Комунікації "влада-громадськість": виклики та нові можливості для столиці - 25.01.2017 14:00 — Новини Укрінформ
Комунікації "влада-громадськість": виклики та  нові можливості для столиці

Комунікації "влада-громадськість": виклики та нові можливості для столиці

2756
Ukrinform
25 січня о 14.00 відбулася презентація соціологічного дослідження на тему: "Традиційні та інноваційні канали комунікації міської влади Києва для інформування громадськості про муніципальні послуги, сервіси, ініціативи та суспільно-важливі події". (Зала 2)

Організатор: Департамент суспільних комунікацій КМДА.

Учасники: Володимир Бондаренко - керівник апарату КМДА; Марина Хонда - директор Департаменту суспільних комунікацій; Тетяна Гузенко - заступник директора Департаменту суспільних комунікацій, начальник управління інформаційної політики та комунікацій; Марина Соботюк - завідувач Сектору медійних комунікацій та взаємодії з засобами масової інформації Міністерства інформаційної політики України; Наталя Дмитрук - директор Департаменту соціологічних досліджень ЦНСД «Омега»; Олексій Погорєлов - генеральний директор Української Асоціації Видавців Періодичної Преси; Анастасія Баровська - головний консультант відділу інформаційної безпеки та розвитку інформаційного  суспільства  Національного інституту стратегічних досліджень. 

Підсумкові матеріали:

Мінінформполітики пропонує запровадити спеціальність "комунікативістика" як окрему галузь знань

Міністерство інформполітики пропонує запровадити спеціальність «комунікативістика» в переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.

Про це на прес-конференції в Укрінформі повідомила завідувач Сектору медійних комунікацій та взаємодії із засобами масової інформації Мінінформполітики Марина Соботюк.

"Міністерство інформаційної політики підготувало розпорядження про внесення змін до відповідної постанови, щоб винести "комунікативістику" в окрему галузь знань. Це дасть змогу підготувати якісних фахівців з комунікації", - сказала вона.

Соботюк додала, що проект розпорядження оприлюдений на сайті Мінінформполітики.

Інформація, що надає київська міська влада, є цікавою для 77,7% киян - дослідження

За даними соціологічного дослідження, більша частина киян вважає інформацію про діяльність (заходи, ініціативи, послуги, сервіси) міської влади цікавою та найбільше взаємодіє з владою через Контактний інформаційний центр міста "1551" та Портал електронних петицій.

Про це під час презентації соціологічного дослідження на тему: "Традиційні та інноваційні канали комунікації міської влади Києва для інформування громадськості про муніципальні послуги, сервіси, ініціативи та суспільно-важливі події" в Укрінформі повідомила аналітик Департаменту соціологічних досліджень Центру незалежних соціологічних досліджень (ЦНСД) "Омега" Ірина Мостова.

"Відповідно до отриманих результатів, інформація, що надає київська міська влада, є цікавою для 77,7% киян. Дана інформація є більш цікавою для жінок, ніж для чоловік. Зацікавленість до інформування з боку міської влади демонструють всі опитані вікові групи киян в однаковій мірі", - сказала Мостова.  

За її словами, дослідження також показало, що найбільшою мірою кияни є залученими до взаємодії із Контактним інформаційним центром міста "1551". Також кожен четвертий киянин є обізнаним щодо Порталу електронних петицій міста Києва. Кожен п’ятий киянин має досвід взаємодії з сервісом "Електронна система запису до дошкільних навчальних закладів" та "Міський наземний громадський транспорт онлайн". 

Водночас, вона зазначила, що тільки 18,6% опитаних киян обізнані та користуються сервісом SMS та E-MAIL повідомлень, створеним задля інформування громадян. 

"Контактний інформаційний центр міста, як засіб комунікації з владою, є популярним серед всіх вікових категорій киян. Такими сервісами, як "Міський наземний громадський транспорт онлайн", Портал електронних петицій та сервіс SMS та E-MAIL повідомлень, користуються здебільшого кияни саме у віці від 18 до 35 років. Кияни віком від 26 до 55 років є обізнаними щодо сервісу "Ваш будинок", а кияни у віці від 26 до 45 років користуються електронним сервісом запису дітей до навчальних закладів", - розповіла аналітик. 

Як показало дослідження, жителі міста Києва є готовими до впровадження та спілкування з владою в межах онлайн-платформи, щодо обговорення актуальних проблем життєдіяльності міста - даний показник складає 43,5%. Спостерігається, що із збільшенням віку киян зменшується їх готовність спілкуватися з владою саме через онлайн-платформи.

Вона зауважила, що 43% опитаних респондентів говорять про свою готовність користуватися тематичними онлайн-порталами та формами, для обговорення актуальних тем управління та життя громади. Кияни підтримують впровадження онлайн- форми електронних опитувань на різні теми, до такого онлайн-спілкування готові 42,9% містян.

До користування онлайн-сервісами для підтримки електронних петицій виявили готовність 42,3% киян. Онлайн- сервіс електронних консультацій з представниками влади є цікавим для 42% респондентів.

Водночас, кияни є неготовими до спілкування з міською влади  через веб-конференції та розсилки новин або стрічок RSS-новин.

Соціологічне дослідження проведено ЦНСД "Омега" на замовлення Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації.

"У нас було поставлене завдання визначити, яким чином найкраще доносити до киян ту інформацію, яка є суспільно-важливою для міста Києва. Для нас дуже важливо було зрозуміти, як конкретно і ефективно маємо передавати інформацію, для того щоб кияни почули про проблеми в місті. Саме тому ми замовили через систему Prozorro дане соціологічне дослідження", - зазначила директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Марина Хонда.

Водночас, керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко зауважив, що міська влада у своїй роботі задіює інноваційні канали комунікації для того, щоб кияни мали змогу якомога швидше отримувати важливу для них інформацію.

"Наприклад, сервіс інформування киян, коли ми говоримо про перекриття вулиць, про зміну організації дорожнього руху, то ним на сьогодні користується близько 20 тисяч киян. Сервісом електронних петицій користуються приблизно 383 тисячі користувачів. Попри зростання звернень шляхом електронної пошти чи через відповідні діалогові вікна, на call-центр приріст за минулий рік склав 35% в порівнянні з попереднім періодом, але ми маємо також незначну ситуацію - люди віддають все ж таки перевагу традиційним каналам комунікацій", - сказав Бондаренко.

Опитування проводилось з 20 по 23 грудня 2016 року. Вибіркова сукупність дослідження становить 1200 респондентів, репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками стосовно дорослого населення Києва. Стандартне відхилення при достовірних 95 відсотках становить 2,83 відсотка.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>