Представниця Європейського Союзу Катаріна Матернова вітає поступ України на шляху до повноцінного членства. Її слова можуть контрастувати з потоком новин, які щодня читають українці: про складну економічну ситуацію або чергові розслідування НАБУ. Але це лише підкреслює важливість стратегічного погляду на рух України до ЄС.

Матернова впевнена, що Україна просувається в усіх сферах і йде в ногу з іншими країнами-кандидатами. Свою оцінку вона ґрунтує на Звіті Європейської комісії про розширення, оприлюдненому в середу, підбиває підсумки річного поступу держав-кандидатів та оцінює рівень їхньої готовності до вступу. Згідно з його висновками, Україна має потенціал досягти амбітної мети — завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Однак для цього необхідно прискорити реформи.

Укрінформ поспілкувався з посолкою ЄС в Україні про те, що висновки звіту означають для українців, чи встигає Київ виконувати умови для отримання макрофінансової підтримки, а також про зимовий пакет допомоги на тлі нових російських атак на цивільну інфраструктуру.

ЗВІТ ПРО РОЗШИРЕННЯ ЄС ПІДТВЕРДЖУЄ ВПЕВНЕНИЙ РУХ УКРАЇНИ ВПЕРЕД

– Пані посолко, радий вітати вас в Укрінформі. Сьогодні Єврокомісія оприлюднила новий звіт про розширення. Поясніть, будь ласка, найважливіші його висновки для України, переклавши їх з бюрократичної мови Брюсселя.

– Я скажу, які висновки вважаю найважливішими з особистої точки зору. Я живу з вами останні три роки й професійно та інтенсивно стежу за Україною протягом останніх дванадцяти. Тому вважаю, що це надзвичайно важливий звіт у дуже важливий рік.

Ще в середині жовтня було визначено чотирьох лідерів на шляху до ЄС: Албанію, Молдову, Чорногорію та Україну. Це головне, адже розширення — уже не теоретична концепція. Ми відкрили для України чотири із шести кластерів. Сподіваюся, що останні два відкриють до кінця року.

Попри жорстоку російську агресію та ескалацію останніх місяців — навіть у Києві, — Україна йде в ногу з країнами-лідерами серед кандидатів на вступ. Вона проводить реформи, важливі й необхідні як для отримання підтримки Європейського Союзу, так і для просування шляхом розширення. Це головний висновок і основний меседж.

Є й інші важливі підсумки щодо поступу в кожній зі сфер, які оцінюються у звіті. Десь прогрес хороший, десь — певний. У зовнішній політиці та політиці безпеки він дуже хороший. Водночас є сфери, де прогрес обмежений. Проте в жодній із них ми не фіксуємо відкату. Вважаю, що на цьому варто наголошувати.

У звіті оцінюються два аспекти: прогрес з часу попереднього звіту, тобто динаміка за останній рік, а також сукупна оцінка реформ, проведених у певній сфері від початку їх упровадження. Це ми називаємо рівнем підготовленості.

Україна проводить реформи, особливо у фундаментальних сферах, ще з часів Революції гідності 2013 року. Темпи прискорилися, особливо після повномасштабного вторгнення. Це прискорення спостерігається і з цього літа.

Кумулятивну оцінку досягнутого підвищено до наступного рівня у 14 сферах. Це важливий сигнал, який свідчить, що Україна впевнено рухається вперед уже багато років. Звісно, це не означає, що проблем немає або що не існує сфер, де реформи потрібно прискорити, та питань, які ще належить вирішити. Авжеж, вони є. Але звіт віддає належне результатам України. І я вважаю, що підвищення рівня підготовленості у 14 сферах — дуже важлива частина цієї оцінки.

Останній висновок, який є новинкою цього звіту, — це конкретні дорожні карти. У випадку Чорногорії йдеться про конкретні дати повного вступу. Для Албанії, Молдови та України це концептуальний опис того, що має відбутися протягом наступних 12 місяців. Найамбітніша мета України, яку Європейська комісія визнала, підтвердила та привітала, — ухвалити й повністю виконати проміжні критерії щодо верховенства права до середини наступного року.

Тож я натхненна і вважаю, що це сильний звіт. Він визнає, що Україна — на відміну від будь-якої іншої країни в історії розширення Європейського Союзу і, мабуть, загалом — пише підручник про те, як проводити реформи під час війни.

Жодна інша держава раніше не опинялася в такій ситуації.

– Через агресивну війну Росії Україна та Європейський Союз співпрацюють у сфері оборони. Чи згадується це у звіті?

– Безпека не розглядається як частина 35 розділів просто через наше минуле. Вона ніколи не була частиною політики Європейського Союзу. Тож у звітах щодо країн-кандидатів немає висновків стосовно безпеки як такої.

Сьогодні ми опублікували документ, який складається з двох частин. Перша — звіти про кожну з десяти країн-кандидатів із детальними рекомендаціями. Там є конкретна критика, конкретні поради та визнання того, що було зроблено.

Але є ще те, що ми називаємо загальним оглядом, — своєрідне рамкове повідомлення з додатками. Ці додатки — чотири дорожні карти, у яких йдеться про дві новації в процесі розширення. Перша — поступова інтеграція в єдиний ринок та політику Європейського Союзу, щоб не чекати повного вступу для отримання переваг майбутнього членства. Друга стосується безпеки й оборони як ключової сфери співпраці з країнами-лідерами.

І, звісно, Україна винесла це питання на конкретний порядок денний, адже вас сприймають як частину ринку, частину родини у питаннях оборони, військових технологій тощо. Це спонукало до ширшого обговорення безпеки й оборони з усіма країнами-лідерами.

ЩОБ НЕ ВІДСТАВАТИ ВІД ІНШИХ КАНДИДАТІВ, УКРАЇНА МАЄ ВИКОНАТИ СВОЇ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

– Попри відсутність відкату в реформах, залишаються сфери, які все-таки потребують уваги України. Чи обговорюватимете ви це з українською стороною та депутатами Верховної Ради?

– Авжеж. Я передала звіт спікеру Руслану Стефанчуку під час зустрічі з ним та його колегами. Після цього зустрілася з прем’єр-міністром Корецьким і обговорила окремі положення документу з віцепрем’єр-міністром Ченцовим.

Я впевнена, що ми проведемо слухання в парламентському комітеті з європейських справ.

Ми домовилися про наступну зустріч зі спікером Стефанчуком та його колегами. У п’ятницю відбудеться форум з питань розширення, організований Офісом віцепрем’єр-міністра Ченцова. На ньому звіт обговорюватимуть із широким колом представників громадянського суспільства. Ми спілкуватимемося з пресою та говоритимемо про різні аспекти документа на різних майданчиках.

– Що б ви сказали народним депутатам, які можуть виступати проти чутливих реформ на шляху України до Європейського Союзу?

– Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення. Я добре пам’ятаю відео та фотографії президента Зеленського, поруч з яким були тодішній прем’єр-міністр Шмигаль і спікер Стефанчук. Це був сигнал, що війна насправді ведеться під європейськими прапорами. Саме це дає людям тут надію.

На вагання законодавців я б відповіла, що це історична можливість. «Вікна можливостей» іноді відчиняються в історії, і ніколи не знаєш, коли саме. На жаль, ваша країна приносить найвищу жертву заради цього. Але ці вікна можуть зачинитися.

Я вважаю, що для того, аби не відставати від інших лідерів і справді скористатися нинішнім імпульсом розширення, дуже важливо проголосувати за закони, які українська сторона зобов’язалася ухвалити.

Наприклад, те, що технократично називають проміжними критеріями щодо верховенства права, насправді є комплексом заходів у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, розбудови інституцій тощо.

ЦІЄЇ ОСЕНІ УКРАЇНА ОТРИМАЛА 20 МЛРД ЄВРО МАКРОФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ ЄС

– Реформи є умовою для отримання макрофінансової допомоги Європейського Союзу. З огляду на темпи, зафіксовані у звіті про розширення, чи є у вас побоювання, що Україна може втратити частину коштів?

– Безумовно, між умовами надання фінансової підтримки та процесом розширення є певний зв’язок, але вони не повністю збігаються.

Я хочу сказати, що звіт про розширення — це не оцінка поступу України з погляду отримання макрофінансової допомоги, виплат у межах інструменту Ukraine Facility чи Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро.

Однак я вважаю, що необхідні для отримання макрофінансової допомоги законодавчі кроки на цей рік уже зроблено: ухвалено закони про оподаткування малих посилок і цифрових платформ, а також поправки щодо політично значущих осіб.

Макрофінансова допомога надходить, і цієї осені 20 млрд євро мали надійти від Європейського Союзу в обмін на схвалені реформи. Частина цих коштів — макрофінансова допомога, частина — Ukraine Facility (спеціальна масштабна програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на період 2024–2027 років. — ред.). 12 млрд стосувалися роботи Кабінету Міністрів, ще 8 млрд — законодавчих заходів.

Я переконана, що ми зможемо успішно виконати близько 95% законодавчих заходів. Можливо, деякі з них буде реалізовано наступного року, але це не означає втрату коштів. Не думаю, що цього року будуть якісь втрати. Те, що було під загрозою, зрештою виконано. Тому 95% — це моя особиста оцінка, з огляду на очікування і на те, на якому етапі року ми перебуваємо.

Тут я хочу підкреслити один аспект: у межах Ukraine Facility, ухваленої у 2024 році, та Ukraine Support Loan, виплати за яким почалися в липні, Україна не втратила жодної копійки. Інакше кажучи, навіть якщо з ухваленням законів виникала затримка, є 12-місячний період, щоб надолужити згаяне.

Я вірю, що ми збережемо цю тенденцію.

ЄС ВИДІЛЯЄ НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНИ ВЗИМКУ 1 МЛРД ЄВРО

– Ваша правда: це диво, що ми можемо обговорювати реформи в умовах, коли Росія ескалює свою агресивну війну, намагається заморозити людей у містах і вбиває десятки цивільних на вокзалах чи пунктах видачі допомоги. Як місія Європейського Союзу адаптується до потреб України?

– Ми тут, з вами. У нас багато співробітників. Ми працюємо на повну потужність і, як і всі, готуємося до зими. Дбаємо про те, щоб мати достатньо питної води на випадок тимчасового дефіциту або технічної води — якщо виникнуть проблеми з каналізацією. У нас є EcoFlow та великий резервний генератор для офісу. І ми плануємо залишатися тут. Запасаємося теплим одягом.

Водночас ми реалізуємо низку проєктів, покликаних допомогти Україні взимку. Енергетика — сфера, якій ми приділяємо величезну увагу та спрямовуємо значні фінансові ресурси. Від початку повномасштабного вторгнення ми виділили на неї близько 4 млрд євро, а зимовий пакет на цей рік становить майже 1 млрд євро.

Йдеться про цілий комплекс заходів: від підтримки ліквідності ключових підприємств, як-от «Укренерго», до інших напрямів допомоги. Минулого року ми допомогли «Нафтогазу» закупити значні додаткові обсяги газу. Ми працюємо через ЄБРР, ЄІБ, європейські та міжнародні фінансові установи.

Ми підтримуємо відновлювану енергетику й енергоефективність, а також спрямували багато ресурсів на допомогу у відновленні пошкодженої та зруйнованої інфраструктури й пасивний захист енергооб’єктів.

У гуманітарному вимірі ми підтримуємо вразливі домогосподарства поблизу лінії фронту фінансовими внесками. Ми вже доставили, здається, понад 11 тисяч різноманітних генераторів та іншого обладнання.

І ще — про те, що не надто привабливо називають Європейським механізмом цивільного захисту. По суті, це рятівне коло: логістичні й транспортні механізми, завдяки яким усе енергетичне обладнання доставляється в Україну, зокрема й те, що закуповується через Фонд підтримки енергетики. Його створили у квітні 2022 року, щоб сприяти інвестиціям донорів у все необхідне для України.

Це різноманітна підтримка, зокрема допомога централізованому опаленню в Харкові та реалізація низки проєктів разом із важливими містами й регіонами.

Іван Косякін, Київ

Фото: Кирило Чуботін

Відео: Ольга Якимович, Євген Наливайко, Роман Чоп та Антон Ручко