20 років Українській антарктичній станції Академік Вернадський

20 років Українській антарктичній станції Академік Вернадський

Укрінформ
5 лютого о 14.00 відбулася прес-конференція на тему: "20 років Українській антарктичній станції Академік Вернадський". (Зала 1)

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Організатор: Міністерство освіти і науки України, Державна установа Національний антарктичний науковий центр.

Учасники: Дмитро Чеберкус - директор Департаменту науково-технічного розвитку Міністерства освіти і науки України; Петро Гожик - академік НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України, керівник науково-технічної ради "Антарктика"; Валерій Литвинов - директор Національного антарктичного наукового центру МОН України; Геннадій Міліневський - д.ф-м.н, керівник Першої антарктичної зимівлі на станції Академік Вернадський; Володимир Бахмутов - д.г.н. завідувач відділу Інституту геофізики ім..С.І.Суботіна, учасник Першої антарктичної зимівлі на станції Академік Вернадський; Євген  Моісеєнко - д.м.н, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім..О.О.Богомольця, учасник Першої морської експедиції до Антарктики; Світлана Краковська -  к.г.н., ст. наук. співробітник Українського Гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, учасник Другої антарктичної експедиції; Вазіра Мартазінова -  д.ф-м.н, завідувач відділу Українського Гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України; Валерій Поліщук -  д.б.н, зав. кафедрою вірусології ННЦ "Інститут біології" КНУ ім. Т.Г.Шевченка;  Володимир Бочкарьов - прес-аташе НАНЦ, учасник трьох антарктичних експедицій.

Підсумкові матеріали:

Українські вчені розповіли про наукові дослідження на антарктичній станції "Академік Вернадський"

Українській антарктичній станції "Академік Вернадський", яку передав Україні у 1996 році британський уряд, виповнюється 6 лютого 20 років.

Про необхідність участі нашої країни в антарктичних дослідженнях вітчизняні учені розповіли на прес-конференції в Укрінформі у п'ятницю, 5 лютого.

"Перше питання, яке постає - навіщо нам Антарктика. Це кладова на майбутнє. Там гігантські запаси біоресурсів, мінералів, нафти та газу. Вона нам саме цим і цікава», - сказав на прес-конференції директор Національного антарктичного наукового центру МОН України Валерій Литвинов.

За його словами, з 197 країн-членів ООН, лише 29 країн, які проводять наукові дослідження  в Антарктиці, мають найвищий, консультативний, статус, та матимуть право голосу й вето при майбутньому розподіли ресурсів Антарктики. З 1996 року до них приєдналася і Україна.

Зараз на станції в Антарктиці Україна веде дослідницькі роботи в галузі геофізики, медицини, метеорології, біології.

Крім того, наукові дослідження, які проводять українські учені, вже зараз дозволяють не тільки підтримати престиж країни, а й можуть використовуватися при розвідці корисних копалин, глобальному прогнозуванні змін клімату та довгостроковому прогнозуванні  погоди, зокрема в Південній півкулі, розробці біотехнологій.

"Ще 20 років тому ніхто не чув, що таке біотехнологія. А сьогодні нові штами організмів вже використовуються у фармацевтиці, косметичній промисловості. Виявляється, що мікроорганізми у багатьох аспектах є дуже важливими. І виявляється, що саме Антарктида є джерелом таки штамів, які можна досліджувати і виділяти з них такі біологічні речовини, які далі можна використовувати", - сказав на прес-конференції доктор біологічних наук, учасник двох антарктичних експедицій Валерій Поліщук.

Він зазначив, що попри недостатнє фінансування українських досліджень, їх результати  мають дуже високий престиж в світовій науковій спільноті.

"Наука оцінюється  в першу чергу за престижністю публікацій. На нас посилаються, і ми зробили дуже важливу роботу, незалежно від того фінансування, яке далеко не покриває  навіть мінімальної необхідності", - сказав Поліщук.

Як наголосили учасники прес-конференції, більша частина фінансування антарктичних експедицій йде на забезпечення життєдіяльності станції, закупівлю палива, обладнання та фрахт судна, яке здійснює доставку членів експедиції та вантажу до станції.

"Обсяг фінансування, який був передбачений на виконання програми по антарктичним дослідженням, було збільшено майже до 49 млн грн з 46 млн грн в минулому році.  Майже 90% цього бюджету йде на організацію експедиції, логістику,  вартість якої вираховується в іноземній валюті", - сказав на прес-конференції директор Департаменту науково-технічного розвитку МОН Дмитро Чеберкус.

За його словами, це 10% від загального бюджету МОН на наукову діяльність. Крім цього міністерство також фінансує і програму космічних досліджень. Як зазначив Чеберкус, ці два напрямки наукових досліджень завжди будуть фінасуватися "при всіх політичних негараздах".

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-