порталу. І паралельно, а може й трохи попереду, йтиме публікація всіх статей, що надходитимуть, в електронному вигляді. Що дуже зручно, адже в паперовій версії публікація здійснюється послідовно - від А до Я, а в електронній можна йти цілим фронтом по всіх літерах абетки. Зараз портал став головним фронтом", - сказав він.

Академік додав, що в редколегію ВУЕ входять всі провідні українські вчені, які взяли на себе контроль і супровід всіх напрямів, що мають бути відображені в енциклопедії, і це дуже непроста робота, тому що вона робиться як додаткова. 

"В службові обов'язки жодної людини з Академії наук не входить підготовка енциклопедії. Але майже всі розуміють, що це надзвичайно відповідальна справа, і для країни в цілому", - наголосив Локтєв. 

Водночас Станіслав Кульчицький - доктор історичних наук, в.о. головного наукового співробітника відділу історії України 20-30-их років ХХ ст. Інституту історії України НАНУ  - застеріг: проблематика всесвітньої історії, а особливо вітчизняної у Великій енциклопедії повинна бути добре продумана. 

"Ми зустрічаємося з такою гібридною війною, яка стосується нашої історії, яку у нас хочуть відібрати і відбирали, починаючи з XVII століття - що ми самі починали бачити колиску, яка виколисувала всі три братніх народи. Треба зробити відповідний відбір - і по персоналіях в тому числі. Бо інколи відповідна інстанція перейменовує якусь вулицю, назву дають історичну, а виявляється, що ця персоналія дуже активно брала участь в утвердженні Російської імперії. Про таких людей треба писати в енциклопедіях, але так, щоб усім було ясно, що ця людина зробила поганого, а що доброго", - підкреслив Кульчицький. 

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-