Як Росія впливає на інформаційний простір країн? Презентація Індексу інформаційного впливу Кремля - 16.05.2017 10:00 — Новини Укрінформ
Як Росія впливає на інформаційний простір країн? Презентація Індексу інформаційного впливу Кремля

Як Росія впливає на інформаційний простір країн? Презентація Індексу інформаційного впливу Кремля

2931
Ukrinform
16 травня, 10:00 - Презентація звіту «Індекс інформаційного впливу Кремля». 

Організатор:  ГО «Детектор медіа».

Учасники: Діана Дуцик - виконавчий директор ГО «Детектор медіа»; Роман Шутов - програмний директор ГО «Детектор медіа»; Юрій Рубан - керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України; Олексій Гарань - професор НАУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи».

Коротко.  ГО «Детектор медіа» презентує перший звіт за результатами вимірювання Індексу інформаційного впливу Кремля у чотирьох країнах: Україні, Грузії, Угорщині та Чеській Республіці. Мета Індексу  виміряти спроможність уряду Російської Федерації впливати (ініціювати, змінювати) на процеси в інформаційному просторі (виробництво, обмін та споживання інформації) інших країн. 

Підсумкові матеріали:

Експерти визначили Індекс інформаційного впливу Кремля в Україні, Грузії, Угорщині та Чехії

У чотирьох країнах - Україні, Грузії, Угорщині та Чехії - найбільші можливості інформаційного впливу Кремль має в Угорщині, найменші - у Чехії.

Такі дані вимірювання Індексу впливу Кремля  оприлюднив на прес-конференції в Укрінформі у вівторок програмний директор ГО "Детектор медіа" Роман Шутов.

"Ми бачимо, що найбільші можливості впливати на інформаційні процеси Кремль має в Угорщині (значення індексу 61), потім ідуть Грузія (54), Україна (49) і Чехія(48)", - сказав Шутов. 

Він розповів, що індекс вираховувався шляхом експертного опитування в кожній з країн, яке проводилося в лютому-березні, а для його вимірювання було розроблено анкету з 33 питань. 

За словами Шутова, інформаційний вплив Кремля визначається, з одного боку, його здатністю та ресурсами, а з другого - протидією, яку він зустрічає у демократичних країнах. Відтак індекс складається з двох блоків - вливу та протидії цьому впливу, яка визначалася у трьох вимірах - політичному, медійному та у вимірі громадянського суспільства включно з церквою. Індекс має форму числа від 1 до 100, чим воно є більшим, тим більше є можливостей у Кремля впливати на інформаційні процеси в країні. 

Коментуючи результати вимірювання, Шутов зауважив, що в Угорщині Кремль має широкі можливості завдяки проросійській риториці уряду цієї країни, а також через те, що угорське суспільство не запропонувало ефективних заходів протидії російському впливові. Водночас у Чехії, попри проросійського президента, інформаційна агресія Кремля зустрічає належний політичний опір і активні дії громадянського суспільства. 

Програмний директор ГО "Детектор медіа" відзначив, що лідером у протидії кремлівській пропаганді є Україна. За його словами, у той час коли в інших країнах лише шукають способи обмеження інформаційних можливостей Кремля, в Україні вже діє відповідне законодавство, а громадські організації є лідерами регіону в дослідженні пропаганди та інформування громадян про її небезпеку. Але потужність російського тиску і свобода дій Кремля на окупованих територіях роблять показник індексу для України подібним до чеського.

Водночас учасник української експертної групи, яка складалася з 14 експертів, керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України Юрій Рубан у свою чергу зауважив, що не варто абсолютизувати цифри. 

"З того, що десь цифра 49, а десь 48, не слід робити висновок, що в чомусь в одній країні краще, а в іншій гірше - давайте будемо з цим обережними, це все ж таки експертні оцінки. Там, де різниця суттєва, наприклад, 10 балів, це вже привертає увагу і змушує замислитися", - зазначив він.

За словами Рубана, подібні дослідження важливі тим, що стимулюють думку і змушують до порівнянь дій політиків і зусиль громадянського суспільства в тій чи іншій країні. Він зазначив, що про методологію можна дискутувати, але вона дає поштовх до роздумів і простір для пошуку. 

Ознайомитися з повним текстом звіту можна на сайті MediaSapiens.

Росія використовує нашу схильність до оцінок у категоріях "зрада" і "перемога"  проти України - експерт 

Росія використовує нашу схильність оцінювати більшість процесів у категоріях "зрада" і "перемога" для підриву демократії в Україні. 

Про це заявив у вівторок на презентації в Укрінформі Індексу інформаційного впливу Кремля у чотирьох країнах  професор НАУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

"З діяльністю підконтрольних Росії ЗМІ в Україні більш-менш ясно - ми розуміємо, що це за видання і відповідно до них ставимося... Я значно більшу проблему бачу в тому, як Росія намагається маніпулювати тими ЗМІ, які не є проросійськими, як вона використовує наші внутрішні війни або наш політичний плюралізм", - сказав Гарань.

Він додав, що маніпулюння умовами демократії для підриву самої демократії є звичайною тактикою диктаторів. У цьому контексті Гарань зауважив, що конкретну небезпеку він бачить у тому, що ми намагаємося оцінювати більшість подій у категоріях "зрада" і "перемога".

"Коли ми починаємо оцінювати події в цих двох категоріях, очевидно, що буде переважати. Отже, очевидно, що всі починають говорити про зраду. Росія виграє на цьому. Тобто я закликаю аналітично підходити до тих процесів, які відбуваються в Україні. Вони є неоднозначними, оцінювати їх у категоріях "зрада" і "перемога" не потрібно", - переконаний науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи".

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>